АДАПТИВНА ЗДАТНІСТЬ СОРТІВ ПШЕНИЦІ ОЗИМОЇ В УМОВАХ ПІВДЕННОГО СТЕПУ УКРАЇНИ

Ю.О. ЛАВРИНЕНКО; Г.Г. БАЗАЛІЙ; Л.О. УСИК; А.Ю. ЖУПИНА

doi:10.32848/agrar.innov.2020.1.16

Ю.О. ЛАВРИНЕНКО Інститут зрошуваного землеробства Національної академії аграрних наук України
Г.Г. БАЗАЛІЙ Інститут зрошуваного землеробства Національної академії аграрних наук України
Л.О. УСИК Інститут зрошуваного землеробства Національної академії аграрних наук України
А.Ю. ЖУПИНА Інститут зрошуваного землеробства Національної академії аграрних наук України

DOI: https://doi.org/10.32848/agrar.innov.2020.1.16

Ключові слова: пшениця, зрошення, селекція, уро-жайність, посухостійкість, пластичність.

Анотація

Представлені результати сортової реакції пшениці озимої на умови вологозабезпечення та вплив селек-ції на підвищення потенціалу продуктивності. Метою досліджень було визначення адаптивних ознак сортів пшениці озимої селекції Інституту зрошуваного земле-робства НААН, що придатні для вирощування в умо-вах зрошення та суходолу в умовах Південного Степу України. Методи – польові, лабораторні, селекцій-но-генетичні, статистичні, ретроспективні. Результати. Ретроспективний аналіз урожайності основних зернових культур в зоні Посушливого Степу за 130 річний період показав, що щорічне збільшення урожайності основних зернових культур становило від 5 до 21 кг/га. Найбільш відчутне збільшення урожайності зафіксоване у пшениці озимої – у 5,65 разів і підвищилось з 6,00 до 33,9 ц/га, а на зрошуваних землях – до 52,1 ц/га, що перевищує показники позаминулого століття у 8,7 разів. Щорічне підвищення урожайності становило 0,34 ц/га і це відбу-валось завдяки використанню нових сортів та удоско-наленню технологій вирощування. Нові сорти пшениці Кохана, Кошова, Марія, Соборна, ХН Акварель мають високий потенціал урожайності в умовах зрошення 9,25–10,35 т/га, проте, коливання урожайності зерна без зрошення у них досить високе. Коефіцієнт посухостійко-сті у цих сортів значно різнився – від 0,29 (ХН Акварель) до 0,43 (Кошова), що свідчить про різну реакцію цих сортів на покращення (або погіршення) умов вирощу-вання. Для проведення розподілу сортів за придатністю до певних умов вирощування були розраховані пара-метри екологічної пластичності (bi) і стабільності (S2di ). Висновок. Встановлені гомеостатичні сорти, які харак-теризуються слабкою реакцією на зміни умов вирощу-вання і забезпечують стабільні врожаї за умов зрошення та без поливу. До цієї групи увійшли сорти Анатолія, Ледя, Росинка, Бургунка. Сорти Конка, Марія, Соборна, ХН Акварель віднесені до інтенсивного типу з високим генетичним потенціалом, проте з низькою стабільністю прояву врожайності. Ці сорти мають дуже високу потен-ційну врожайність (понад 10 т/га), але вимагають ретель-ного і своєчасного виконання технологічних операцій за умов зрошення. Сорти Кохана, Кошова, Херсонська 99, Овідій з адекватною нормою реакції на поліпшення умов вирощування, та досить стримано реагують на нестійкі погодні умови та коливання агрофону. Ці сорти мають найбільш високий попит на виробництві і можуть висіватись як на зрошенні, так і без поливу. Найбільш стабільні і прогнозовані прибавки (зниження) урожай-ності мають сорти Бургунка, Анатолія, Марія, Росинка, Херсонська безоста, ХН Акварель (S2di = 0,21–0,29).

Посилання

1. Марфенин Н. Н. Устойчивое развитие человече-ства. Москва : Изд-во МГУ, 2006. 612 с.
2. Godfray H. C. J., Beddington J. R., Crute I. R., Haddad L. et al. Food security: The challenge of 9 billionptople. Science. 2010. Vol. 327, Iss. 5967. P. 812–818. doi: 10.1126/science.1185383.
3. FAOSTAT:http://www.fao.org/faostat/ en/01.02.2019#data/QC [Електронний ресурс]. Режим доступу: (дата звернення 01.02.2019).
4. Crop explorer: global crop production analysis [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://www.usda (дата звернення 02.12.2019).
5. Tester M., Langridge P. Breeding technologies to increase crop production in a changing World. Science. 2010. Vol. 327, Iss. 5967. P. 818–822. doi: 10.1126/science.1183700.
6. Gilliham M., Able J. A., Roy S. J. Translating knowledge about abiotic stress tolerance to breeding programmers. Plant Journal. 2017. Vol. 90, Iss. 5.P. 898–917. doi: 10.1111/tpj.13456
7. Созінов О. О. Нові рубежі в селекції рослин. Вісник аграрної науки. 2000. №12. С. 22-24.
Hudzenko V. M., Polishuk T. P., Babii O. O., Khudolii L. V. Productivity and adaptability of Myronivka spring barley varieties of different breeding periods. Plant Varieties Studying and Protection, 2018, 14(2). Р. 190–202. https://doi.org/10.21498/2518-1017.14.2.2018.134766
9. Гадзало Я. М., Гладій М. В., Саблук П. Т., Лузан Ю. Я.Розвиток аграрної сфери економіки в умовах децентра-лізації управління в Україні. Київ : Аграрна наука, 2018. 328 с.
10. Доспехов Б. А. Методика полевого опыта (с основами статистической обработки результатов исследований) [5-е изд., доп. и перераб.]. Москва : Агропромиздат, 1985. 351 с.
11. Методика польових і лабораторних досліджень на зрошуваних землях / за редакції Р. А. Вожегової. Херсон : Вид. Грінь Д.С., 2014. 286 с.
12. Eberhart S. A., Russell W. A. Stability parameters for comparing varieties. Crop Science. 1966. Vol. 6, N 1. P. 36–40.
13. Орлюк А. П. Теоретичні основи селекції рослин. Херсон : Айлант, 2008. 517 с.
14. Исторический очеркъ деятельности Херсонскаго Губернскаго Земства за 1865-1899 гг. Выпускъ ІІІ. Издание Херсонсой Губернской земской Управы. Херсонъ, 1906. 276 с.
15. Базалій В. В., Коковіхін С. В., Плоткін С. Я., Іванів М. О. Адаптивна характеристика нових гібридів кукуру-дзи в екологічних пунктах. Таврійський науковий вісник. 2011. Вип. 75. С. 3-14.