Насіннєва продуктивність люцерни першого року життя залежно від заходів боротьби зі шкідниками

  • А.В. Тищенко Інститут зрошуваного землеробства Національної академії аграрних наук України
  • О.Д. Тищенко Інститут зрошуваного землеробства Національної академії аграрних наук України
  • Г.М. Куц Інститут зрошуваного землеробства Національної академії аграрних наук України
  • О.О. Пілярська Інститут зрошуваного землеробства Національної академії аграрних наук України
  • Ю.О. Люта
  • Н.М. Гальченко Асканійська Державна сільськогосподарська дослідна станція Інституту зрошуваного землеробства Національної академії аграрних наук України
Ключові слова: люцерна, боби, насіння, інсекти- циди, шкідливі комахи, врожайність

Анотація

Метою дослідження було виявити ефективність різ- них інсектицидів проти шкідників на насінницьких посівах люцерни першого року життя травостою. Методи дослі- джень. Дослідження проводили протягом 2016–2018 рр. на дослідному полі Інституту зрошуваного землеробства НААН. У ґрунтово-кліматичному відношенні розташоване в степовій зоні, на Інгулецькому зрошуваному масиві. Метод закладки польового досліду – розщеплені ділянки. Видовий склад шкідливих комах виявляли за проведення обстежень, чисельність їх і співвідношення різних стадій пов’язували з фазами розвитку рослин і погодними умо- вами (температура, вологість повітря та опадами) за допо- могою ентомологічного сачка (10 помахів). Оцінку ефек- тивності термінів та кратності хімічних обробок визначали за методикою С.О. Трибеля та з врахуванням економічних порогів шкідливості. Статистичну обробку експерименталь- них даних проводили AgroSTAT, XLSTAT, Statistica (v. 13). Результати досліджень. Найефективнішим у боротьбі зі шкідниками (за винятком люцернової попелиці) виявився препарат з діючими речовинами Хлорпірифос, 500 г/л й Циперметрин, 50 г/л та нормою витрати 1,00 л/га. Він знижував чисельність шкідників: люцернового клопа – на 85,5%, люцернової попелиці – 92,7, гусениці лучного мете- лика – 93,0, люцернового насіннєїду – 85,7 та люцерно- вої товстоніжки – на 94,0%, відповідно й зменшувалося пошкодження генеративних органів та насіння. Висновки. Найефективнішим у боротьбі зі шкідниками (за винятком люцернової попелиці) виявився препарат з діючими речо- винами Хлорпірифос, 500 г/л й Циперметрин, 50 г/л та нор- мою витрати 1,00 л/га). Але наявність у даного препарату фумігаційної дії негативно позначилась на чисельності комах-запилювачів, що зменшило утворення бобів і насіння в них та в подальшому вплинуло на продуктивність рослин. Найбільшу врожайність насіння отримали на варіанті при застосуванні суміші інсектицидів з діючими речовинами Хлорантраніліпрол, 200 г/л й Лямбда-цигалотрин, 50 г/л.

Посилання

1. Katungi E. et al. Common Bean in Eastern and Southern Africa: A Situation and Outlook Analysis. International Centre for Tropical Agriculture. 2009. 61 p.
2. Wortmann C. S., Kirkby R. A., Eledu C. A., Allen D. J. Atlas of Common Bean (Phaseolus vulgaris L.) Production in Africa. Cali, CO, 1998. 131 p.
3. Ochilo W. N. and Nyamasyo G. H. Pest Status of Bean Stem Maggot (Ophiomyia spp.) and Black Bean Aphid (Aphis fabae) in Taita District, Kenya. Tropical and Subtropical Agro Ecosystems. 2011. Vol. 13(1). P. 91‒97.
4. Karel A. and Rweyemamu C. Yield Losses in Field Beans Following Foliar Damage by Ootheca bennigseni (Coleoptera: Chrysomelidae). Journal of Economic Entomology. 1984. Vol. 77. P. 762‒765. http://dx.doi.org/10.1093/jee/77.3.762
5. Munyasa A. J. Evaluation of Drought Tolerance Mechanisms in Mesoamerican Dry Bean Genotypes. University of Nairobi, Nairobi. 2013. 191 p.
6. Лебедев В.Б. и др. Влияние химических средств защиты на обменные процессы в растениях, их химический состав, прохождение фенофаз. Вестник Саратовского госагроуниверситета им. Н.И. Вавилова. 2007. № 5. С. 18–20.
7. Спиридонов Ю.Я. и др. Технология возделывания яровой твердой пшеницы с применением препаратов Секатор турбо, Баритон, Фалькон, Нагро и других. Аграрный научный журнал. 2017. № 3. С. 30–36. DOI:https://doi.org/10.28983/asj.v0i3.47.
8. Спиридонов Ю.Я. и др. Возделывание льна с применением Секатора турбо, Фуроре супер, Баритона и других препаратов в условиях Поволжья. АПК России. 2017. Т. 24, № 2. С. 308–313.
9. Стрижков Н.И. и др. Интегрированная технология защиты посевов полевых культур от болезней, вредителей и сорняков на основе биологических и химических методов. Саратов, 2017. 56 с.
10. Спиридонов Ю.Я. и др. Разработка интегрированной технологии защиты посевов полевых культур от болезней, вредителей и сорняков на основе биологических и химических методов. Аграрный научный журнал. 2017. № 9. С. 37–42.
11. Дудкин И.В. и др. Экологические аспекты формирования систем земледелия и защиты растений. Вестник Курской государственной сельскохозяйственной академии. 2017. № 7. С. 2–7.
12. Peter K. H., Swella G. B., and Mushobozy D. M. Effect of Plant Populations on the Incidence of Bean Stem Maggot (Ophiomyia spp.) in Common Bean Intercropped with Maize. Plant Protection Science.2009. Vol. 45(4). P. 148–155. DOI: 10.17221/19/2009-PPS
13. Dhungana S. K. et al. Comparative effect of different insecticides on the growth and yield of soybeans. Plant Protect. Sci. 2020. Vol. 56: 206–213. URL: https://doi.org/10.17221/77/2019-PPS
14. Даулетов М.А. и др. Агроэкологические аспекты применения химических средств защиты посевов проса от сорных растений в Саратовском Правобережье. Аграрный научный журнал. 2017. № 9. С. 3–9.
15. Худенко М.Н. и др. Продуктивность расторопши пятнистой в зависимости от способов обработки почвы и химических средств защиты в сухой степи Поволжья. Аграрный научный журнал. 2016. № 12. С. 43–49.
16. Спиридонов Ю.Я. и др. Разработка технологии борьбы с вредными организмами с помощью Секатора турбо, Ламадора, Фалькона и других препаратов в посевах яровой пшеницы. АПК России. 2017. Т. 24. № 3. С. 636–642.
17. Спиридонов Ю.Я. и др. Особенности влияния химических средств защиты растений на динамику элементов питания в растениях, их химический состав и условия развития. Аграрный научный журнал. 2018. №10. С 37–40. URL: https://doi.org/10.28983/asj.v0i10.606.
18. Abate T. and Ampofo J. K. O. Insect Pests of Beans in Africa: Their Ecology and Management. Annual Review of Entomology. 1996. Vol. 41. P. 45–73. URL: http://dx.doi.org/10.1146/annurev.en.41.010196.000401.
19. Acreman T. M. and Dixon A. F. Developmental Patterns in the Wheat and Resistant to Cereal Aphids. Crop Protect. 1985. Vol. 4. P. 322–328. URL: http://dx.doi.org/10.1016/0261-2194(85)90034-1.
20. Aheer G. M. et al. Effects of Swoing Dates on Aphids and Grain Yield in Wheat. Journal of Agricultural Research. 1993. Vol. 31. P. 75–79.
21. Nderitu J. H., Kayumbo H. Y. and Mueke J. M. Beanfly Infestation on Common Beans Phaseolus vulgaris in Kenya. Insect Science and Its Application. 1990. Vol. 11. P. 35–41. DOI: https://doi.org/10.1017/S1742758400019810.
22. Forbes V. E. et al. Ecological Models in Support of Regulatory Risk Assessments of Pesticides: Developing a Strategy for the Future. Integrated Environmental Assessment and Management. 2009. Vol. 5. P. 167–172. DOI: 10.1897/ieam_2008-029.1
23. Cammell M. E. and Knight J. D. Effects of Climatic Change on the Population Dynamics of Crop Pests. Advances in Ecological Research. 1992. Vol. 22. P. 117–162. URL: http://dx.doi.org/10.1016/S0065-2504(08)60135-X.
24. Stoddard F. L. et al. Integrated Pest Management in Faba Bean. Field Crops Research. 2010. Vol. 115. P. 308–318. URL: http://dx.doi.org/10.1016/j.fcr.2009.07.002.
25. Maluta N. K. P. et al. Foliar Spraying of Tomato Plants with Systemic Insecticides: Effects on Feeding Behavior, Mortality and Oviposition of Bemisia tabaci (Hemiptera: Aleyrodidae) and Inoculation Efficiency of Tomato Chlorosis Virus. Insects. 2020. 11(9), 559. P. 2–14. doi:10.3390/insects11090559.
26. Castle S., Palumbo J., Prabhaker N. Newer insecticides for plant virus disease management. Virus Res. 2009. Vol. 141, Issue 2. P. 131–139. URL: https://doi.org/10.1016/j.virusres.2008.12.006.
27. Gilbertson R. L., Rojas M., Natwick E. Development of Integrated Pest Management (IPM) strategies for whitefly (Bemisia tabaci)-transmissible geminiviruses. In The Whitefly, Bemisia tabaci (Homoptera: Aleyrodidae) Interaction with Geminivirus-Infected Host Plants / Ed. by W.M.O.Thompson. Springer: Dordrecht, The Netherlands. 2011. pp. 323–356. DOI: 10.1007/978-94-007-1524-0_12.
28. Godfrey L. D. et al. UC IPM Pest Management Guidelines: Cotton: Insects and Mites. UC ANR Publ.3444, 2001. 70 pp.
29. Захваткин Ю.А. Курс общей энтомологии. Москва : Колос, 2001. 376 с.
30. Summers C. G. Integrated pest management in forage alfalfa. Int. Pest Man. Rev. 1998. Vol. 3. P. 127–154. URL: https://doi.org/10.1023/A:1009654901994.
31. Вигера С.М., Рубан М.Б. Насіннєва люцерна. Агробіологічна система захисту від шкідливих організмів. Захист рослин. 1997. № 5. С. 24–25.
32. Голобородько С.П., Снеговой В.С., Сахно Г.В. Люцерна. Херсон : Айлант, 2007. 328 с.
33. Васькин Д.В. Защита семенных посевов люцерны от вредных насекомых в условиях орошения. Защита кормовых культур от вредителей, болезней и сорняков. Москва : Колос, 1980. С. 64–67.
34. Васькин Д.М., Догодкина Е.В. Интегрированная защита семенной люцерны от вредителей. Защита растений. 1985. № 11. С. 23–25.
35. Вигера С.М. Захист посівів насіннєвої люцерни в умовах біологічного та інтенсивного землеробства. Захист рослин. 2002. № 2. С. 6–8.
36. Девяткин А.М., Маркова И.А., Белый А.И. Вредители, болезни и сорняки люцернового агроценоза. Краснодар, 2013. 477 с.
37. Каменченко С.Е., Стрижков Н.И., Наумова Т.В. Эколого-биоценотические закономерности размножения лугового мотылька в агроценозах Нижнего Поволжья. Земледелие. 2013. № 3. С. 29–31.
38. Дубровин А.Н., Новосадов И.Н. Проблемы использования приемов борьбы с основными вредителями и болезнями сои. Защита и карантин растений. 2015. № 11. С. 32–34.
39. Чайка В.Н., Борзых А.И., Неверовская Т.М. & Конверская В.П. Многоядные вредители в агроценозах Украины и прогноз их развития. Защита и карантин растений. 2013. № 5. С. 45–49.
40. Akhanaev Y. B., et al. On the temperature tolerance of diapausing prepupae of the beet webworm Loxostege sticticalis L. (Lepidoptera, Pyraloidea: Crambidae). Entmol. Rev. 2014. Vol. 94. P. 925–929. URL: https://doi.org/10.1134/S001387381407001X.
41. Фролов А.Н., Саулич М.И., Малыш Ю.М., Токарев Ю.С. Луговой мотылек: цикличность многолетней динамики численности. Защита и карантин растений. 2010. № 2. С. 49–53.
42. Chen Xiao et al. Source area of spring population of meadow moth, Loxostege sticticalis L. (Lepidoptera: Pyralidae), in Northeast China. Acta Ecol. Sin. 2008. Vol. 28, Issue 4. P. 1521–1535. URL: https://doi.org/10.1016/S1872-2032(08)60054-2.
43. Huang S. H., Jiang Xing-Fu, Luo Li-Zhi. Effects of photoperiod and temperature on diapause induction in the beet webworm Loxostege sticticalis Linnaeus (Lepidoptera: Pyralidae). Acta Entomol. Sin. 2009. Vol. 52, Issue 3. P. 274–280.
44. Luo L. Z., Huang S. Z., Xingfu J., Zhang L. Characteristics and causes for the outbreaks of beet webworm, Loxostege sticticalis in northern China during 2008. Plant Protection. 2009. Vol. 35, Issue 1. P. 27–33.
45. Перцева Е.В. Вредители люцерны в Лесостепи Самарской области. Известия Самарской государственной сельскохозяйственной академии. 2016. Вып. 4. С. 28–32. DOI 10.12737/21800.
46. Шамуратова Н.Г. Биоэкология люцернового клопа в Приаралье. Аграрная наука. 2004. № 12. С. 27–28.
47. Рудская Н.А. Формирование вредной энтомофауны агроценоза люцерны посевной в Правобережной Лесостепи Украины. Земледелие и защита растений. 2016. № 6(109). С. 24–28.
48. Карасев В.П. Трофические связи и хозяйственное значение жуков-долгоносиков рода Tychius (Coleoptera, Curculionidae) Восточной Европы и Кавказа. Вестник зоологии. 1994. № 6. С. 35–40. URL: http://mail.izan. kiev.ua/vz-pdf/1994/N_6_94/94_6_06-Karasyov.pdf.
49. Каплин В.Г., Володина И.А., Курьянович А.А., Васин В.Г. Динамика состава и численности насекомых на надземных органах люцерны в Лесостепи Самарской области. Энтомологическое обозрение. 2020. № 99(3). С. 540–575. DOI: 10.31857/S0367144520030041.
50. CABI. 2020b. Invasive Species Compendium. Bruchophagus roddi (alfalfa seed chalcid). URL: https://www.cabi.org/isc/ datasheet/10083.
51. Nikolova I. Important insect pests in Medicago sativa L. in Bulgaria. Asian Journal of Research and Review in Agriculture. 2019. Vol. 1(1). P. 8–24. doi: 10.1515/ijafr.
52. CABI. 2020a. Invasive Species Compendium. Aphis craccivora (groundnut aphid). URL: https://www.cabi.org/isc/ datasheet/6192.
53. Федоренко В.П., Яковлев И.В. Видовой состав фитофагов люцернового агроценоза в правобережной лесостепи Украины. Защита растений. Сборник научных трудов Института защиты растений Беларуси. 2015. Вып. 39. С. 247–255.
54. Natwick E.T. & Lopez M. Emerging and important insect pests of alfalfa in the Western United States. Proc. 2000 National Alfalfa Symposium, 2000. 9 pp.
55. Godfrey L. & Putnam D. Management of Egyptian alfalfa weevil and protection of yields with selected insecticides. Proc. 2002 Western Alfalfa & Forage Conf., 2002. P. 41–46.
56. Артохин К.С. Метод кошения энтомологическим сачком. Защита и карантин растений. 2010. Вып. 11. С. 45–48.
57. Трибель С.О. та ін. Методики випробування і застосування пестицидів / За ред. проф. С.О. Трибеля. Київ : Світ, 2001. 448 с.
58. Алехин В.Т., Михайликова В.В., Михина Н.Г. Экономические пороги вредоносности вредителей, болезней и сорных растений в посевах сельскохозяйственных культур: справочник. Москва : ФГБНУ «Росинформагротех», 2016. 76 с.
Опубліковано
2021-03-28
Розділ
СЕЛЕКЦІЯ, НАСІННИЦТВО