Фітосанітарнийстан і продуктивність сортів сої за різних систем фунгіцидного захисту в умовах Лівобережного Лісостепу України

Ключові слова: Glycine max (L.) Merr., фітопатологічна експертиза, мікробіологічні фунгіциди, технічна ефективність, структура врожаю, посівні якості насіння

Анотація

Мета. Наукове обґрунтування та порівняльна оцінка ефективності хімічних і біологічних систем фунгіцидного захисту сої для покращення фітосанітарного стану посівів і підвищення продуктивності сортів в умовах Лівобережного Лісостепу України. Методи. Дослідження проводили протягом 2024-2025 рр. у Кременчуцькому районі Полтавської області. Двофакторний польовий дослід закладали методом рандомізованих блоків у чотирьох повтореннях (площа ділянки 10 м²). Схема передбачала вивчення сортів Антрацит і Аннушка (Фактор А) та варіантів передпосівної обробки насіння (Фактор В): контроль (вода), хімічний еталон Максим XL, т.к.с. (1,0 л/т) та біологічна композиція Трихофіт, р. (2,0 л/т) + Фітоцид, р. (0,6 л/т) на єдиному фоні інокуляції Оптимайз 400, РК (1,8 л/т). Проводили моніторинг поширеності та інтенсивності розвитку хвороб, облік елементів продуктивності (маса 1000 насінин, густота стояння, збереженість рослин), аналіз агрокліматичних умов за гідротермічним коефіцієнтом (ГТК), а також післязбиральну фітоекспертизу насіння нового врожаю. Статистичну обробку та двофакторний дисперсійний аналіз (ANOVA) здійснювали в середовищі R з розрахунком НІР₀₅ та побудовою кореляційних матриць. Результати. За умов посушливого 2024 р. (ГТК = 0,34) та недостатнього зволоження 2025 р. (ГТК = 0,70) вихідна інфікованість насіння становила 26,5-34,0 % з абсолютним домінуванням грибних патогенів (20,0-25,5 %). Застосування композиції Трихофіт + Фітоцид забезпечило високу технічну ефективність проти кореневих гнилей на рівні 71,9-73,3 %, що є абсолютно еквівалентним хімічному еталону Максим XL. При цьому біопрепарати продемонстрували виражену фунгістатичну дію (інтенсивність розвитку хвороби у фазу 3-4 листків знизилася до 0,6–0,8 % проти 1,1-1,6 % на хімічному еталоні), а також суттєво обмежили поширеність бактеріозів (до 0,6-1,3 %). Відсутність ретардантного стресу та рістстимулююча дія біоагентів забезпечили збереженість рослин на рівні 93,0-97,0 % та достовірне зростання урожайності на 36,0-46,0 % відносно контролю (до 2,38-2,76 т/га), тоді як хімічний протруйник забезпечив приріст лише 11,8-13,5 %. Висновки. Доведено високу екологічну та економічну доцільність використання біопрепаратів Трихофіт і Фітоцид для захисту насіння сої за гідротермічних стресів. Установлено пролонговану післядію біокомпозиції на посівні якості насіння нового врожаю: зниження загальної зараженості до 16,5-21,5 % та зростання лабораторної схожості до 88,0-92,0 %.

Посилання

1. Коробка А. А. Динаміка виробництва сої в Україні та світі. Збалансоване природокористування. 2021. № 4. С. 125–134. DOI: https://doi.org/ 10.33730/ 2310-4678.4.2021.253098
2. Голянчук Ю., Косилович Р. Грибні хвороби сої в умовах навчально-методичного центру Аграрного університету. Вісник Львівського національного аграрного університету. Агрономія. 2019. Вип. 23. С. 170–172. DOI: https://doi.org/ 10.31734/agronomy2019.01.170.
3. Піковський M. Ю., Кирик М. М. Хвороби сої: діагностика, особливості розвитку та заходи захисту. Пропозиція. 2019. URL: https://propozitsiya.com/articles/ahrokhimiya-funhitsydy/khvoroby-korenevoyisystemy-soyi
4. Притула О. В., Новікова Т. П. Ефективність дії фунгіцидів на посіві сої в умовах Правобережного Лісостепу України. Таврійський науковий вісник. 2023. № 131. С. 174–180. DOI: https://doi.org/ 10.32782/2226-0099.2023.131.22
5. Meta-analysis of drought and heat stress combination impact on crop yield and yield components / I Cohen et al. Physiologia Plantarum. 2021. Vol. 171(1). P. 66–76. DOI: https://doi.org/ 10.1111/ppl.13203
6. Чайка Т., Лотиш І. Вплив біопрепаратів на адаптивні властивості сої в органічному землеробстві за умов гідротермічного стресу. Українська аграрна наука Причорномор’я. 2025. Вип. 29(2). С. 34–49. DOI: https://doi.org/ 10.56407/bs.agrarian/ 2.2025.34
7. Abscisic acid and biopreparations as markers of organic soybean adaptation to hydrothermal stress / T. Chaika et al. Scientific Reports of the National University of Life and Environmental Sciences of Ukraine. 2025. Vol. 21(3). P. 76–95. DOI: https://doi.org/ 10.31548/dopovidi/3.2025.76
8. Поспєлова Г. Д., Коваленко Н. П., Нечипоренко Н. І., Кочерга В. Я. Вплив агрокліматичних факторів на розвиток основних хвороб сортів сої. Вісник аграрної науки Причорномор’я. 2020. № 3. С. 45–52. DOI: https://doi.org/ 10.31521/ 2313-092x/ 2020-3(107)-6
9. Балан Г. О., Ткачик С. О. Кластерний аналіз сортів сої по ураженню хворобами в Причорноморському степу України. Аграрний вісник Причорномор’я. 2019. № 92. С. 52. DOI: https://doi.org/ 10.37000/abbsl.2019.92.09
10. Вплив фунгіцидних протруйників на патогенний комплекс і лабораторну схожість насіння сої / Г. Д. Поспєлова та ін. Вісник Полтавської державної аграрної академії. 2021. № 1. С. 72–79. DOI: https://doi.org/ 10.31210/visnyk2021.01.08
11. Фунгіцидний захист посівів сої від кореневих гнилей / Г. Д. Поспєлова та ін. Scientific Progress & Innovations. 2023. № 26(3). С. 5–10. DOI: https://doi.org/ 10.31210/spi2023.26.03.01
12. Trichoderma: The “Secrets” of a Multitalented Biocontrol Agent / M. Sood et all. Plants. 2020. Vol. 9(6). Article number 762. DOI: https://doi.org/ 10.3390/plants9060762
13. Effective biocontrol of soybean root rot by a novel bacterial strain Bacillus siamensis HT1 / H. He et al. Physiological and Molecular Plant Pathology. 2023. Vol. 125. Article number 101984. DOI: https://doi.org/10.1016/j.pmpp.2023.101984
14. Методики випробування і застосування пестицидів / за ред. С. О. Трибеля. Київ : Світ, 2011. 448 с.
15. Основи наукових досліджень в агрономії / В. М. Положенець та ін. Житомир : Рута, 2024. 168 с.
16. R: A Language and Environment for Statistical Computing / R Core Team. Vienna : R Foundation for Statistical Computing, 2024. URL: https://www.R-project.org/
Опубліковано
2026-10-21
Розділ
МЕЛІОРАЦІЯ, ЗЕМЛЕРОБСТВО, РОСЛИННИЦТВО