ВАРІАБЕЛЬНІСТЬ ГЕОХІМІЧНОГО ТА ГРАНУЛОМЕТРИЧНОГО СКЛАДУ ҐРУНТІВ ЛІСОСТЕПУ УКРАЇНИ ПІД ВПЛИВОМ БОЙОВИХ ДІЙ

Анотація

Стаття має практичний характер за спрямування впливу воєнних дій на ґрунтовий покрив України. За мету статті обрано визначення якісних та кількісних змін гранулометричного складу, а також вмісту мікроелементів і важких металів в місця впливу артилерійських та авіаційних ударів на ґрунтовий покрив в Харківській області (Харківський район, східні околиці міста Харкова). Методи досліджень: для визначення гранулометричного складу ґрунту використовувався метод лазерної дифракції. Визначення розміру часточок ґрунту проводили лазерно-дифакційним методом на аналізатор часточок Mastersizer 3000Е фірми Malvern Instruments з рідинним модулем диспергування Hydro EV. Вміст рухомих форм марганцю, цинку, заліза, кобальту, міді, кадмію, хрому, свинцю, нікелю у пробах ґрунту визначено в буферній амонійно-ацетатній витяжці з рН 4,8 методом атомно-абсорбційної спектрофотометрії на приладі САТУРН – 4 (виробник Україна) за ДСТУ 4770.1 – 9:2007. Відбір точкових проб ґрунту здійснено за глибинами ймовірного забруднення на основі комбінованого підходу із застосуванням модифікованих моделей радіального локального розподілу речовин («гарячих точок») у дво- і тривимірному просторі згідно серії гармонізованих стандартів ДСТУ ISO10381. Дослідження проведено із застосуванням системного, порівняльного, логіко-аналітичного і лабораторного методів, а також методів інфометрії, критичного аналізу та узагальнення. Місце проведення досліджень: землі сільськогосподарського призначення (орні угіддя та лісосмуги) поблизу населених пунктів Мала Рогань та Новий Коротич Харківської області, де відбулися активні бойові дії. Ґрунтовий покрив території досліджень представлений чорноземними ґрунтами Лісостепової зони. В результаті аналітичних досліджень встановлено, що вплив артилерійських та авіа ударів на ґрунтовий покрив суто негативні. Вирви, що утворюються внаслідок цих впливів потребують рекультивації, та в будь- якому разі можуть накопичувати вологу, зменшувати площу оранки на полі. Крім того, ґрунт, що розкиданий від розриву авіабомб та снарядів навкруги вирви, під впливом опадів та у процесі оранки з часом перемішається з верхнім родючим шаром, що призведе до його утяжеління, і як наслідок, погіршується повітряно-водний баланс, що призведе до втрати родючості. За результатами визначення сумарного показника забруднення Zcза вмістом важких металів один артилерійський постріл 82-мм калібру призвів до допустимого ступеня техногенного забруднення земель; 120-мм калібру – від допустимого до помірно-небезпечного і небезпечного ступенів; 152-155-мм – допустимого і помірно-небезпечного; скидання авіабомби вагою 100 кг – помірно-небезпечного і небезпечного ступеня. У місцях розливу дизельного палива вміст важких металів підвищився до помірно-небезпечного рівня, технічних кислот – до надзвичайно небезпечного рівня техногенного забруднення земель.