Формування продуктивності у фундука в залежності від активності фотосинтезу

Ключові слова: фундук, сорт, фотосинтетична активність, врожайність

Анотація

Світовою тенденцією є стрімке зростання площ насадження фундука, причому відзначається суттєве зростання людей, що включають в свій раціон безпосередньо горіхи фундуку як джерело цінних харчових елементів, а не споживають кондитерські вироби. Мета. Метою досліджень було визначити найбільш продуктивні та придатні до вирощування сорти фундуку в умовах північної частини Степу України – зони з недостатнім захопленням та різко-континентальним кліматом, що раніше вважалася не цілком придатною для такого роду діяльності. Методи: Дослідження проводили на виробничих посадках фундука Технологія вирощування фундука в досліді відповідала загальноприйнятій для зон вирощування в України. Облік урожаю горіхів фундука проводили суцільним поділяночним збиранням. Проводили оцінку фотосинтетичної активності приладом та освітленості крони. Результати. Сорт Барселонський не варто вирощувати в умовах регіону. Однозначно правильним рішенням є використання в виробничих насадження сорту Галле, та, можливо, сорту Косфорд. Сорт Каталонський треба ще досліджувати в цьому напрямку. Переважна ефективність належить центральній частині крони, що є більш перспективною з огляду на майбутню врожайність та більш зв’язана з цією ознакою. Ефективність використання є значимим показником, що впливає в подальшому на продуктивність навіть вже на такому рівні доволі приблизних досліджень. Вагоме значення для формування продуктивності SPAD та можливості у використанні світлового потоку центральної частини крони. Усі інші параметри були недостовірні. До першої групи належали менш успішні сорти Каталонський та Барселонський, котрі в факторному просторі суттєво не розрізнялися, окремо виділилися сорті Косфорд та Галле, можна вважати що ці два генотипи є більш перспективними, але ж існують суттєві відмінності в формуванні продуктивності за ними та особливостями використання світової енергії та фотосинтетичної активності. Висновки. Перспективними до вирощування в зоні Півночі Степу за можливостями використання світової енергії, активністю крони у формуванні врожаю та фотосинтетичної активності листя є сорти Галле та Косфорд (особливо перший). Можливості у використання світової енергіє явно опосередковані генетично та не залежить лише від способу обрізання крони.

Посилання

1. Aydemirm B., Yılgın Y. (2022). Investigation of Torrefaction and Combustion Behavior of Hazelnut Shell. Karadeniz Fen Bilimleri Dergisi, 12(1), 51–65. https://doi.org/10.31466/kfbd.974829
2. Bodaghabadi M.B., Faskhodi A.A., Salehi M.H., Hosseinifard S.J., Heydari M. (2019). Soil suitability analysis and evaluation of pistachio orchard farming, using canonical multivariate analysis. Scientia Horticulturae, 246, 528–534. https://doi.org/10.1016/j.scienta.2018.10.069
3. Calà E., Fracchia A., Robotti E., Gulino F., Gullo F., Oddone M., Massacane M., Cordone G., Aceto, M. (2022). On the Traceability of the Hazelnut Production Chain by Means of Trace Elements. Molecules, 27, 3854. https://doi.org/10.3390/molecules27123854
4. Campa N.A., Rodríguez M.R, Suárez V.B., Ferreira, J.J. (2021). Variation of Morphological, Agronomic and Chemical Composition Traits of Local Hazelnuts Collected in Northern Spain. Frontiers Plant Science, 12, 659510. https://doi.org/10.3389/fpls.2021.659510
5. Črepinšek Z., Stampar F., Kajfež-Bogataj L., Solar A. (2011). The response of Corylus avellana L. phenology to rising temperature in north-eastern Slovenia. International Journal of Biometeorology, 56, 681–694. https://doi.org/10.1007/s00484-011-0469-7
6. Cristofori V., Pica A.L., Silvestri C., Bizzarri S. (2018). Phenology and yield evaluation of hazelnut cultivars in Latium region. Acta Horticulturae, 1226, 123–130. https://doi.org/10.17660/ActaHortic.2018.1226.17
7. Di Lena B., Curci G., Vergni L., Farinelli D. (2022). Climatic Suitability of Different Areas in Abruzzo, Central Italy, for the Cultivation of Hazelnut. Horticulturae, 8, 580. https://doi.org/10.3390/horticulturae8070580
8. Erbaş N., Çınarer G., Kılıç K. (2022). Classification of hazelnuts according to their quality using deep learning algorithms. Czech Journal Food Science, 40, 240–248. https://doi.org/10.17221/21/2022-CJFS
9. Jenderek M.M., Serimian J.C., Postman J.D., Hummer K.E., Yeater K.M. (2022). Yield and nut characteristics of hazelnut genotypes grown in San Joaquin Valley. California. Crop Science, 62(3), 1188–1199. https://doi.org/10.1002/csc2.20720
10. Jha P.K., Materia S., Zizzi G., Costa-Saura J.M., Trabucco A., Evans J., Bregaglio S. (2021). Climate change impacts on phenology and yield of hazelnut in Australia. Agricultural Systems, 186, 102982. https://doi.org/10.1016/j.agsy.2020.102982
11. Guiné R.P.F., Correia P. (2020). Hazelnut: A Valuable Resource. International Journal of Food Engineering, 6, 67–72. https://doi.org/10.18178/ijfe.6.2.67-72
12. Giulia T., Vallauri G., Pavese V., Valentini N., Ruffa P., Botta R. Marinoni D.T. (2022). Identification of the hazelnut cultivar in raw kernels and in semi-processed and processed products. European Food Research and Technology, 248, 2431–2440. https://doi.org/10.1007/s00217-022-04058-z
13. Kizilkaya R., Dumbadze G., Gülser C., Jgenti L. (2022). Impact of NPK fertilization on hazelnut yield and soil chemical-microbiological properties of Hazelnut Orchards in Western Georgia. Eurasian Journal of Soil Science, 11(3), 206–215. https://doi.org/10.18393/ejss.1060314
14. Krol K., Gantner M., Piotrowska A. (2019). Morphological traits, kernel composition and sensory evaluation of hazelnut (Corylus avellana L.) cultivars grown in Poland. Agronomy, 9, 703. https://doi.org/10.3390/agronomy9110703
15. Mehlenbacher S.A., Molnar T. (2021). Hazelnut Breeding. Plant Breeding Reviews, 62(3), 9–141. https://doi.org/10.1002/9781119828235.ch2
16. Milošević T., Milošević N. (2017). Determination of size and shape features of hazelnuts using multivariate analysis. Acta Scientiarum Polonorum: Hortorum Cultus, 16, 49–61. https://doi.org/10.24326/asphc.2017.5.6
17. Nepal A., Tashi S., Chhetri R., Dorji T., Dorji U., Sapkota S. (2022). Impacts of Climate Change on Hazelnut (Corylus avellane L.) Cultivation in Bhutan. Vietnam Journal of Agricultural Sciences, 5(2), 1445–1455. https://doi.org/10.31817/vjas.2022.5.2.02
18. Nera E., Paas W., Reidsma P., Paolini G., Antonioli F., Severini S. (2020). Assessing the Resilience and Sustainability of a Hazelnut Farming System in Central Italy with a Participatory Approach. Sustainability, 12, 343. https://doi.org/10.3390/su12010343
19. Orlandi F., Ranfa A., Ruga L., Fornaciari M. (2019). Hazelnut phenological phases and environmental effects in two central Italy areas. Journal of Agricultural Meteorology, 75(3), 137–143. https://doi.org/10.2480/agrmet.D-18-00036
20. Vesali F., Omid M., Mobli H., Kaleita A. (2017). Feasibility of using smart phones to estimate chlorophyll content in corn plants. Photosynthetica, 55, 603–610. doi: 10.1007/s11099-016-0677-9
Опубліковано
2022-12-19
Розділ
МЕЛІОРАЦІЯ, ЗЕМЛЕРОБСТВО, РОСЛИННИЦТВО