БІОЕНЕРГЕТИЧНА ЕФЕКТИВНІСТЬ ВИРОЩУВАННЯ КУКУРУДЗИ НА ЗЕРНО ЗАЛЕЖНО ВІД СИСТЕМ МІНЕРАЛЬНОГО УДОБРЕННЯ ТА ЗАСТОСУВАННЯ СТИМУЛЯТОРІВ РОСТУ
Анотація
У статті наведено результати дослідження біоенергетичної ефективності вирощування кукурудзи на зерно залежно від систем мінерального удобрення та застосування стимуляторів росту в умовах Західного Лісостепу України. Актуальність роботи зумовлена необхідністю підвищення ефективності використання енергетичних ресурсів у технологіях вирощування сільськогосподарських культур та оптимізації співвідношення між витраченою та акумульованою енергією в урожаї.
Метою дослідження було встановлення впливу різних систем мінерального живлення (Поліфоска 8:24:24, КАС 150 і 300 кг/га) та стимуляторів росту (Sterk BIO, AMINO) на формування урожайності, енергетичних показників та визначення найбільш ефективного варіанту технології вирощування гібридів кукурудзи.
Методи досліджень включали польові досліди (2023–2025 рр.) на чорноземах опідзолених із застосуванням розрахункового методу біоенергетичної оцінки.
Результати досліджень показали, що підвищення рівня мінерального живлення та застосування стимуляторів росту забезпечує зростання врожайності на 1,5–2,5 т/га порівняно з контролем. Найвищий показник урожайності 12,98 т/га, приходу енергії 205603,2 МДж/га, приросту енергії 135909,2 МДж/га та енергетичного коефіцієнта 2,95 отримано у гібриду Олтеніо за внесення Поліфоска 8:24:24 + КАС 300 кг/га та дворазової обробки стимулятором AMINO. У гібриду Піонер 8834 максимальні показники становили відповідно 12,32 т/га, 195148,8 МДж/га та енергетичний коефіцієнт 2,87. Найнижчі значення урожайності зерна кукурудзи – 10,12 т/га, коефіцієнт 2,64 зафіксовано на варіантах без застосування стимуляторів росту. Структура енерговитрат показала, що найбільша частка припадає на основні засоби виробництва – 62 %, тоді як на матеріальні ресурси (насіння, добрива, ЗЗР) – 23 %, паливно-енергетичні ресурси – 12 %, жива праця – 2 %, інші витрати – 1 %.
Висновки. Узагальнення результатів свідчить, що зростання витрат енергії супроводжується більш інтенсивним її накопиченням в урожаї, що забезпечує підвищення енергетичної ефективності. Найбільш ефективним є застосування комплексного мінерального живлення у поєднанні зі стимуляторами росту, що дозволяє досягти енергоємності продукції на рівні 5369 МДж/т та енергетичного коефіцієнта до 2,95. Отримані результати можуть бути використані для оптимізації технологій вирощування кукурудзи та підвищення їх енергетичної та економічної ефективності.
Посилання
2. Pyliak, V.,I., Nikipelova, O.,M. (2021). Bioenerhetychna efektyvnist vyroshchuvannia kukurudzy na zerno z vykorystanniam novykh biodobryv na osnovi osadiv stichnykh vod [Bioenergetic efficiency of growing corn for grain using new biofertilizers based on sewage sludge]. Tavriiskyi naukovyi visnyk, No. 119, pp. 56–61. https://doi.org/10.32851/2226-0099.2021.119.8 [in Ukrainian]
3. Medvedovskyi, O. K., Ivanenko, P. I. (1988). Enerhetychnyi analiz intensyvnykh tekhnolohii v silskohospodarskomu vyrobnytstvi [Energy analysis of intensive technologies in agricultural production], Urozhai, Kyiv, Ukraine. [in Ukrainian]
4. Shkatula, Yu. M., Zabarna, T. A., Ostapchuk, R. V. (2024). Suchasnyi stan vyrobnytstva kukurudzy v Ukraini [Current state of corn production in Ukraine], Tavriiskyi naukovyi visnyk, Part 2, Issue 139, pp. 182–189. https://doi.org/10.32782/2226-0099.2024.139.2.22 [in Ukrainian]
5. Kalinichenko, O. V. (2019). Teoretychni zasady vyznachennia sutnosti katehorii «enerhetychnyi efekt» ta «enerhetychnyi efekt v roslynnytstvi» [Theoretical foundations of defining the essence of the categories “energy effect” and “energy effect in crop production”], Visnyk sotsialno-ekonomichnykh doslidzhen, No. 1 (69), pp. 40–47. https://doi.org/10.33987/ vsed.1(69).2019.40-47 [in Ukrainian].
6. Kalenska, S. M., Yermakova, L. M., Svystunov, Yu. V., Antal, T. V. (2025). Enerhetychna efektyvnist zastosuvannia riznykh norm mineralnykh dobryv ta rehuliatoriv rostu roslyn za vyroshchuvannia kukurudzy v umovakh Livoberezhnoho Lisostepu Ukrainy [Energy efficiency of application of different rates of mineral fertilizers and plant growth regulators in maize cultivation under conditions of the Left-Bank Forest-Steppe of Ukraine], Ahrobiolohiia, No. 1, pp. 65–74. https://doi.org/10.33245/2310-9270-2025-195-1-65-74 [in Ukrainian]
7. Sydiakina O.V., Ivaniv O.O. (2023). Suchasnyi stan i perspektyvy vyrobnytstva zerna kukurudzy [Current state and prospects of maize grain production], Tavriiskyi naukovyi visnyk, Issue 130, pp. 225–234. https://doi.org/10.32851/2226-0099.2023.130.33 [in Ukrainian].
8. Tarariko, Yu. O., Nesmashna, O. Yu., Berdnikov, O. M., Hlushchenko, L. D., Lychuk H.I. et al. (2005). Bioenerhetychna otsinka silskohospodarskoho vyrobnytstva (naukovo-metodychne zabezpechennia) [Bioenergetic assessment of agricultural production (scientific and methodological support)], Ahrarna nauka, Kyiv, Ukraine. [in Ukrainian].
9. Ozkan, B., Akcaoz, H., Fert, C. (2004). Energy input-output analysis in Turkish agriculture, Renewable Energy, No. 29, pp. 39–51. https://doi.org/10.1016/S0960-1481(03)00135-6
10. Rathke, G.-W., Diepenbrock, W. (2006). Energy balance of winter oilseed rape (Brassica napus L.) cropping as related to nitrogen supply and preceding crop, European Journal of Agronomy, No. 24, pp. 35–44.https://doi.org/10.1016/j.eja.2005.04.003
11. Canakci M., Topakci M., Akinci I., Ozmerzi A. (2005). Energy use pattern of some field crops and vegetable production: case study for Antalya region, Turkey, Energy Conversion and Management, Vol. 46, No. 4, pp. 655–666. https://doi.org/10.1016/j.enconman. 2004.04.008
12. Egli, D. B. (2022). Modelling the effect of variation of in-row spacing on kernel m² in maize, European Journal of Agronomy, Vol. 136, 126486. https://doi.org/10.1016/j.eja.2022.126486
13. Kalenska, S., Kashtanova, O., Kalenskyi, V., Hovenko, R., Antal, T. (2022). Ekonomichna ta enerhetychna efektyvnist tekhnolohii vyroshchuvannia hibrydiv kukurudzy zalezhno vid vydu ta sposobiv vnesennia dobryv [Economic and energy efficiency of technologies for growing maize hybrids depending on the type and methods of fertilizer application], Roslynnytstvo ta gruntoznavstvo, Vol. 13, No. 1, pp. 7–16. https://doi.org/10.31548/agr.13(1).2022.7-16 [in Ukrainian].
14. Zhou, B., Sun, X., Wang, D., Ding, Z., Li, C., Ma, W., Znao, M. (2019). Integrated agronomic practice increases maize grain yield and nitrogen use efficiency under various soil fertility conditions, The Crop Journal, Vol. 7, Issue 4, pp. 527–538. https://doi.org/10.1016/j. cj.2018.12.05
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
