Обґрунтування ефективності заходів захисту гороху проти сисних шкідників в умовах Лісостепу України
Анотація
Мета статті – вивчення видового складу сиснихшкідників на посівах гороху; оцінки впливу пошкоджень,завданих попелицями на якісні показники; визначеннібіологічної (ефективності дії) та господарської ефективності застосування сучасних інсектицидів для обприскування рослин гороху проти попелиці. Методи дослідження. Застосовано сукупність загальнонауковихметодів і підходів емпіричного та теоретичного пізнання:абстрактно-логічний, статистичний, моделювання, узагальнення. Результати досліджень. Обприскуваннярослин в період вегетації суттєво підвищувало біометричні показники гороху. В порівнянні з контролем, де непроводилося обприскування, на варіантах досліду рослини були краще розвинуті в середньому на 4,0–6,5 %.Чисельність особин шкідників визначали до обробки, на3-й, 7-й дні після обприскування та перед збиранням урожаю. Погодні умови у період досліджень, були не доситьсприятливими для розвитку шкідників. Однак, чисельність їх у період стиглості, була на рівні економічногопорогу шкодочинності (ЕПШ), і в середньому становила403,5 екз/100 помахів сачка. Захист посіву гороху інсектицидами Карате Зеон 050 CS, КС з нормою витрати –0,13 л/га та Коннект 112,5 SC, КС) – 0,5 л/га, був найбільш надійним, ефективність дії у варіантах на 10 добускладала 62,5 та 63,2 % відповідно. Обприскування рослин гороху проти попелиці препаратом Енжіо 247 SC, КСнормою витрати 0,18 л/га, забезпечило ефективність дії на 55,4 %. У вегетаційні періоди 2023–2025 рр. кількістьбобів на рослині, насіння в бобах та його маса в усіхваріантах досліду, була не однаковою. Найменшими,ці показники були на контрольному варіанті. На такихділянках, де насіння гороху висівали не протруєним, наодній рослині зав’язувалось 3,9–4,2 боби, в яких формувалось 3,2–4,0 насінини, маса 1000 штук не перевищувала 198–203 г. Значно кращими, були показники структури урожайності гороху у варіантах, де проводивсяінсектицидний захист рослин. На таких варіантах, накожній рослині нараховувалось в середньому 4,2 боби,які містили 4,1 насінин. Маса 1000 насінин в такихзразках, збільшувалась до 205–213 г. Урожайністьсягала від 2,616 до 2,755 ц/га, проти 2,145 т/га зібраних з контрольних ділянок. Висновки. Застосуванняінсектицидів у період вегетації, забезпечувало істотнезниження пошкодженості рослин попелицями. Найвищубіологічну ефективність на 7–10 добу після обприскування, показали препарати на основі імідаклопридуз бета-цифлутрином та лямбда-цигалотрину, де ефективність дії становила 62,5–68,9 %, що достовірно перевищувало показники контролю. Обробка посівів інсектицидами, позитивно впливала на біометричні показникирослин та елементи структури врожаю: збільшуваласявисота рослин, кількість бобів на рослині, число насінин у бобі та маса 1000 насінин. У результаті урожайність гороху, зростала на 0,44–0,58 т/га порівняноз контролем. Найвищі господарські показники отриманоу варіантах із застосуванням препаратів на основі імідаклоприду з бета-цифлутрином та лямбда-цигалотрину,де урожайність становила 2,79–2,80 т/га проти 2,21 т/гана контролі, що свідчить про їх економічну доцільністьу виробничих умовах.
Посилання
2. Bhargav P., Sonwanee O. P. Bio-efficacy of selected insecticides against aphid population in grass pea (Lathyrus sativus L.). International Journal of Research in Agronomy. 2025. Vol. 8, No. 3. P. 723–726. https://doi.org/10.33545/2618060X.2025.v8.i3i.2916
3. Devi M., Sharma P. L., Verma G., Kumari R. Studies on population dynamics of major insect pests of pea (Pisum sativum). International Journal of Advanced Biochemistry Research. 2024. SP-8(2). P. 428–431. https://doi.org/10.33545/26174693.2024.v8.i2Sf.633
4. Mіллер M. O. Методи боротьби з гороховим зерноїдом (Pisum sativum L.) Землеробство, рослинництво, овочівництво та баштанництво. 2024. № 137. С. 20. https://doi.org/10.32782/2226-0099.2024.137.20
5. Zhang H. Integrated agronomy of pea (Pisum sativum L.): a review on cultivation and pest management. PMC. 2025. URL: https://pmc.ncbi.nlm.nih.gov/articles/PMC12541591 (дата звернення: 07.02. 2026)
6. Кривенко А. І., Трандафір І. В., Шушківська Н. І. Фітофаги гороху в умовах Одеської област. Аграрні інновації. 2025. № 30. С. 15–24. https://doi.org/10.32848/agrar.innov.2025.30.15
7. Кривенко А. І., Шушківська Н. І. Видовий склад комах агробіоценозу пшеничного поля та контроль їх чисельності. Біла Церква: Білоцерківський нац. аграр. ун-т, 2015. 48 с.
8. Fedorenko V., Borzykh O., Fedorenko V., Chaika V., Yushchenko L. Scientific basis for predicting the spread of pests. Quarantine and Plant Protection. 2023. Том 66, С. 205–215. https://doi.org/10.36495/ipp.2023.66.205
9. Шевченко Л. А. Регіональні особливості поширення шкідників гороху в Україні. Захист рослин. 2015. № 2. С. 21–25.
10. Усов Р. М., Кривенко А. І., Соломонов Р. В. Господарська цінність сортів гороху в умовах степової зони України. Аграрні інновації. 2024. № 27. С. 124–128. https://doi.org/10.32848/agrar.innov.2024.27
11. Voitovyk M. V., Gentosh D. T., Krasiuk L. M., Tsyuk O. A. Root rot of winter wheat and peas in shortrotation crop rotations. Agriculture and plant sciences: theory and practice. 2023. № 3. С. 92–105. https://doi.org/10.54651/agri.2023.03.02
12. Сидоренко Н. П. Вплив мінерів на продуктивність зернобобових культур. Вісник захисту рослин. 2016. № 1. С. 66–70.
13. Шкатула Ю. М., Ящук Т. О. Система агротехнічного захисту агроценозів гороху від бур’янів. Аграрні інновації. 2024. № 25. С. 17–29. https://doi.org/10.32848/agrar.innov.2024.25.17
14. Кириченко Ю., Логвиненко В. В. Вплив кліматичних змін на поширення та шкодочинність шкідників гороху. Актуальні проблеми сучасної науки: матеріали ІІІ всеукр. наук.-практ. конф. (м. Полтава, 14–15 квітня 2025 р.). Полтава: ПДАУ, 2025. С. 40–41.

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.




