Вплив урбоекосистем на фітонцидну активність деревних рослин

М.М. Мадані

doi:10.32848/agrar.innov.2021.8.8

М.М. Мадані http://orcid.org/0000-0001-9386-7364

DOI: https://doi.org/10.32848/agrar.innov.2021.8.8

Ключові слова: урбанізовані території, токсиколо- гічне забруднення, техногенне навантаження, стресові фактори, хлорофіл, леткі речовини

Анотація

Мета дослідження – виявлення зв'язку та просте-ження закономірності між фітонцидною активністюдеревних рослин і вмістом зелених пігментів у їхніхлистках в урбанізованому середовищі. Методи. Комплексне використання польового, лабо-раторного, математично-статистичного, розрахунко-во-порівняльного методів і системного аналізу.Результати. Дуже висока антимікробна дія булавиявлена в листків A. platanoides, P. simonii та S. vulgarisщодо обох тест-культур на всіх моніторингових точкаху серпні. Для всіх видів характерний літній тип фітон-цидності. У досліджених видів виявлено тенденцію добільшої антимікробної активності щодо грам-негативноїбактерії E. coli порівняно з B. subtilis, окрім листків P. xcanadensis. На всіх ділянках, навіть у контролі, вмістхлорофілу а перевищував уміст хлорофілу b (табл. 2).На частку хлорофілу а припадає 50–56% від загальноїмаси зелених пігментів на забрудненій ділянці.Співвідношення хлорофілу a до хлорофілу b ( а/b)у нормально розвинутому фотосинтетичному апаратістановить 2,5–3. Навесні цей показник був нижчим занорму на всіх ділянках, влітку відбулося його збіль-шення, що можна пояснити ростом листків та форму-ванням фотосинтетичного апарату. На моніторинговійточці І влітку показник а/b був нижчим за норму в усіхвидів, окрім T. cordata.Висновки. Проведено аналіз фітонцидної актив-ності деревних культур в умовах урбанізованого сере-довища. Виявлено високу фітонцидну активність Acerplatanoides, Populus simonii та Syringa vulgaris у серпні.Встановлено специфічність антимікробної дії дерев-них рослин щодо Bacillus subtilis та Esherichia coli. Назабрудненій ділянці вздовж автомагістралі спостеріга-лося зниження суми хлорофілів порівняно з контролемта зростання фітонцидної активності. Вміст хлорофілуа на І дослідній ділянці в усіх досліджених рослин,окрім Tilia cordata, перевищив уміст хлорофілу b. Длябільшості видів характерна висока антимікробна актив-ність протягом досліджуваного періоду, крім Robiniapseudoacacia та Tilia cordata.

Посилання

1. Li D.W., Shi Y., HE X.Y., Chen W. Volatile organic compound emissions from urban trees in Shenyang, China. Botanical studies. 2008. Vol. 49. Р. 67–72.
2. Nowak D.J. The effects of urban trees on air quality. USDA Forest Service, Syracuse, N.Y. 2014. Vol. 193. P. 119–129.
3. Kiendler-Scharr A., Andres S., Bachner M., Behnke K. Isoprene in poplar emissions: effects on new particle formation and OH concentrations. Atmospheric Chemistry and Physics. 2012. Vol.12. Р. 1021–1030.
4. Шуплат Т. І., Попович В. В. Особливості формування фітоклімату підкронового простору кущових видів і форм ялівців в межах комплексної зеленої зони міста Львова. Бiологiчний вiсник МДПУ ім. Богдана Хмельницького. 2016. Вип. 6 (3). С. 390-398.
5. Karl T., Guenter A., Turnipsed A. Chemical sensing of plants stress at the ecosystem scale. Biogeosciences. 2008. Vol. 5. Р. 1287–1294.
6. Onder S., Dursunb S. Global Climate Changes and Effects on Urban Climate of Urban Green Spaces. International Journal of Thermal & Environmental Engineering. 2011. Vol. 3, № 1. P. 37-41.
7. Jacobs J. Diversity, stability and maturity in ecosystems influenced by human activities: Unifying concepts in ecology. Wageningen: Ed.van Dobben W. H. et al., Publishers, The Hague and Centre for agricultural publishing and documentation, 1975. 307 p.
8. Nowak D.J., Heisler G.M. Trees in the City: Measuring and Valuing the Urban Forest. North- eastern Research Station USDA Forest Service. 2005. Vol. 3. Р. 1– 6.
9. Приседський Ю. Г., Лихолат Ю. В. Адаптація рослин до антропогенних чинників: монографія. ДонНУ імені Василя Стуса. Вінниця: ТОВ "Нілан-ЛТД", 2017. 98 с.
10. Кузик І. До проблеми сталого функціонування комплексної зеленої зони міста Тернополя. Вісник Тернопільського відділу Українського географічного товариства. 2017. Вип. 1 (1). С. 38-42.
11. Дерев’янко Т. В. Екологічна характеристика дендрофлори зелених насаджень мікрорайону «Алмазний» (м. Полтава). Біологія та екологія. 2016. Том 2. № 2. С. 22-27.
12. Дерев’янко Т. В. Протимікробні властивості біогенних летких органічних речовин деревних рослин. Біологія та екологія. 2019. Том 5, № 1. С. 107–112.
13. Поляков А. К. Интродукция древесных растений в условиях техногенной среды: монография. Донецк: Ноулидж, 2009. 268 с.
14. Слепых В. В. Фитонцидная активность Pinus kochiana и факторы окружающей среды. Экологический вестник Северного Кавказа. 2005. № 2. С. 95–103.
15. Мусієнко М. М., Паршикова Т. В., Славний П. С. Спектрофотометричні методи в практиці фізіології, біохімії та екології рослин : навч. посіб. Київ : Фітосоціоцентр, 2001. 200 с.
16. Чепур С. С. Біометрія: метод. посіб. Ужгород : Видавництво УжНУ «Говерла», 2015. 40 с.
17. Екологічна фізіологія рослин / В. Г. Скляр та ін. ; за ред. Ю. А. Злобіна. Суми : Університетська книга, 2015. 271 с.