Успадкування стійкості до септоріозу (Septoria tritici Rob. Et Desm.) гібридами пшениці озимої різного еколого-генетичного походження в умовах зрошення

Ключові слова: сорти, гібриди, селекція, пшениця, ураженість, урожайність, септоріоз.

Анотація

Мета. Встановити характер успадкування ознаки «стійкість до септоріозу» у гібридів пшениці м’якої озимої, що створені з залученням пізньостиглих зразків західноєвропейського екотипу. Встановити кореляції стійкості до септоріозу з тривалістю міжфазного періоду «цвітіння – стиглість зерна» та урожайністю зерна елітних селекційних сімей в селекційних розсадниках. Методи. Польові дослідження проведені в Інституті зрошуваного землеробства НААН у 2016–2021 рр. Об’єктом досліджень були сучасні сорти пшениці озимої селекції Інституту, колекційні зразки західноєвропейського екотипу, що були інтродуковані з Франції та гібриди створені за їх участі. Сорти та гібриди висівались при зрошенні схемою «материнська форма, батьківська, гібрид». Методи – польові, лабораторні, селекційно-генетичні, статистичні. Результати досліджень. Гібриди першого покоління (F1) успадковували цю ознаку переважно за проміжним типом та домінуванням стійкості. Гіпотетичний гетерозис проявили майже всі комбінації в межах 102,4…108,9, а комбінація Кф6-16/ Овідій проявила слабке домінування сприйнятливості (99,1 %). Істинний гетерозис проявили 7 комбінацій з 12, при цьому, ступінь гетерозису був дуже низьким (100,1…103,8 %), що вказує на полігенний тип успадковуваності та відсутність ефекту кумулятивної дії алелів стійкості та гетерозисного ефекту. В другому покоління (F2) успадковування проходило переважно за проміжним типом та домінування стійкості до септоріозу. Ступінь істинного гетерозису була зафіксована тільки в одній комбінації (Кф2-16/Херсонська безоста) і на дуже низькому рівні – 100,9 %. Ні один гібрид не перевищив кращу батьківську форму Кошова за стійкістю до септоріозу – 83,8 %. Висновки. Ураженість септоріозом в гібридних сім’ях селекційного розсадника коливалась від 3,0 до 37,8 %. Коефіцієнт варіації фенотиповий був на високому рівні 26,3…32,4 %, що вказує на значну різноманітність генотипів за стійкістю (ураженістю) та можливість ефективних доборів. Можливість проведення ефективних доборів на стійкість до септоріозу в гібридних популяціях, що створені за участі батьківських форм західноєвропейського екотипу, підтверджують достатньо високі коефіцієнти успадковуваності в широкому розумінні (Н2 ) – 58,3…74,8 %.

Посилання

1. Трибель С.О. Стійкі сорти: Зменшення енергомісткості і втрат урожаїв від шкідливих організмів за допомогою селекції. Насінництво. 2009. № 4. С. 18–20.
2. Ретьман С.В. Плямистості озимої пшениці. К.: Колобіг, 2010. 232 с.
3. Моргун В.В. Фізіологія рослин: досягнення та нові напрями розвитку. За редакції В.В. Моргуна. Київ : Логос. 2017. С. 6–8.
4. Демидов О.А., Вологдіна Г.Б., Волощук С.І., Гуменюк О.В., Кириленко В.В., Хоменко С.О. Вихідний матеріал для селекції пшениці м’якої озимої на високу стійкість до хвороб в умовах Лісостепу України. Фактори експериментальної еволюції організмів. 2019. Т. 24. С. 63–69.
5. Моргун В.В., Топчій Т.В. Пошук нових джерел стійкості пшениці озимої до основних збудників грибних хвороб. Фізіологія рослин і генетика. 2016. Том 48, № 5. С. 393–400, doi: https://doi.org/ 10.15407/frg2016.05.393.
6. Лозінська Т.П., Власенко В.А., Солона В.Й. Характеристика сортів пшениці м’якої ярої за елементами продуктивності та їх оцінка методом селекційних індексів. Наук.-техн. бюл. Миронівського інституту пшениці ім. В.М. Ремесла. 2009. Вип. 9. С. 117–129.
7. Хоменко Л.О., Сандецька Н.В. Джерела комплексної стійкості пшениці озимої (Triticum aestivum L.) у селекції на адаптивність. Plant Varieties Studying and Protection. 2018. № 14(3). C. 270–275. https:// doi.ord/10.21498/2518-1017.14.3.2018.145289.
8. Орлюк А.П., Базалій Г.Г., Біляєва І.М. Особливості успадковування стійкості до фітопатогенів гібридами озимої пшениці при зрошенні. Зрошуване землеробство. Херсон : Айлант, 2007. Вип. 47. С. 134–139.
9. Демидов О.А., Вологдіна Г.Б., Волощук С.І., Гуменюк О.В., Кириленко В.В., Хоменко С.О. Вихідний матеріал для селекції пшениці м’якої озимої на високу стійкість до хвороб в умовах Лісостепу України. Фактори експериментальної еволюції організмів. 2019. Т. 24. С. 63–69.
10. Кириленко В.В., Дубовик Н.С., Гуменюк О.В., Вологдіна Г.Б., Лось Р.М., Дубовик Д.Ю. Селекція пшениці м’якої озимої за використання пшенично-житніх транслокацій в умовах центрального Лісостепу. Київ: Компрінт. 2021. 221 с.
11. Жупина А.Ю., Базалій Г.Г., Усик Л.О., Марченко Т.Ю., Лавриненко Ю.О. Успадкування висоти рослин гібридами пшениці озимої різного еколого генетичного походження в умовах зрошення. Аграрні інновації. 2021. № 10. С. 122–129. https://doi.org/10.32848/ agrar.innov.2021.10.19.
12. Методика польових і лабораторних досліджень на зрошуваних землях. Вожегова Р.А., Малярук М.П. та ін. Херсон: Грінь Д. С., 2014. 286 с.
13. Saari E.E., Prescott J.M. A scale for appraising the foliar intensity of wheat diseases. Plant Dis. Rep. 1975. № 59. P. 377–380.
14. Бабаянц О.В., Бабаянц Л.Т. Основы селекции и методология оценок устойчивости пшенцы к возбудителям болезней. Одесса: ВМВ. 2014. 401 с.
15. Петренкова В.П., Боровська І.Ю., Лучна І.С, Сокол Т.В., Ниска І.М., Кучеренко Є.Ю., Компанець К.В. Методологія виділення форм польових культур за стійкістю до комплексу біо- та абіотичних чинників. Харків: ФОП Бровін. 2018. 242 с.
Опубліковано
2022-05-23
Розділ
СЕЛЕКЦІЯ, НАСІННИЦТВО