ВОДОСПОЖИВАННЯ ПШЕНИЦІ ОЗИМОЇ

П.В. ПИСАРЕНКО; Л.С. МІШУКОВА

doi:10.32848/agrar.innov.2020.1.10

П.В. ПИСАРЕНКО Інститут зрошуваного землеробства Національної академії аграрних наук України
Л.С. МІШУКОВА Інститут зрошуваного землеробства Національної академії аграрних наук України

DOI: https://doi.org/10.32848/agrar.innov.2020.1.10

Ключові слова: пшениця озима, сумарне водоспо-живання, середньодобове випаровування, вегетаційні поливи, рівень залягання слабо мінералізованих під-ґрунтових вод.

Анотація

Важливим елементом під час формування режиму зрошення сільськогосподарських культур є сумарне водоспоживання або та кількість води, яка необхідна рослинам протягом вегетаційного періоду для отри-мання запланованого врожаю в конкретних природних умовах під час оптимізації всіх технологічних процесів. Вони складаються з витрат води на транспірацію рос-лин, випаровування з поверхні ґрунту та формування біологічної маси. Мета. Встановити показники сумар-ного та середньодобового випаровування пшениці озимої під час зрошення у різні за погодними умовами роки. Методи: польовий, системного аналізу, аналітич-ний, експериментальний, камеральний, моделювання, лабораторний, математико-статистичний. Висновки. Загалом за вегетацію пшениці озимої, враховуючи і зимовий період, поле цієї культури за зрошення витра-чає в середньому приблизно 5,2 тисяч кубічних метрів води. Аналіз даних використання вологи з різних шарів ґрунту пшеницею озимою вказує на те, що в осінній період вегетації, а також під час зимівлі рослин прохо-дить поповнення запасів води у глибоких шарах. Під час весняно-літньої вегетації, навпаки, показники сумар-ного водоспоживання в цих шарах збільшуються. Такі дані свідчать про те, що навесні та влітку рослини вико-ристовують воду переважно з метрового шару ґрунту. Тому всі розрахунки щодо сумарного випаровування рослин краще проводити з урахуванням показників у шарі ґрунту 0–100 сантиметрів. Порівняння сумарних витрат води полем озимої пшениці та кількості опадів за період від сходів до повної стиглості зерна дає змогу встановити дефіцит вологи, який необхідно компенсу-вати вегетаційними поливами. За нашими даними, спи-раючись на показники витрат вологи з метрового шару ґрунту, він становить 1747 м3/га. У середньому за роки досліджень зрошувальна норма в цьому досліді стано-вила 1380 м3/га.

Посилання

1. Нетіс І.Т. Водний режим ґрунту на посівах озимої пшениці в південному Степу України. Таврійський нау-ковий вісник. Херсон, 2007. Вип. 53. С. 209–219.
2. Нетіс І.Т. Озима пшениця в зоні Степу. Херсон : Айлант, 2004. 95 с.
3. Животков Л.О., Бірюков С.В., Бабаянць Л.Т. та ін. Озимі зернові культури / за ред. Л.О. Животкова і С.В. Бірюкова. Київ : Урожай, 1993. 288 с.
4. Лапченков Г.Я., Николаенко А.Ф., КорпанВ.С. Влияние послепосевного и вегетационных поли-вов на урожай озимой пшеницы. Зерновые и кормовые культуры на орошаемых землях. Кишинев : Штиница, 1972. С. 39–42.
5. Латифов Н.Л., Кобозев И.В., Парахин Н.В. Оптимизация режимов орошения сельскохозяй-ственных культур. Москва : МСХА, 1996. 94 с.
6. Собко А.А. Озимая пшеница на орошаемых зем-лях. Киев : Урожай, 1976. 128 с.
7. Справочная книга по орошаемому земледелию /общая ред. Погребняк А.П., Калашников К.Г. Кишинев : Картя Молдовеняскэ, 1990. 134 с.
8. Федорченко М.Ф., Лисогоров С.Д., Фесенко Г.П. Вплив режиму зрошення і сортового складу на врожайність озимої пшениці. Зрошуване земле- робство : міжвід. тем. наук. зб. Київ : Урожай, 1982. Вип. 27. С. 21–23.
9. Хафизов А.Ш. Из опыта орошения озимой пше-ницы в Алма-Атинской области. Гидротехника и мелио-рация. 1968. № 11. С. 93–87.
10. Ярмизин Д.В., Лысогоров С.Д., Балан А.Г. Мелиоративное земледелие. Москва : Колос, 1966. 424 с.