Мінливість елементів індивідуальної продуктивності та врожайності зерна гібридів кукурудзи

Ключові слова: кукурудза, гібриди, біометричні показники рослин, врожайність зерна, кореляції

Анотація

Метою проведення досліджень є вивчення зареєстрованих гібридів кукурудзи за господарсько-ціннимиознаками та врожайністю зерна.Методи. Дослідження проводили впродовж2018–2020 рр. на чорноземних типових мало гумуснихґрунтах у виробничих умовах Черкаської області. Длядосліджень використовували зареєстровані гібриди кукурудзи: ДК 315, ДКС 5007, ДКС 3939, ДКС 5141, КВС 381.Дослід закладався у двофакторному експерименті з урахуванням вимог методики дослідної справи в агрономії.Результати. У результаті досліджень мінливості тривалості вегетаційного періоду гібридів кукурудзи встановлено незначне їх варіювання в умовах 2018 і 2020 років та середнє в умовах 2019 року.В умовах 2018 року усі гібриди кукурудзи, що були поставлені на вивчення, були ранньостиглими, окрімКВС 381 та ДКС 3939 (середньоранні). Вони мали вегетаційний період, що варіював у межах – від 100 до115 діб, у 2019 – від 97 до110 діб, а у 2020 році – від90 до105 діб. За формування біометричних показниківрослин, як то: висота рослин, їх облиствленість, параметри початку й інші, встановлено їхню мінливість якв межах років, так і залежно від сортового різноманіття.За умов 2018 року висота рослин гібридів кукурудзиваріювала у межах від 250,3 до 300,0 см, у 2019 – від246,8 до 297,4 см, а у 2020 році – від 235,8 до 295,3 см.Ця тенденція для гібридів кукурудзи відмічена за усіроки проведення експерименту. За висотою рослинбільшість гібридів кукурудзи відносимо до середньорослих (до 300 см). За визначення середньої кількості листків на рослинах кукурудзи виявлено незначне їхнє варіювання як по гібридам, так і в розрізі років дослідження.Це свідчить, що даний показник слабомінливий від умоввирощування та генетично закріплений на рівні гібридної форми культури. За роки досліджень встановлено,що показник кількості листків на рослині гібридів кукурудзи в умовах досліджень змінювався від 11,8 до 13,3 шт.За результатами обліків величини початку, визначено,що середня довжина початку гібридів кукурудзи варіювала від 19,5 до 26,0 см і змінювалася за роками та варіантами досліду. Встановлено, що середня вага початкугібридів кукурудзи змінювалася від 159,3 до 391,3 г, як зароками так і за досліджуваними гібридами. За досліджуваний період показник урожайності зерна гібридів кукурудзи виявився досить мінливим – від 7,1 до 13,6 т/га.Встановлено, що в умовах першого року дослідженняврожайність зерна гібридів кукурудзи варіювала – від10,0 до 13,6 т/га. На основі кореляційно-регресійногоаналізу встановлення встановлено суттєвий прямолінійний зв’язок між біометричними показниками рослинта врожайністю гібридів кукурудзи, на основі коефіцієнтів кореляції. Висновки. Отже, визначено, що досліджувані гібриди кукурудзи відносяться до ранньостиглих,окрім КВС 381 (середньоранній) й формують врожайність за проміжок часу від 90 до 115 діб. У середньомуза три роки досліджень за довжиною та вагою початкувиокремлено гібриди кукурудзи ДКС 5007, ДКС 3939 таДКС 5141. У середньому, з-поміж досліджуваного сортименту найбільшу врожайність зерна формували гібридиДКС 5007 (11,5 т/га) та ДКС 5141 (11,1 т/га), інші – суттєво менше. На формування врожайності зерна (закоефіцієнтами кореляції) усіх гібридів кукурудзи суттєвий вплив має висота рослин, довжина і вага початку(коефіцієнт – на рівні або більше 0,7). На формуванняпродуктивності гібриду ДКС 3939 вагомий вплив маєкількість листків на рослинах.

Посилання

1. Черчель В. Ю., Гайдаш О. Л. Cелекція скоростиглих гібридів кукурудзи (Zea mays l.) на базі змішаної зародкової плазми. Зернові культури. Том 1, № 1, 2017. С. 10–16.
2. Гур’єва І. А., Рябчун В. К. Генетичні ресурси кукурудзи в Україні. Харків, 2007. 392 с.
3. Савіна О. І., Ковач І. П., Залізняк О. Л., та ін. Оцінка селекційної цінності вихідного матеріалу кукурудзи за господарськими ознаками та стійкістю проти шкодочинних організмів в умовах Закарпатської області. Бюлетень Інституту зернового господарства. 2010. № 39. С. 32–36.
4. Starch chemistry and technology, 3rd ed. / J. Be Miller, R.Whistler Eds. – Amsterdam – Boston – Heidelberg – London – New York – Oxford – Paris – San-Diego – San Francisco – Singapore : Acad. Press, Elsevier Publ., 2009. 900 p.
5. Moreau R. A. Corn oil. Bailey’s industrial oil and fat products, 6th ed.; F. Shahidi Ed.-Hoboken, New Jersey : John Wiley & Sons Inc. 2005. V. 2. P. 149–172.
6. Лавриненко Ю. О., Найдьонов В. Г. Параметри адаптивності нових гібридів кукурудзи. Зрошуване землеробство. 2007. № 48. С. 42–46.
7. Голда Д. М. Генетика з основами селекції. К. : Фітосоціоцентр, 2000. 292 с.
8. Шавіньї Ф. В Україні слід вирощувати гібриди ідеально пристосовані до місцевих грунтово-кліматичних умов. Зерно. 2016. № 2 (119). С. 134–135.
9. Рибка В. С., Ляшенко Н. О., Черчель В. Ю. та ін. Які гібриди кукурудзи вигідніше вирощувати в умовах зони степу України. Агроном. 2007. № 4. (18). С. 50–54.
10. Фадеев Л. В. Кукуруза: развитие культури и востребованность в Украине. Агроном. 2015. № 4 (50). С. 78–84.
11. Державний реєстр сортів рослин, придатних для поширення в Україні на 2018 рік (реєстр чинний станом на 20.03.2018). Мін-во. аграр. політики та прод-ва України. Київ, 2018, 447 с. URL: https:// sops.gov.ua/reestr-sortiv-roslin (дата звернення: 20.03.2018)
12. Методические рекомендации по проведению полевых опытов с кукурузой / [Д. С. Филев, В. С. Циков, В. И. Золотов и др.]; ВНИИ кукурузы. Днепропетровск, 1980. 54 с. 47.
13. Технологія вирощування кукурудзи в різних ґрунтово-кліматичних зонах України / [А. В. Черенков, В. С. Циков, Б. В. Дзюбецький та ін.]. Науково-практичні рекомендації. Дніпропетровськ : Нова ідеологія, 2011. 51 с.
14. Доспехов Б.А. Методика полевого опыта (с основами статистической обработки результатов исследований). М. : Агропромиздат, 1985. 351 с.
15. Методичні рекомендації польового та лабораторного вивчення генетичних ресурсів кукурудзи / [І. А. Гур’єва, В. К. Рябчун, Л. В. Козубенко та ін.]. Харків, 1993. 29 с.
16. Дисперсійний і кореляційний аналіз у землеробстві і рослинництві: навчальний посібник [В.А. Ушкаренко, В.Л. Нікішенко, С.П. Голобородько, С.В. Коковіхін]. Херсон : Айлант, 2008. 272 с.
Опубліковано
2022-12-19
Розділ
СЕЛЕКЦІЯ, НАСІННИЦТВО