Продуктивність пшениці озимої за різних систем основного обробітку ґрунту в короткоротаційних сівозмінах із сидеральним паром
Анотація
Мета. Розробити наукові основи оптимізації та адаптації систем сівозмін, основного обробітку ґрунту та ефективних технологій виробництва високо- якісної продукції рослинництва в Причорноморському степу. Методи. Польовий із загальноприйнятими спо- стереженнями. Результати. Вивчено вплив застосу- вання різних систем основного обробітку ґрунту на вро- жайність озимої пшениці у короткоротаційній сівозміні. Дослідженнями встановлено, що в умовах Південного Степу України в 1-й культурі найбільш сприятливі умови для формування урожайності пшениці озимої створю- ються за розміщення її після пару чорного і сидераль- них парів із викою озимою і сумішшю гороху з гірчи- цею. Тут був зафіксований майже однаковий урожай зерна, який становив у середньому 4,03, 4,11 і 4,06 т/га відповідно. Різниця між урожайністю не суттєва. Хоча тенденція до збільшення урожайності спостерігається після вики озимої. Перевищення тут становило 2,0% порівняно з чорним паром. Найнижчий урожай був отриманий після гороху на зерно, який становив 3,77 т/га, тобто на 6,5% менше порівняно з паром чорним. Зафіксовано, що безполицева система основного обробітку ґрунту (БММБМ) зумовила найкращі умови для формування врожайності зерна пшениці озимої 1-ї культури, яка становила у середньому 4,54 т/га, тобто це на 16,4% більше, ніж за полицевого обробітку ґрунту. Найгірші показники за врожайністю мав мілкий обробі- ток ґрунту (МММММ). У 2-й і 4-й культурах пшениці озимої найкраще себе зарекомендував також безпо- лицевий обробіток. Тут урожай становив 2,78 і 2,54 т/ га відповідно. Висновки. За всіма варіантами досліду пари сидеральні з викою озимою (2,91 т/га) і сумішшю гороху з гірчицею (2,87 т/га) впливають на врожайність пшениці озимої майже на рівні пару чорного (2,84 т/га). На всіх культурах пшениці озимої позитивний вплив на формування урожайності проявився за безполицевого обробітку (3,26 т/га).
Посилання
2. Перспективи та шляхи удосконалення сівозмін сучасного біологізованого землеробства : посібник українського хлібороба / І.А. Шувар та ін. Біологізація землеробства. 2017. Т. 1. С. 96–103.
3. Жемела Г.П., Шакалій С.М. Вплив попередників на врожайність та якість зерна пшениці м’якої озимої. Вісник Полтавської державної аграрної академії. 2012. № 3. С. 20–22.
4. Панасик М.Г. Урожай та якість зерна озимої пшениці залежно від удобрення та попередників у сівозміні. Вісник аграрної науки. 2005. № 9. С. 72–73.
5. Тимчук В.М. Перспективи біологізації та органічного виробництва : посібник Українського хлібороба: біологізація землеробства. 2017. Т. 1. С. 40–42.
6. Кривенко А.І. Продуктивність пшениці озимої у короткоротаційних сівозмінах з сидеральним паром залежно від систем основного обробітку ґрунту та попередників. Зрошуване землеробство. 2016. Вип. 66. С. 161–164.
7. Цандур М.О. Наукові основи землеробства Південного Степу України. Одеса : Папирус, 2006. 180 с.
8. Ресурсозберігаюча і екологічно чиста технологія вирощування озимої пшениці / Л.О. Животков та ін. ; за ред. Л.О. Животкова, О.К. Медведовського. Київ : Урожай, 1992. 224 с.
9. Цандур М., Друз’як В. Адаптивне землеробство Причорномор’я: посібник українського хлібороба : науково-виробничий щорічник. Київ : МАПУ, НААН, ІР ім. В.Я. Юр’єва, 2013. С. 51–55.
10. Загальне землеробство: термінологічний словник / В.О. Єщенко та ін. ; за ред. В.О. Єщенко. Київ : Урожай, 1995. 80 с.
11. Овсинский И.Е. Новая система земледелия. Киев, 1899. 138 с.
12. Чикалики Г.М. Методические указания по внедрению ярусной системы земледелия и ярусных приемов пахоты. Одеса : ОГСХОС, 1976. 40 с.
13. Лубовский К., Коваленко А. Озимой пшенице – отличную обработку. Земледелие. 1964. № 7. С. 32–34.
14. Круть В.М. Эффективно использовать орудия для поверхностной обработки почвы. Земледелие. 1981. № 2. С. 29–30.
15. Влагосберегающая обработка почвы в Одесской области / А.В. Тихонов и др. Одесса : Маяк, 1988. 70 с.
16. Бараев А.И. Защита почв от ветровой эрозии. Москва : Колос, 1964. С. 39–55.
17. Назаренко И.И., Тыминский И.А. О возможности применения безотвальной обработки почвы на Подолье. Земледелие. 1990. № 9. С. 46–47.
18. Лысак Г.Н. Агротехника защищает землю. Челябинск : Юж.-Урал. кн. изд-во, 1983. 89 с.
19. Поздняков Ю.Н. Почвозащитные технологии возделывания культур. Земледелие. 1998. № 9. С. 42–43.
20. Сайко В.Ф., Малієнко А.М. Системи ґрунту в Україні. Київ : ЕКМО, 2007. 44 с.
21. Колмаков П.П. Нужна ли основная обработка почвы в сухой степи. Земледелие. 1986. № 8. С. 26–28.
22. Кононіченко Г.А. Про можливість застосування нульового обробітку ґрунту при вирощуванні окремих польових культур у Південному Степу України. Вісник аграрної науки південного регіону. 2001. № 2. С. 129–132.
23. Крюковских Г.А. Енергозберігаючі ґрунтозахисні технології вирощування сільськогосподарських культур в зрошуваних умовах Криму. Землеробство України в ХХ1 столітті : матеріали Всеукр. наук.-практ. конф., 24 травня 2000. С. 112.
24. Моргун Ф.Т. Обработка почвы и урожай. Москва : Колос, 1977. 383 с.
25. Шикула Н.К. Почвозащитная система земледелия: справочная книга. Херсон : Прапор, 1987. 200 с.
26. Основний обробіток ґрунту під ярі культури в лісостеповій зоні / В.О. Єщенко та ін. ; за ред. В.О. Єщенка. Умань, 2009. 200 с.
27. Колмаков П.П., Нестеренко А.М. Минимальная обработка почвы. Москва : Колос, 1981. 240 с.
28. Сайко В.Ф., Малієнко А.М. Сучасні тенденції формування систем обробітку ґрунту, удобрення і захист сільськогосподарських культур від бур’янів: місце і роль аграрної науки в процесі розвитку АПК України. Київ : Аграрна наука, 2007. С. 154–160.
29. Бойко П.І., Лебідь Є.М. Структура посівних площ і сівозміни в умовах недостатнього зволоження. Пропозиція. 2000. № 7. С. 38–40.
30. Доспехов Б.А. Методика полевого опыта (с основами статистической обработки результатов исследования ; 5-е изд., доп. и перераб. Москва : Агропромиздат, 1985. 351 с.
