Вплив способу використання чорноземів на їх фізичні властивості

Анотація

Суттєве загострення екологічної ситуації та формування в межах Бузько-Дніпровського міжріччя передкризового, кризового, а нерідко і катастрофічного стану земельних ресурсів потребує детального вивчення процесів, які пов’язані з сільськогосподарською діяльністю. Лише так можна розробити методологічну основу покращення стану ґрунтів агроекосистем та оцінити втрати сільськогосподарського виробництва від нераціонального використання застарілих технологій машинобудування. Метою роботи було виявлення залежності між ґрунтовою структурою та основними характеристиками гумусу найбільш поширених підтипів ґрунтів Кіровоградщини в межах природних та агроекосистем. Методи. В процесі виконання роботи використовувались загальнонаукові та спеціальні методи досліджень: порівняльно-географічний, порівняльно-профільно-генетичний (відбір ґрунтових зразків пошарово); порівняльно-аналітичний (фізико-хімічні та агрохімічні дослідження, порівняльно-розрахунковий і статистичний (математична і статистична обробка експериментальних даних). Результати. Механічне регулярне перемішування (оранка, розпушення та ін.) створює гарні умови для розвитку аеробної мікрофлори та сприяє прискоренню процесів мінералізації органічних залишків і власне процесів окислення. Порівняльний аналіз морфологічної будови чорноземів типових та звичайних Бузько-Дніпровської області Правобережного південного Лісостепу та північного Степу показав, що розорювання обумовило зникнення горизонтів лісової підстилки і дернини, а регулярні педотрубації, виниклі внаслідок розпушення, призвели до координальних змін морфології поверхневих горизонтів, а саме виділення у гумусному горизонті орного шару, розвитку ерозійних процесів, що позначилося в першу чергу на зміні забарвлення, утворення нетривкої пилувато-грудкуватої та брилистої структури, збільшенні рівноважної щільності як гумусного, так в деяких випадках гумусно-перехідного горизонтах. Інтенсифікація процесів механізації призвела до погіршення водно-повітряного режиму ґрунтів агроекосистем, що позначилось в значній мірі на морфологічній будові профілю. Агроекосистеми в яких не застосовується механізований обробіток мають комкувато-зернисту пухку структуру орного шару, що є не типовим для інших антропогенно-змінених ґрунтів. Антропогенно-трансформовані ґрунти з веденням науково-обґрунтованого господарювання зазнають негативних перетворень менше ніж ґрунти агроекосистем де використовуються лише споживацькі підходи. Висновки. Узагальнюючи результати змін морфологічних властивостей чорноземів типових та звичайних Бузько-Дніпровського міжріччя можна заключити, що верхні горизонти антропогенно-трансформованих ґрунтів відрізняються від своїх природних аналогів низкою показників, ступінь погіршення яких залежить від величини антропогенного тиску.