Продуктивність пшениці озимої на чорноземі типовому Правобережного Лісостепу України

Л.В. Центило; С.Л. Шило

doi:10.32848/agrar.innov.2021.10.15

Л.В. Центило http://orcid.org/0000-0002-6546-2826
С.Л. Шило http://orcid.org/0000-0001-6260-3278

DOI: https://doi.org/10.32848/agrar.innov.2021.10.15

Ключові слова: пшениця озима, обробіток ґрунту, попередники, запаси доступної вологи, урожайність, якість продукції

Анотація

Метою досліджень було визначення впливу попередників та способу і глибини основного обробітку ґрунту на формування продуктивності пшениці озимої. Методи. Експериментальні дослідження проводили на чорноземі типовому у стаціонарному польовому досліді Навчально-науково-інноваційного центру агротехнологій ТОВ «Агрофірма Колос» с. Пустоварівка Сквирського району Київської області. Під час проведення досліджень використано такі наукові методи, як: аналіз, синтез, польовий, статистичний. Досліджували вплив способу основного обробітку ґрунту (оранка на 20–22 см; чизель-глибокорозпушувач на 20–22 см; дискування на 12–14 см; дискування на 6–8 см) та попередників (горох; ріпак озимий; соя; соняшник; кукурудза на силос) на формування продуктивності пшениці озимої. Результати. Встановлено, що у середньому за 2019–2021 рр. найвищу урожайність пшениці озимої (6,39 і 5,73 т/га) забезпечило розміщення її після гороху та сої за безполицевого обробітку ґрунту на 12–14 см (дискова борона). У разі використання як попередника ріпаку озимого і соняшнику найвищу урожайність пшениці озимої (6,10 і 5,94 т/га відповідно) забезпечив варіант із проведенням безполицевого основного обробітку ґрунту на 20–22 см (чизель-глибокорозпушувач). За вирощування пшениці озимої після кукурудзи на силос отримано найнижчу урожайність культури, яка залежно від обробітку ґрунту варіювала від 5,01 до 5,28 т/га. Висновок. Найвищі якісні показники зерна пшениці озимої – вміст білка 13,1 і 13,3% і клейковини 25,2 і 25,5% – отримано за її розміщення після зернобобових (горох і соя). Ріпак озимий як попередник забезпечив показники якості зерна на рівні 13,0% білка і 24,5% клейковини. За розміщення після соняшнику і кукурудзи на силос уміст білка в зерні пшениці озимої становив 12,6 і 12,8% відповідно, а уміст клейковини знаходився на рівні 24,0 і 24,1%.

Посилання

1. Cociu A. I. Winter wheat yields and their stability in different crop rotation types and nitrogen fertilization regimes. Romanian Agricuture Research 2012. Vol. 29. Р. 139–148.
2. Demidov O., Pravdziva I., Gudzenko V., Rysin A., Vologina G., Siroshtan A., Yurchenko T., Zaima O., Misyura I. Formation of flour quality indicators in different winter wheat (Triticum aestivum L.) genotypes depending on abiotic and anthropogenic factors. Ukrainian Ecological Journal. 2021. Issue. 11 (8). R. 111–118.
3. Marenych M.M., Kaminsky V.F., Bulygin C.Y., Hanhur V.V., Korotkova I.V., Yurchenko S.O., Bahan A.V., Taranenko S.V., & Liashenko V.V. Optimization of factors of managing productive processes of winter wheat in the Forest-steppe. Agricultural Science and Practice. 2020. Vol. 7(2). Р. 44–54. https://doi.org/10.15407/agrisp7.02.044.
4. Petrychenko V.F., Lykhochvor V.V., Korniichuk O.V., Olifir Y.M. The yield of winter wheat depending on sowing terms. Ukrainian Journal of Ecology. 2021. № 11(3), Р. 161–166. doi: 10.15421/2021_158
5. Rae ZH. A. Comparative Evaluation of the Effects of Soil and Fertilizer Treatment on Winter Wheat Cultivation. Glob J Oto. 2018 № 12 (4): 555846. DOI: 10.19080/GJO.2018.12.555846
6. Siroshtan Andrii, Kavunets Valerii, Derhachov Oleksandr, Pykalo Serhii, Ilchenk Liudmyla. Yield and Sowing Qualities of Winter Bread Wheat Seeds Depending on the Preceding Crops and Sowing Dates in the Forest–Steppe of Ukraine. American Journal of Agriculture and Forestry. 2021. Vol. 9. No. 2. pp. 76–82. doi: 10.11648/j.ajaf.20210902.15
7. Tsvey Yaroslav, Ivanina Roman, Ivanina Vadym, Senchuk Svitlana. Yield and quality of winter wheat (Triticum aestivum L.) grain in relation to nitrogen fertilization. Rev. Fac. Nac. Agron. Medellín [online]. 2021. Vol.74, n.1 [cited 2021–11–21], pp. 9413–9422. Available from: . https://doi.org/10.15446/rfnam.v74n1.88835.
8. Yalcin H., Cakir E., Aykas E. Tillage parameters and economic analysis of direct seeding, minimum and conventional tillage in wheat. Journal of Agronomy. 2005. № 4. Р. 329–332.
9. Горобець А.Х., Цилюрик А.І., Горбатенко А.І., Судак В.М. Вологозабезпеченість і продуктивність польових культур за різних систем обробітку ґрунту в сівозміні. Вісник Інституту землеробства степової зони НААН України. 2011. №1. С. 20–25.
10. Інформаційно-аналітичне агентство AПК–Інформ. Посівні дані під урожай 2020 року. URL: https://www.apk–inform.com/uk/news/1507018.
11. Кернесюк Ю.В. Глобальний ринок пшениці: кон’юнктура і тренди Агробізнес сьогодні. URL: http://agro-business.com.ua/agro/ekonomichnyi-hektar/item/19645-hlobalnyi-rynok-pshenytsi-koniunktura-itrendy.html. (дата звернення: 26 листопада 2020 р.).
12. Кривенко А.І. Оптимізація норм і термінів підживлення пшениці озимої азотними добривами у Південному Степу України. Вісник аграрної науки Причорномор’я. 2018. № 4 (100). С. 55–61.
13. Панфілова А.В., Гамаюнова В.В., Дробітько А.В. Урожайність пшениці озимої залежно від попередника та біодеструктора стерні. Вісник Полтавської державної аграрної академії. 2019. № 3. С 18–25. https://doi.org/10.31210/visnyk2019.03.02
14. Петриченко В.Ф., Корнійчук О.В. Фактори стабілізації виробництва зерна пшениці озимої в Лісостепу правобережному. Вісник аграрної науки. 2018. № 2. С. 17–23.
15. Рыков В.Б., Камбулов С.И., Камбулов И.А., Колесник В.В., Дёмина Е.Б., Ридный С.Д., Янковский Н.Г. Продуктивность озимой пшеницы и технологии обработки почвы. Зерновое хозяйство России. 2015. № 5. С. 63–65.