Динаміка формування листкової поверхні чини посівної та продуктивність її фотосинтетичної діяльності залежно від рівня мінерального живлення

В.В. Гангур; Л.С. Єремко; В.О. Саєнко

doi:10.32848/agrar.innov.2021.8.3

В.В. Гангур http://orcid.org/0000-0002-5619-492X
Л.С. Єремко http://orcid.org/0000-0001-5641-7436
В.О. Саєнко http://orcid.org/0000-0001-9321-817X

DOI: https://doi.org/10.32848/agrar.innov.2021.8.3

Ключові слова: чина посівна (Lathirus sativus L.), площа листкової поверхні, фотосинтетичний потенціал, чиста продуктивність фотосинтезу, інокуляція, міне- ральні добрива, мікродобрива, урожайність зерна

Анотація

Мета дослідження – з’ясування впливу різних норм мінеральних добрив, допосівної обробки насіння мікро- біологічним препаратом на основі азотфіксуючих мікро- організмів та підживлення посівів мікродобривами на динаміку формування листкової поверхні чини посівної, тривалість і продуктивність її фотосинтетичної роботи. Методи. Дослідження проведено в умовах дослід- ного поля ДП «ДГ «Степне» Інституту свинарства і АПВ НААН Полтавського району Полтавської області про- тягом 2018–2020 рр. Ми вивчали такі елементи тех- нології вирощування: внесення мінеральних добрив у дозах N20P40K40, N40P40K40, проведення допосівної іно- куляції насіння комплексом мікробіологічного препарату Різолайн (3,0 л/т) і біопротектора Різосейв (1,0 л/т), її поєднання з позакореневим підживленням рослин у фазі гілкування мікродобривом Авангард Р Бобові (2 л/га), а також комплексне застосування інокулянту й біопротектора з макро- і мікродобривами. Результати досліджень свідчать про суттєвий позитивний вплив агротехнологічних прийомів, які вивчали, на динаміку формування листкової поверхні рослин і тривалість її активної фотосинтезуючої роботи. Найсприятливішою умовою функціонування асиміля- ційного апарату рослин (що визначали за накопичен- ням рослинами значної кількості органічної надзем- ної біомаси) є поєднання допосівної обробки насіння та позакореневого підживлення рослин на фоні вне- сення N40Р40К40 : у цьому варіанті досліду зернова про- дуктивність посівів була найвищою і становила 3,07 т/га. Урожайність зерна на фонах мінерального удо- брення N20Р40К40 і N40Р40К40 становила 2,80 і 2,93 т/га від- повідно, що вище контролю на 20,3 і 23,9 %. Проведення допосівної інокуляції насіння та її поєднання з позако- реневим підживленням рослин дало змогу збільшити зернову продуктивність посівів чини до 2,44 та 2,57 т/га відповідно. Висновки. Розміри фотосинтезуючого апарату рос- лин, тривалість і продуктивність його активного функ- ціонування зумовлені покращенням поживного режиму рослин за рахунок інтродукції у ризосферу мікробіоло- гічного препарату на основі азотфіксуючих мікроорганіз- мів та їх забезпечення доступними формами елементів мінерального живлення. Найдоцільнішим виявилося поєднання допосівної інокуляції насіння з позакореневим підживленням рос- лин на фоні внесення N40Р40К40, унаслідок чого за раху- нок подовження періоду продуктивної фотосинтетичної діяльності добре розвиненої асиміляційної поверхні від- булося збільшення зернової продуктивності посівів за умов недостатнього зволоження до 3,07 т/га.

Посилання

1. Вишнякова М. А., Бурляева М. О. Потенциал хозяйственной ценности и перспективы использования российских видов чины. Сельскохозяйственная биология. 2006. № 6. С. 85–97.
2. Силенко C. І., Єремко Л. С., Силенко О. С., Роговий О. Ю., Андрущенко О. В., Гангур В. В. Добір вихідного матеріалу чини посівної (Lathirus sativus L.) для створення посухостійких сортів. Вісник ПДАА. 2020. № 3. С. 99–108. URL: https://doi.org/10.31210/visnyk2020.03.1.
3. Al-Snafi A. E. Chemical Constituents and Pharmacological Effects of Lathyrus Sativus – A Review. IOSR Journal of Pharmacy (IOSRPHR). 2019. Vol. 9. P. 51–58.
4. Hailu D., Abera S., Teka T. A. Effects of processing on nutritional composition and anti-nutritional factors of grass pea (Lathyrus Sativus L): A Review. Food Science and Quality Management. 2015. Vol. 36. Р. 61–71.
5. Lambein F., Travella S., Kuo Y. H., Montagu M. V., Marc Heijde. Grass pea (Lathyrus sativus L.): orphan crop, nutraceutical or just plain food? Planta. 2019. Vol. 250. P. 821–838. URL: https://doi.org/10.1007/s00425-018-03084-0.
6. Kumar S., Bejiga G., Ahmed S., Nakkoul H., Sarker A. Genetic improvement of grass pea for low neurotoxin (β-ODAP) content. Food and Chemical Toxicology. 2011. Vol. 49. P. 589–600. URL: https://doi.org/10.1016 / j.fct.2010.06.051.
7. Mehmet A. Fatty acid characteristics of grass pea (Lathyrus sativus) in an East Mediterranean environment. Cogent Chemistry. 2017. Vol. 3. Р. 1–9. URL: https://doi.org/10.1080/23312009.2017.1296748.
8. Khandare A. L., Kumar R. H., Meshram I. I., Arlappa N., Laxmaiah A., Venkaiah K., Rao P. A., Validandi V., Toteja G. S. Current scenario of consumption of Lathyrus sativus and lathyrism in three districts of Chhattisgarh State, India. Toxicon. 2018. Vol. 150. P. 228–234. URL: https://doi.org/10.1016 / j.toxicon.2018.06.069.
9. Rybiński W., Karamać M., Sulewska K., Börner A., Amarowicz R. Antioxidant potential of grass pea seeds from European countries. Foods. 2018. Vol. 7. Р. 142–153. URL: https://doi.org/10.3390/foods7090142.
10. Ничипорович А. А. О путях повышения продуктивности фотосинтеза растений в посевах. Фотосинтез и вопросы продуктивности растений. Москва : Изд-во АН СССР, 1963. С. 5–36.
11. Tokarz K. M., Wesołowski W., Tokarz B., Makowski W., Wysocka A., Jedrzejczyk R. J., Chrabaszcz K., Malek K., Kostecka-Gugała A. Stem photosynthesis – a key element of grass pea (Lathyrus sativus L.) acclimatisation to salinity. International Journal of Molecular Sciences. 2021. Vol. 22. P. 685–718. URL: https://doi.org/10.3390/ijms22020685.
12. Єремко Л. С., Швець А. Ю., Кобилинський І. В., Саєнко В. О. Оптимізація поживного режиму – фактор підвищення продуктивності посівів чини посівної (Lathirus sativus L.). Вісник ПДАА. 2021. № 1. С. 149–155. URL: https://doi.org/10.31210/visnyk2021.01.18.
13. Єремко Л. С., Гангур В. В., Киричок О. О., Сокирко Д. П. Мінеральне живлення як фактор підвищення фотосинтетичної продуктивності і урожайності посівів гороху. Вісник ПДАА. 2019. № 3. С. 50−56. URL: https://doi.org/10.31210/visnyk2019.03.06.
14. Сокирко Д. П., Гангур В. В., Єремко Л. С. Вплив елементів технології вирощування на формування симбіотичного апарату зернобобових культур. Colloquium-journal. 2021. № 10 (97). P. 30–32.
15. Li X., Zen R., Liao H. Improving crop nutrient efﬁciency through root architecture modiﬁcation. Journal of Integrative Plant Biology. 2016. Vol. 58. Р. 193–202. URL: https://doi.org/10.1111/jipb.12434.
16. Mart´inez-Ballesta M. C., Dominguez-Perles R., Moreno D. A., Muries B., Alcaraz-Lopez C., Bast´ias E., Garc´ia-Viguera C., Carvaja M. Minerals in plant food: effect of agricultural practices and role in human health. A review. Agronomy for Sustainable Development. 2010. Vol. 30. P. 295–309.
17. Попов В. В. Содержание микроэлементов в почвах юго-востока Ростовской области. Агрохимический вестник. 2002. № 3. С. 37–38.
18. Ничипорович А. А., Строганова Л. Э., Чмора С. Н., Власова М. П. Фотосинтетическая деятельность растений в посевах. Москва : Издательство АН СССР, 1961. 133 с.
19. Ничипорович А. А. Фотосинтетическая деятельность растений и пути повышения их продуктивности. Теоретические основы фотосинтетической продуктивности. Москва : Наука, 1972. 527 c.
20. Кошкин Е. И. Частная физиология полевых культур. Учеб. пособ. Москва : Колос, 2005. 344 с.