Фотосинтетична діяльність ячменю озимого залежно від особливостей сорту та біопрепаратів
Анотація
Мета. Визначити фотосинтетичну активність ячменю озимого за результатами досліджень. Встановити вплив на її складники проведених упродовж 2016–2019 рр. біологічних особливостей сорту та оптимізації живлення. У дослідженнях застосували ресурсозберігаючу систему живлення, яка базується на використанні сучасних біопрепаратів для позакореневих підживлень в основні періоди вегетації. Методи. Вирощували сорти ячменю озимого на чорноземі південному на дослідних полях Навчально-науково-практичного центру Миколаївського НАУ, що має середню забезпеченість рухомим азотом та підвищену фосфором і калієм. Усі елементи технології, відбори зразків рослин, їх визначення проводили згідно з методичними рекомендаціями та ДСТУ. Результати. За результатами трирічних досліджень з ячменем озимим (вирощували чотири сорти) з оптимізації живлення рослин на засадах ресурсозбереження встановлено, що проведення позакореневих підживлень сучасними біопрепаратами позитивно впливало на ростові процеси рослин ячменю, зокрема приводило до збільшення площі листкової поверхні та посилення їх фотосинтетичної діяльності. Визначено, що максимальної величини площа листкової поверхні рослин усіх досліджуваних сортів ячменю озимого досягла у період колосіння. Проведення позакореневих підживлень біопрепаратами двічі за вегетацію у фази весняного кущення та на початку виходу рослин у трубку збільшувало цей показник порівняно з одноразовою обробкою в першу фазу. Найбільш впливовими на збільшення всіх досліджуваних чинників фотосинтетичної діяльності виявилося використання для підживлень Азотофіту й Органік-балансу. Із взятих на вивчення сортів більшою мірою на це реагували Оскар і Валькірія. Між площею листкової поверхні досліджуваних сортів ячменю озимого та рівнями врожайності зерна встановлено тісні кореляційно-регресійні залежності. Висновки. Встановлено, що оптимізація живлення позитивно позначалась на всіх складниках, що характеризують роботу фотосинтезуючих процесів рослин, зокрема площі їх асиміляційної поверхні. Цей показник залежав і змінювався від впливу біопрепарату, використаного для підживлень, фази та кількості проведених підживлень, особливостей сорту, погодних умов року вирощування.
Посилання
2. Ничипорович А.А. Реализация регуляторной функции света в жизнедеятельности растений как целого и в его продуктивности. Фоторегуляция метаболизма и морфогенеза растений. М.: Наука, 1975. С. 56–61.
3. Чиков В.И. Фотосинтез и транспорт ассимилятов. М.: Наука, 1987. 185 с.
4. Середа І.І. Площа листкової поверхні та фотосинтетичний потенціал рослин пшениці озимої залежно від умов вирощування. Бюлетень Інституту зернового господарства. 2011. № 40. С. 144–147.
5. Моргун В.В., Швартау В.В., Киризий Д.А. Физиологические основы формирования высокой продуктивности зерновых злаков. Физиология и биохимия культурных растений. 2010. № 5. С. 371–392.
6. Жемела Г.П., Шевніков Д.М. Фотосинтетична продуктивність посівів пшениці твердої ярої залежно від мінеральних добрив та біопрепаратів. Вісник Полтавської державної аграрної академії. 2013. № 3. С. 36–40.
7. Гамаюнова В.В., Гаро І.М. Фотосинтетична діяльність ріпаку озимого залежно від основного обробітку ґрунту, строку і способу сівби. Вісник Сумського НАУ. Серія «Агрономія і біологія». Суми, 2017. Вип. 2 (33). С. 124–128.
8. Лень О.І. Формування асимілюючої поверхні та її вплив на продуктивність ячменю ярого за різних технологій вирощування. Вісник Полтавської державної аграрної академії. 2009. №1. С. 119–121.
9. Ничипорович А.А., Куперман Ф.М. Фотосинтез и вопросы повышения урожайности растений. Вестник с.-х. науки. 1966. № 2. С. 1–12.
10. Гамаюнова В.В., Кувшинова А.О. Формування надземної маси та врожайності зерна сортами ячменю озимого в умовах Південного Степу України під впливом біопрепаратів. Наукові доповіді НУБіП України. Київ, 2021. № 1(89), 15 с. doi: http://dx.doi.org/10.31548/dopovidi2021.01.006
11. Сидякіна О.В., Гамаюнова В.В. Продуктивність пшениці ярої залежно від фонів живлення в умовах Південного Степу України. Наукові горизонти, «Scientific horizons». Житомир, 2020. № 08 (93). С. 104–111. doi: 10.33249/2663-2144-2020-93-8-104-111.
12. Панфілова А.В., Гамаюнова В.В. Фотосинтетична діяльність посівів пшениці озимої залежно від сорту та живлення в умовах Південного Степу України. Наукові горизонти «Scientific Horizons». Житомир, 2018. №2(65). С. 3–10.
13. Ничипорович А.А. Некоторые принципы комплексной оптимизации фотосинтетической деятельности и продуктивности растений. Важнейшие проблемы фотосинтеза в растениеводстве. М.: Колос, 1970. С. 6–22.
14. Доспехов Б.А. Методика полевого опыта (с основами статистической обработки результатов исследований). [5-е изд., доп. и перераб]. М.: Агропромиздат, 1985. 351 с.
15. Ушкаренко В.О., Вожегова Р.А., Голобородько С.П., Коковіхін С. В. Методика польового досліду: навчальний посібник. Херсон: Грінь Д.С., 2014. 448 с.
