Ефективність вирощування високопродуктивних гібридів кукурудзи з підвищеним адаптивним потенціалом до несприятливих умов довкілля

В.М. Гаврилюк; Н.П. Коваленко; А.І. Кривенко; В.Д. Орехівський; В.В. Вакуленко

doi:10.32848/agrar.innov.2022.15.15

В.М. Гаврилюк http://orcid.org/0000-0002-0635-9036
Н.П. Коваленко http://orcid.org/0000-0002-0996-0732
А.І. Кривенко http://orcid.org/0000-0002-2133-3010
В.Д. Орехівський http://orcid.org/0000-0002-3216-0514
В.В. Вакуленко http://orcid.org/0000-0002-8460-4148

DOI: https://doi.org/10.32848/agrar.innov.2022.15.15

Ключові слова: гібриди кукурудзи, селекція, інбредні лінії, стійкість до хвороб, посухостійкість, урожайність

Анотація

Мета. Удосконалити елементи технології вирощування сучасних стійких до посухи, хвороб ташкідників, з високою насіннєвою продуктивністюгібридів кукурудзи та дослідити їх реакцію на несприятливі умови навколишнього середовища в Україні.Методи. Дослідження виконували в опорному пунктіІнституту фізіології рослин і генетики Національноїакадемії наук України – Благовіщенській філіїДержавного підприємства «Центр сертифікації та експертизи насіння і садивного матеріалу», яка знаходиться у південній частині Правобережного Лісостепута Північному Степу України. Планування та виконання досліджень здійснювали згідно із загальноприйнятими методиками виконання польового досліду,методиками Державного сортовипробування сільськогосподарських культур. Результати. Відібранонові лінії кукурудзи, стійкі до пухирчастої сажки: Ук976/126, Ук 912/17, Ук 937-2/132, Ук 187/12-73, Ук796/126, Ук 849/29-132. Отримано інбредні лінії заознакою «довгий качан»: Чк 6128, Дк 16/17, Дк 8А3,Ук 813/73, Чк 55, Дк 27, А 155/4МВ, Ук 132зс. Їх рекомендовано для схрещування з іншими батьківськимиформами з метою отримання гетерозисних гібридів. Виділено високопродуктивні лінії з багаторяднимкачаном: Ук 126, Чк 454/47р, Чк 1879/128, Чк 1769/29,Чк 128, Чк 1745/73-2. Лінії цієї групи репрезентуютьвиключно перспективний напрям у селекції високопродуктивних гетерозисних гібридів кукурудзи. За ознакою«висока посухостійкість» відібрано лінії: Ук 950, Чк 637,Ук 1379/14, Ук 442А/17. Виділені інбредні лінії доцільновикористовувати в селекційних програмах схрещуваньз метою отримання гетерозисних посухостійких гібридів кукурудзи. Встановлено беззаперечну перевагунового гібриду кукурудзи Черкаський 227МВ у порівнянні з гібридом Переяславський 230СВ. Зокрема,його більшу посухо- і жаростійкість, вищу продуктивність, а також швидшу втрату вологи, що є прогресивним напрямом у селекції. Важливим є розширення йоговирощування на значній частині посушливих і негарантованих умов виробництва кукурудзи, особливо в умовах посухи та воєнних дій. Висновки. Встановлено,що при створенні нових високопродуктивних гібридівкукурудзи, необхідно добирати вихідний матеріал ізврахуванням адаптивної здатності генотипів, які кращепристосовуються до змін навколишнього середовища.Використання сучасних гібридів, які мають генетичнозумовлені: високий потенціал урожайності, стійкість дотемпературних і гідростресів, проти ураження хворобами і пошкодження фітофагами, навіть за стресовихумов забезпечує отримання високих урожаїв кукурудзи.

Посилання

1. Шпаар Д. Гінапп К., Дрегер Д., Захарченко А. Кукурудза: вирощування, збирання, консервування і використання. Київ : Альфа-стевія ЛТД, 2009. 398 с.
2. Бойко П. І. Кукурудза в інтенсивних сівозмінах : монографія. Київ : Урожай, 1990. 142 с.
3. Коваленко Н. П. Становлення та розвиток науково-організаційних основ застосування вітчизняних сівозмін у системах землеробства (друга половина ХІХ – початок ХХІ ст.) : монографія. Київ : ТОВ «Нілан-ЛТД», 2014. 490 с.
4. Демиденко О. В., Бойко П. І., Блащук М. І., Шаповал І. С., Коваленко Н. П. Сівозміни та родючість чорнозему Лівобережного Лісостепу : монографія. Сміла : Чорнобаївське КПП, 2019. 484 с.
5. Чучмий И. П., Моргун В. В. Генетические основы и методы селекции скороспелых гибридов кукурузы. Киев : Наукова думка, 1990. 284 с.
6. Гаврилюк В. М., Загинайло М. І., Лівандовський А. А., Таганцова М. М. Динаміка сортового районування гібридів кукурудзи. Насінництво. 2016. № 1–3. С. 8–11.
7. Моргун В. В., Гаврилюк М. М. Клуб 100 центнерів. Сучасні сорти й гібриди та системи живлення і захисту рослин. Київ : Логос, 2018. 112 с.
8. Гаврилюк В. М., Загинайло М. І., Лівандовський А. А., Таганцова М. М. Динаміка сортового районування гібридів кукурудзи. Насінництво. 2016. № 1–3. С. 8–11.
9. Гаврилюк В. М., Блащук М. І., Семерунь Т. Б. Який гібрид вибрати. Пропозиція. 2018. № 2. С. 72–73.
10. Черчель В. Характеристики гібридів. Вибір оптимального типу. Агрономія сьогодні: кукурудза. 2019. С. 38–43.
11. Лавриненко Ю. О., Коковіхін С. В., Писаренко П. В. Кукурудза на зрошувальних землях півдня України: монографія. Херсон : Айлант, 2009. 428 с.
12. Філіпов Г. Л. Аспекти підвищення адаптивної стійкості кукурудзи в Степу. Хранение и переработка зерна. 2010. № 10. С. 21–23.
13. Вожегова Р. А., Влащук А. М., Дробіт О. С., Шебанін В. С., Дробітько А. В. Удосконалення елементів технології виробництва насіння високих репродукцій зернових культур на зрошуваних землях. Аграрні інновації. 2020. № 1. С. 84–90. https://doi.org/10.32848/agrar.innov.2020.1.14.
14. Ткачик С. О. Методика проведення експертизи сортів рослин групи зернових, круп’яних та зернобобових на придатність до поширення в Україні. Вінниця : Нілан-ЛТД. 2016. 82 с.
15. Ткачик С. О. Методика проведення експертизи сортів рослин групи зернових на відмінність, однорідність і стабільність. Вінниця : Нілан-ЛТД. 2016. 164 с.
16. Вихватнюк С. І., Годованюк М. Є., Гаврилюк В. М. Насіння кукурудзи: в умовах фермерського господарства. Насінництво. 2012. №9. С. 15–16.
17. Керечки Б., Зарич Л., Лазич-Янчич В. Некоторые физиологические показатели устойчивости кукурузы к засухе и высоким температурам. Кукуруза и сорго. 1994. № 4. С. 21–23.