Сумарне водоспоживання і випаровування насіннєвих посівів люцерни і року життя

Анотація

Мета: визначення показників сумарного водоспоживання зважаючи на природну вологозабезпеченість років досліджень при вирощуванні культури за різними способами поливу. Методи: польовий, лабораторний, статистичний. Результати. При застосуванні краплинного зрошення у всі фази росту люцерни 1-го року життя загальні запаси вологи у 0-100 см шарі ґрунту становили 1974-2256 м3/га (66-75 % НВ). При тому, що при краплинному зрошенні зволожується лише 0-50 см шар ґрунту, його вологість у % від НВ у всіх шарах ґрунту до 0-100 см була майже однаковою. При вивченні сумарного водоспоживання встановлено, що цей показник у варіанті із застосуванням поливу по борознах перевищував: контроль на 147,9% у шарі ґрунту 0-100 см, на 141,5% у шарі ґрунту 0-150 см та на 140,5% у шарі ґрунту 0-200 см; варіант із застосуванням краплинного зрошення на 35,3, 29,5 та 26,5%; мікродощування на 8,3, 4,4 та 4,0% відповідно. У підсумку, сумарне водоспоживання є наростаючим, встановлено, що у всі міжфазні періоди розвитку люцерни (за виключенням періоду сходи – стеблування) воно було найвищим у варіанті досліду із використанням поливу по борознах, а найнижчим при використанні краплинного зрошення, що підтверджує данні отримані стосовно середньодобового випаровування. Висновок. Застосування краплинного зрошення на посіві люцерни першого року використання зменшує зрошувальну норму на 56,4-73,1%, а минулих років – на 53,7-54,7%, порівняно з мікродощуванням та поливом по борознах. Встановлено, що при вирощуванні люцерни першого року використання незалежно від способу поливу, найвищим показник середньодобового випаровування був при застосуванні поливу по борознах, а найнижчим при краплинному зрошенні. У всіх варіантах досліду від початку сходів культури середньодобове випаровування зростало, досягнувши максимуму в період цвітіння – початок наливу бобів, а потім поступово зменшувалося досягнувши мінімуму при закінченні вегетації.