Вміст крохмалю у зерні кукурудзи та вихід біоетанолу залежно від умов вегетації та факторів технології вирощування

Анотація

Мета. Метою статті є вивчення впливу кліматичних умов та елементів технології на продуктивність, якість зерна та вихід біоетанолу в гібридів кукурудзи різних груп стиглості. В дослідженнях застосовувались польо- вий і лабораторний методи вивчення гібридного матері- алу кукурудзи. Визначення вмісту крохмалю проводили за допомогою поляриметра. Результати. Встановлено, що вміст і вихід крохмалю істотно залежали від групи стиглості гібридів. Так, вміст та вихід крохмалю в ран- ньостиглій групі склали 72,17% і 5,797 т/га, середньо- ранній – 73,05% і 6,576 т/га, середньостиглій – 74,39% і 7,666 т/га. Спостерігається зростання вмісту та виходу крохмалю (1,090–1,869 т/га) в групі гібридів кукуру- дзи із більш тривалим вегетаційним періодом порів- няно з ранньостиглою групою. Вміст крохмалю в зерні залежав не лише від групи стиглості гібридів, але й від строків їх сівби. За раннього строку сівби відзначався найменший вміст крохмалю, а за пізнього найбільший. Проведення сівби у ранні строки за рахунок високої врожайності сприяло максимальному виходу крохмалю (7,372 т/га) порівняно із середнім (6,714 т/га) та пізнім (5,953 т/га) строками сівби, тобто застосування піз- ніх строків сівби сприяло зростанню вмісту та виходу крохмалю на 1,57–1,97% та 1,181–1,567 т/га відносно раннього строку сівби. Вміст крохмалю може істотно змінюватися залежно від підвиду кукурудзи. Так, за раннього строку сівби вміст крохмалю становив у кре- менисто-зубовидного підвиду 71,56%, а в зубовидного – 73,13%, за середнього строку сівби – 72,44% та 74,21%, а за пізнього – 73,33% та 75,06% відповідно. Висновки. Найвищий вміст крохмалю та його вихід з одиниці площі забезпечило дворазове позакореневе підживлення всіх гібридів мікродобривом Еколист Моно Цинк. Найвищий вихід крохмалю (0,6–1,9 т/га) визначено за двора- зового позакореневого підживлення мікродобривами Еколист Моно Цинк та Росток кукурудза. Використання мілкої (4–5 см) глибини загортання зерна забезпечило вміст та вихід крохмалю 72,08–75,23% та 5,9–7,49 т/га, або в середньому 6,75 т/га, середньої (7–8 см) – 72,19–76,02% і 5,85–7,71 т/га, або в середньому 6,78 т/га, глибокої (10–11 см) – 72,04–75,58% і 5,68–7,62 т/га, або в середньому 6,66 т/га. Відповідно, найвищий вміст крохмалю у зерні в середньому за три роки склав за глибини загортання 7–8 см, а саме 74,31%, тоді як за глибини загортання 4–5 см він стано- вив 73,8%, а за глибини 10–11 см – 74,11%. Запізнення зі строками сівби гібридів кукурудзи приводить до змен- шення виходу біоетанолу на 0,640–0,847 тис. л/га порів- няно з раннім строком сівби. Зростання виходу біое- танолу за одноразового позакореневого підживлення становило 0,10–0,65 тис. л/га, а за дворазового поза- кореневого підживлення – 0,30–1,04 тис. л/га порівняно з контролем (підживлення водою). На орієнтовний вихід біоетанолу впливала фракція насіння. Зокрема, вихід біоетанолу за сівби насінням дрібної фракції коливався в межах 2,94–3,78 тис. л/га, або в середньому для фрак- ції 3,41 тис. л/га, за сівби насінням середньої фракції – 3,28–4,36 тис. л/га, або в середньому для фракції 3,81, а за сівби насінням великої фракції – 3,33–4,31 тис. л/га, або в середньому для фракції 3,84 тис. л/га. Глибина загортання насіння кукурудзи неоднозначно впливала на вихід біоетанолу із зерна. Так, використання неглибо- кого (4–5 см) загортання насіння сприяло виходу біоета- нолу в межах 3,23–4,11 тис. л/га, або в середньому для цієї глибини 3,697 тис. л/га, за використання середньої (7–8 см) глибини загортання – 3,21–4,23 тис. л/га, або в середньому – 3,713 тис. л/га, а за використання гли- бокого (10–11 см) загортання – 3,11–4,17 тис. л/га, або в середньому 3,648 тис. л/га, тобто збільшення глибини загортання насіння приводить до зменшення виходу біоетанолу з одиниці посіву.