Агромеліоративна оцінка стану темно-каштанового ґрунту в семипільній сівозміні за різних систем удобрення культур при зрошенні мінералізованою водою

Анотація

Мета. Дослідження агромеліоративного стану зрошуваного темно-каштанового ґрунту семипільної сівозміни в зоні дії Інгулецької зрошувальної системи за різних систем удобрення культур для розробки заходів зі збереження родючості та попередження розвитку деградаційних процесів в умовах змін клімату. Методи. Польові та лабораторні дослідження, а також камеральна обробка результатів виконувалися відповідно до сучасних вимог і стандартів дослідної справи в агрономії та землеробстві. Зразки води та ґрунту аналізувалися відповідно до чинних стандартів агрохімічного та меліоративного аналізу. Результати. Вода Інгулецької зрошувальної системи за весь період досліджень (2006–2020 рр.) належала до ІІ класу якості за агрономічними критеріями. Внаслідок тривалого зрошення мінералізованою водою з підвищеним вмістом натрію темно-каштановий ґрунт зазнав деградаційних процесів, а саме: зростав вміст солей в орному та метровому шарах, особливо токсичних – в орному шарі в 1,4-1,8 разів, у метровому в 1,2-1,6 рази; відбувалася інверсія кальцієво-натрієвого відношення в ґрунті за рахунок витіснення кальцію натрієм у ґрунтовому вбирному комплексі; хімічний склад ґрунтового розчину темно-каштанового ґрунту внаслідок тривалого зрошення водою Інгулецької зрошувальної системи змінився з гідрокарбонатно-сульфатного натрієво-кальцієвого на гідрокарбонатно-сульфатний кальцієво-натрієвий; за 50-річний період внаслідок впливу мінералізованої зрошувальної води зменшилася кількість агрономічно цінних агрегатів за збільшення брилуватості ґрунту на 3,99% та зниження коефіцієнту структурності з 1,80 до 1,34. Висновки. Тривале зрошення мінералізованою водою Інгулецької зрошувальної системи з несприятливим катіонно-аніонним складом істотно вплинуло на агромеліоративний стан темно-каштанового ґрунту зрошуваної семипільної сівозміни, що знайшло відображення в деградаційних процесах вторинного засолення, накопичення токсичних солей в ґрунті, зростанні ризику осолонцювання та погіршенні структурних та фізико-механічних властивостей ґрунту. Система удобрення істотно не впливала на досліджувані параметри ґрунту.