Шляхи оптимізації водоспоживання соняшника високоолеїнового типу за умов зміни клімату
Анотація
Стаття присвячена висвітленню результатів польових досліджень, проведених впродовж 2019–2021 рр.,із впливу багатофункціональних росторегулюючих препаратів із фунгіцидним ефектом АрхітектТМ та ХелафітКомбі на формування продуктивності гібридів соняшнику високоолеїнового типу в посушливих умовахПівденного Степу України, а також оптимізацію водоспоживання агроценозів соняшника за глобальнихі регіональних змін клімату.Дослідження проводили в незрошуваних умовах на дослідному полі ДУ «Миколаївської ДСДС ІЗЗНААН» України на чорноземах південних малогумусних. Програмою наукових досліджень передбачалосязакладення двофакторного польового досліду, в якомувивчалися гібриди соняшника – це Гектор і Оплот(оригінатор – Інститут рослинництва ім. В.Я. Юр’єва);ДСЛ403 та П64ГЕ133 (виробник Corteva, Brevant)та 8Х477КЛ (виробник Dow Seeds). У досліді застосовували багатофункціональні росторегулюючі препарати хімічного походження АрхітектТМ та біологічногоХелафіт Комбі, вносили їх у вигляді позакореневихобробок гібридів соняшника у фазу 6–8 справжніх листків нормою 1 л/га. Щодо погодних умов 2019–2021 роківдосліджень, то їх можна класифікувати як середньопо-сушливі типові для цієї зони вирощування, проте найбільш сприятливим був 2021 рік. Щодо температурнихпоказників, то за досліджувані роки середньомісячнатемпература повітря була вищою за відповідні середньобагаторічні дані.Результати проведених дворічних польових досліджень показали, що проведення позакореневих обробокрослин гібридів соняшника високоолеїнового типу багатофункціональними препаратами Архітект та ХелафітКомбі мали позитивний вплив на продуктивність агроценозу усіх досліджуваних гібридів. Найвища урожайність2,75 т/га за роки проведення досліджень по дослідусформована у гібриду Оплот у варіанті проведенняпозакореневих обробіток рослин Хелафітом Комбі.Внесення росторегулюючих препаратів на початковихетапах росту і розвитку соняшнику призводить до покращення умов вегетації та підвищенню стійкості рослиндо прояву стресів від дії високих температур та нестачівологи. Досліджуванні препарати сприяють більш економному використанню ґрунтової вологи на формування одиниці врожаю, про що свідчить зменшеннякоефіцієнту водоспоживання за всіма досліджуванимигібридами. Найнижчий коефіцієнт водоспоживання1283 м3/т було встановлено у гібриду П64ГЕ133 за умовобробки рослин соняшника комбінованим препаратомбіологічного походження Хелафіт Комбі. Позакореневіобробки рослин комбінованими росторегулюючимипрепаратами приводили до оптимізації водоспоживанняагроценозу взагалі.
Посилання
2. Базалій В.В., Домарацький Є.О., Козлова О.П. Вплив біофунгіцидів і стимуляторів росту на продуктивність соняшнику та якість олійної сировини. Зрошуване землеробство. 2019. № 71. С. 5–10.
3. Козлова О.П. Продуктивність соняшнику при застосуванні біопрепаратів та стимуляторів росту у технології вирощування на Півдні України (Автореферат на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.01. 09 – рослинництво). // Херсон, 2019. 20 с.
4. Бобир С.О. Зміна клімату планети та боротьба з нею. Безпека життя і діяльності людини: теорія та практика : збірник наук. праць Всеукр. наук.-практ. конф., присвяченої Всесвітнім Дням цивільної оборони та охорони праці, (Полтава, 23–24 квітня 2020 р.) / упоряд., і ред.: В.П. Титаренко, А.М. Хлопов. Полтава : ПНПУ імені В.Г. Короленка, 2020. С. 339–340.
5. П’ятакова В.Ф., Берлінський М.А. Вплив змін клімату на екосистему української частини чорноморського басейну як складова глобального потепління / Тези I Міжнародної Інтернет-конференції 25 лютого 2021 року «Екологічна безпека – сучасні напрямки та перспективи вищої освіти», 2021. Херків. С. 101–103.
6. Пічура В.І. Зональні закономірності вікових змін клімату на території басейну р. Дніпро. Вісник Дніпропетровського державного аграрно-економічного університету, 2017. №. 2. С. 62–73.
7. Вожегова Р.А. Перспективи використання зрошення для підвищення продуктивності сільськогосподарської галузі на глобальному та локальному рівнях в умовах змін клімату. Зрошуване землеробство, 2016. Вип. 65. С. 5–10.
8. Лавренко Н.М., Пугачова К.Є. Вплив змін клімату на сільське господарство в Україні / Матеріали ІІІ-ї Міжнародної науково-практичної конференції «Вплив кліматичних змін на просторовий розвиток територій Землі: наслідки та шляхи вирішення» (11–12 червня 2020 року), 2020. С. 141–144.
9. Домарацький Є.О., Кюрчев С.В., Мітрясова О.П., Пастушенко С.І. Потенційні небезпеки і сучасні рішення щодо адаптації балансу водних ресурсів півдня України до глобальних змін клімату / Збірник тез ІV Міжнародної науково-практичної конференції «Кліматичні зміни та сільське господарство. Виклики для аграрної науки та освіти» Київ, НМЦ ВФПО, 2021 – С. 69–72.
10. Ходоніцька О.О., Кур’ята В.Г. Продуктивність льону-кучерявцю на дію сумішку регуляторів росту. Вчені записки Таврійського національного університету ім. В.І. Вернадського: Серія «Біологія, Хімія». 2013. Т.26(65). №3. С. 203–210.
11. Шевченко А.О. Регулятори росту в рослинництві – ефективний елемент сільськогосподарських технологій. Стан та перспективи. Регулятори росту у землеробстві. Зб. наук. праць. К. 1999. С. 8–14.
12. Громов А.А., Щукін В.Б., Воравна В.Н. Эффективность регуляторов роста и биопрепаратов на озимой пшенице и проса. Земледелие. 2012. №6. С. 34–35.
13. Солодушко М.М. Ефективність рістрегулюючих речовин та мікродобрив при вирощуванні пшениці озимої в зоні Північного Степу. Бюллетень Інституту сільського господарства степової зони України НААН, 2016. №10. С. 73–78.
14. Домарацький Є.О., Добровольський А.В., Базалій В.В., Пічура В.І., Домарацький О.О. Соняшник: екологічні шляхи оптимізації його живлення. Монографія / Херсон: Олді-Плюс, 2020 р. 160 с.
15. Цилюрик О.І., Кохан А.В., Судак В.М., Горбатенко А.І. Водний режим у посівах соняшнику залежно від обробітку ґрунту та рівня мінерального живлення. Вісник ЦНЗ АПВ Харківської області, 2017. Вип. 22. С. 62–73.
16. Голубенко І.А., Савельєва О.М., Попович О.Б. Особливості вирощування соняшнику в умовах Півдня України. Охорона ґрунтів. Київ, 2020. С. 186–191.
17. Базалій В.В., Бойчук І.В., Лавриненко Ю.О., Базалій Г.Г., Домарацький Є.О., Ларченко О.В. Особливості формування ознак продуктивності і урожайності у сортів пшениці озимої за різних умов вирощування. Фактори експериментальної еволюції організмів. 2020. Т. 27. С. 29–34.
18. Домарацький Є.О. Методи пом’якшення негативної дії водного стресу у рослин ріпаку озимого. Вісник аграрної науки Причорномор´я, 2018. Вип.2. С. 39–45.
19. Добровольський А.В., Домарацький Є.О. Особливості реалізації стимулюючої дії комплексних препаратів рослинами соняшника на початкових етапах органогенезу. Аграрний вісник Причорномор´я, 2017. Вип. 84–2. С. 39–45.
20. Гамаюнова В.В., Кудріна В.С. Водоспоживання соняшнику залежно від застосування біопрепаратів за вирощування в умовах Південного Степу України. «Наукові горизонти». SCIENTIFIC HORIZONS,2018. № 7–8 (70). С. 28–35.