ЕФЕКТИВНІСТЬ СЕЛЕКЦІЇ КУКУРУДЗИ В УМОВАХ ЗРОШЕННЯ ПІВДЕННОГО СТЕПУ
Анотація
Мета – аналіз результатів досліджень зі створення гібридів кукурудзи інтенсивного типу для умов зро-шення та визначення технологічних заходів з реалізації генетичного потенціалу гібридів кукурудзи в умо-вах зрошення. Методи: порівняльний, аналітичний, польовий, статистично-математичний. Результати. В Інституті зрошуваного землеробства НААН ство-рено понад 50 гібридів різних груп стиглості, з яких до Державного реєстру сортів рослин України на 2020 р. занесено 19 – Степовий (ФАО 190), Чорномор (ФАО 250), Олешківський (ФАО 280), Скадовський (ФАО 290), Азов (ФАО 380), Асканія (ФАО 320), Тавричанка (ФАО 380), Тронка (ФАО 380), Каховський (ФАО 380), Гілея (ФАО 430), Приморський (ФАО 420), Інгульський (ФАО 420), Чонгар (ФАО 420), Ламасан (ФАО 430), Кр 9698 (ФАО 430), Арабат (ФАО 430), Віра (ФАО 460), Борисфен 600 СВ (ФАО 550), Наддніпрянська 50 (ФАО 550). Це гібриди кукурудзи інтенсивного типу, з високим генетично обумовленим потенціалом продуктивності, достатньою стійкістю до основних хвороб та шкідни-ків при зрошенні, швидкою вологовіддачею зерна при дозріванні. Вони здатні ефективно використовувати зрошувальну воду, мінеральні макро- і мікродобрива на формування одиниці врожаю. Застосування рістрегуля-торів, показали позитивний вплив на ріст та розвиток рослин і, як наслідок, на розкриття потенційних можли-востей гібридів. Незалежно від групи стиглості гібридів, мікродобрива збільшували урожайність зерна гібридів кукурудзи на 0,66–0,91 т/га з приростом урожайності 6,3–8,6%. Висновки. Практичними результатами селек-ційних досліджень є реалізація розроблених методик по створенню сучасних гібридів, що здатні стабільно реалізовувати генетичний потенціал зернової продук-тивності, придатних для вирощування за оптимальних та водозберігаючих технологій. Для отримання гаранто-вано високої врожайності та якості зерна нових гібридів кукурудзи різних груп стиглості, за вирощування їх на зрошенні в умовах півдня України, необхідно застосо-вувати обробіток рослин мікродобривами Аватар-1, Нутрімікс.
Посилання
2. Нужна М. В., Боденко Н. А. Моделі гібридів кукурудзи FAO 150-490 для умов зрошення. Plant Varieties Studying and Protection. 2018. Т. 14, № 1. C. 58–64. doi:10.21498/2518–1017.14.1.2018.126508.
3. Пілярська О. О., Михаленко І. В., Хоменко Т. М. Динаміка накопичення сирої та сухої надземної біомаси гібридами кукурудзи за краплинного зро-шення. Зрошуване землеробство: міжвід. темат. наук. збірник. 2019. Вип. 71. С. 108–113. doi. org/10.32848/0135-2369.2019.71.23.
4. Lavrynenko Yu. O., Vozhegova R. A., Hozh O. A. Productivity of corn hybrids of different FAO groups depending on microfertilizers and growth stimulants under irrigation in the south of Ukraine. Agricultural science and practice. 2016. №1. С. 55–60. doi. org/10.31073/agrovisnyk201807-03.
5. Науково-практичні рекомендації з технології вирощування кукурудзи в умовах зрошення Південного Степу України / Вожегова Р. А., Гож О. О., Глушко Т. В. та ін. Херсон : Грінь Д. С. 2015. 104 с.
6. Методика польових і лабораторних досліджень на зрошуваних землях / Р. А. Вожегова, Ю. О. Лавриненко, М. П. Малярчук та ін. Херсон : Грінь Д.С. 2014. 286 с.
7. Дисперсійний і кореляційний аналіз результатів польових дослідів / В. О. Ушкаренко, В. Л. Нікішенко, С. П. Голобородько, С. В. Коковіхін. Херсон: Айлант, 2009. 372 с.
8. Михайленко І. В., Хоменко Т. М. Біометричні показники гібридів кукурудзи різних груп ФАО від обробки мікродобривами за умов зрошення. Plant Varieties Studying and Protection. 2019. Vol. 15, № 1. C. 71–79. doi.org/10/21498/2518-1017.15.2019.162486.
9. Hutsch B.W., Schubert S. Harvest Index of Maize Zea mays L.): Are There Possibilities for Improvement. Adv. Agron. 2017. Vol. 146. P. 37–82. doi:10.1016/bs.agron.2017.07/004.
10. Fox G., O'Hare T. Ananlyaing maize grain quality. Achieving sustainable cultivation of maize. 2017. Vol.1, P. 237–260. doi.:10.19103/AS.2016.0001.14.
11. Mason S., Kmail Z., Galusha T., Jukić Ž. Path analysis of drought tolerant maize hybrid yield and yield components across planting dates. Journal of Central European Agriculture. 2019. 20(1). Р.194–207. doi. org//10.5513/JCEA01/20.1.2106.