ОСОБЛИВОСТІ СПОЖИВАННЯ ЕЛЕМЕНТІВ ЖИВЛЕННЯ ЛЬОНУ ОЛІЙНОГО ЗА РІЗНИХ УМОВ ВОЛОГОЗАБЕЗПЕЧЕННЯ В ЗОНІ СУХОГО СТЕПУ УКРАЇНИ

  • О.Л. РУДІК Інститут зрошуваного землеробства Національної академії аграрних наук України
  • С.О. ЗАЄЦЬ Інститут зрошуваного землеробства Національної академії аграрних наук України
  • Л.І. ОНУФРАН Інститут зрошуваного землеробства Національної академії аграрних наук України
Ключові слова: льон олійний, суха наземна маса, мінеральне живлення, зрошення, азот, фосфор, калій, динаміка споживання.

Анотація

Робота спрямована на дослідження динаміки спо-живання азоту, фосфору та калію посівами льону олійного в умовах природного й штучного зволоження та зв’язку цих процесів із формуванням біологічної маси культури. Дослідження проведено в зоні сухого степу України в умовах Асканійської ДСГДС НААН. Рослинні зразки відбирали з інтервалом у десять діб після фази «повні сходи» у двох несуміжних повтореннях із площі 0,1 м2 та досушували до постійної маси за темпера-тури 105 оС. Вміст азоту, фосфору та калію визначали в єдиній витяжці після мокрого спалювання за методом Гінзбурга з подальшим визначенням азоту за мето-дом Кьельдаля, фосфору – за методом Мерфі-Райлі калориметрично на КФК-2, а калію – на полум’яному фотометрі. Обліку й аналізу підлягала тільки наземна частина рослин. Кореляційним аналізом встановлено високий ступінь залежності між біологічним поглинан-ням елементів і кількістю сухої R=0,94–0,98 наземної маси. Зрошення та підвищення фону мінерального живлення збільшує наземну масу рослин, унаслідок чого кількість спожитих елементів живлення зростає. На фоні внесення мінеральних добрив і зрошення внаслідок подовження періоду вегетації відбувалося зміщення періоду максимального споживання азоту на декаду. Максимальне зростання добового поглинання елементів живлення посівами льону олійного, відповідно для незрошуваних і зрошуваних умов, відбува-лося в проміжку 30–50 та 30–60 доба після сходів куль-тури. Найбільшу кількість азоту (3,07 кг/га), фосфору (1,04 кг/га) і калію (2,57 кг/га) в незрошуваних умовах посіви льону споживали протягом четвертої декади, а в умовах зрошення відповідно, 3,23; 1,59 та 3,67 кг/га впродовж п’ятої декади після фази повних сходів.

Посилання

1. Васюта В.Б., Мормуль В.В. Інтенсифікація сіль-ськогосподарського виробництва Ефективна еконо-міка. 2013. № 11. URL: http://www.economy.nayka.com. ua/?op=1&z=2453.
2. Губенко Л.В. Вплив системи удобрення на продуктивність ріпаку озимого за різних способів обробітку ґрунту. Збірник наукових праць ННЦ «Інститут земле-робства НААН». 2018. Вип. 4. С. 3–10.
3. Рудик А., Рудик Н. Агроэкологические аспекты размещения и использования льна масличного двой-ного назначения в Украине. Elimy News is the Researching of Natural Sciences. Lankaran, 2019. Vol. 1. P. 114–121.
4. Кузнецова Г.Н. Оптимизация минерального пита-ния льна масличного в Южной Лесостепи Западной Сибири : автореф. дисс. ... канд. с.-х. наук : 06.01.04. Омск, 2004. 18 с.
5. Шваб С.Б., Мирончук В.П. Врожайність льону олійного залежно від норм висіву насіння та удобрення. Землеробство : міжвід. темат. наук. зб. Київ : «ЕКМО», 2007. Вип. 79. С. 110–114.
6. Вешнівська Ю.С. Вплив системи удобрення на структуру та врожайність сортів льону олійного. Збірник наукових праць ННЦ «Інститут землеробства НААН». 2011. № 3–4. С. 92–96.
7. Махова Т.В., Поляков О.І. Вплив агроприйомів вирощування на елементи продуктивності та врожай-ність льону олійного сорту Ківіка. Науково-технічний бюлетень ІОК НААН. Запоріжжя : Дніпровський мета-лург, 2013. Вип. 18. С. 113–117.
Опубліковано
2020-06-22
Розділ
МЕЛІОРАЦІЯ, ЗЕМЛЕРОБСТВО, РОСЛИННИЦТВО