Формування комплексу біометричних, структурних і продуктивних показників гірчиці сарептської залежно від норми висіву та рівня біологізації технології вирощування культури в умовах Південного Степу

Ключові слова: гірчиця сарептська, біологізація, органічна технологія, висота рослин, площа асиміляційного апарату, структура врожаю, урожайність, вміст сирого жиру, ефірна олія

Анотація

Метою наукового дослідження було встановленнявпливу на комплекс біометричних (висота рослин,площа асиміляційної поверхні, листковий індекс агрофітоценозу), структурних (елементи пробного снопу,показник М1000) і продуктивних ознак (урожайність кондиційного насіння, вміст у насінні сирого жиру й ефірноїолії) залежно від норми висіву культури та ступеня біологізації технології вирощування культури. Реалізаціяпоставленої мети здійснювалася шляхом закладанняпольового двофакторного досліду і проведеннямкомплексу спостережень і лабораторних досліджень.Фактор А (технологія вирощування культури) був представлений варіантами традиційної зональної технологіївирощування гірчиці, біологізованою технологією (відмова від мінеральних добрив і заміна їх на органічніпрепарати) та органічною (заміна мінеральних добриві синтетичних ЗЗР на органічні препарати). ФакторВ являв собою різні норми висіву культури (від 2,0 до3,0 мільйонів штук схожих насінин на 1 гектар з інтервалом 0,5 мільйона). У досліді висівався сорт гірчиціПріма селекції Інституту олійних культур Національноїакадемії аграрних наук. Повторність досліду чотирикратна, загальна площа дослідної ділянки становила0,9 гектара, загальна площа ділянки першого порядку –250 квадратних метрів, облікова – 200 квадратних метрів.Ділянки в досліді розміщувалися методом розщепленихділянок із частковою рендомізацією. Збільшення нормивисіву культури із 2,0 до 3,0 мільйонів штук на гектарзумовлює погіршення значення більшості біометричнихпоказників (висота рослин, облистяність) та всіх показників структури врожаю. Проте, зважаючи на дискретний характер реальної кількості рослин, що збереглисяв агроценозі на момент дослідження, значення такихпоказників, як площа асиміляційного апарату та листковий індекс, а також врожайність кондиційного насіннякультури, мали криволінійну залежність: із збільшеннямнорми висіву від 2,0 до 2,5 мільйонів штук на гектар зростали, а надалі зменшувалися. Оптимальною нормоювисіву культури за всіх варіантів технології вирощуваннявизнана норма 2,5 мільйони штук на гектар. Такожу досліді зазначена істотна перевага біологізованоїй органічної технології вирощування гірчиці сарептськоїнад традиційною інтенсивною як за біометричнимита структурними показниками, так і за рівнем урожайності кондиційного насіння, його якісними показниками,насамперед вмістом у насінні сирого жиру.

Посилання

1. Біологізація землеробства в Україні: реалії та перспективи / за ред. В.В. Іванишина, І.А. Шувара. Івано-Франківськ : Симфонія форте, 2016. 284 с.
2. Мельник А.В., Жердецька С.В. Стан та перспективи вирощування гірчиці у світі та на Україні. Вісник Сумського національного аграрного університету. Серія «Агрономія і біологія». 2015. Вип. 3 (29). С. 166–169.
3. Наукові основи виробництва органічної продукції в Україні : монографія / за ред. Я.М. Гадзало, В.Ф. Камінського. Київ : Аграрна наука, 2016. 592 с.
4. Поляков О.І. Особливості формування продуктивності гірчиці ярої під впливом стимуляторів росту за різних способів сівби. Науково-технічний бюлетень Інституту олійних культур Національної академії аграрних наук. 2017. Вип. 24. С. 181–187. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/znpiok_2017_24_22.
5. Система удобрення сільськогосподарських культур у землеробстві початку ХХІ століття / за ред. С.А. Балюка, М.М. Мірошниченка. Київ : Альфа-стевія, 2016. 400 с.
6. Сівак А.Н., Костюкевич Т.К. Перспективи виробництва гірчиці в Україні. Рубіновські читання : матеріали ІІІ Всеукраїнської науково-практичної конференції, 14 травня 2021 р., м. Умань С. 18.
Опубліковано
2022-03-03
Розділ
МЕЛІОРАЦІЯ, ЗЕМЛЕРОБСТВО, РОСЛИННИЦТВО