Передпосівна обробка насіння біостимулятором як елемент покращення розвитку рослин буряка цукрового в умовах глобальних кліматичних змін

Ключові слова: Епівіо Енерджі, вуглецевий слід, Зелений курс, емісія парникових газів, збір цукру, гібрид СІУ, декарбонізація агровиробництва

Анотація

Мета дослідження полягає в науковому обґрунтуванні агроекологічної та економічної ефективності використання різних дозувань інноваційного препарату Епівіо Енерджі для стабілізації потенціалу продуктивності гібриду СІУ в умовах зростаючого гідротермічного стресу та реалізації стратегії «Зеленого цифрового переходу». Методи дослідження базувалися на проведенні польових експериментів у Рівненській філії УІЕСР впродовж 2025 року із застосуванням візуально-морфологічних спостережень та вимірювально-вагових аналізів. Системний підхід до розрахунку емісійного профілю технології здійснювали за методологією оцінки життєвого циклу продукції. Результати науково-дослідної роботи засвідчили, що в умовах дефіциту опадів у період «сівба – повні сходи» передпосівна підготовка насіння дозволяє рослинам значно ефективніше використовувати ґрунтову вологу та активувати життєву енергію на початкових етапах вегетації. Встановлено, що при використанні максимальної норми 15 мл/п.о. повні сходи з’являються на 3 доби раніше, ніж у контрольному варіанті, а тривалість активного періоду накопичення вегетативної маси зростає на 3 доби. Експериментально підтверджено, що інтенсифікація початкового органогенезу призводить до зростання господарських показників: урожайність коренеплодів у варіанті з максимальною дозою склала 110,5 т/га, що забезпечило приріст 17,6% відносно контролю. Особливої уваги заслуговує подолання традиційного фізіологічного бар’єру «врожайність – цукристість», оскільки за найвищої продуктивності вміст цукру також зріс до 20,4%, що є на 0,5% вище базового показника. Це дозволило отримати збір цукру на рівні 22,5 т/га. Розрахунок вуглецевого сліду показав, що при загальних викидах 414,9 кг СО2е/га, де вагому частку займає паливо (61,8%), інтенсифікація технології дозволяє знизити питому емісію на одну тонну цукру на 16,9% (з 22,19 до 18,44 кг СО2е/т). Також, зафіксовано позитивний вплив на архітектоніку коренеплодів: зменшення відсотка повністю заглиблених у ґрунт до 24,3% проти 29,8% у контролі, що мінімізує опір ґрунту за збирання та знижує витрати дизельного пального. Висновки. Застосування досліджуваного препарату у дозі 15 мл/п.о. є агроекологічно виправданим та економічно ефективним заходом, який дозволяє оптимізувати емісійний профіль культури та забезпечує конкурентоспроможність агровиробництва в умовах декарбонізації економіки та вимог «Зеленого курсу» Європейського Союзу щодо зниження вуглецевого сліду продукції харчування.

Посилання

1. Mazzucato M., Mc Pherson M. The Green New Deal: A bold mission-oriented approach. UCL Institute for Innovation and Public Purpose, Policy Brief series (IIPP PB 04). 2019. URL: https://www.ucl.ac.uk/bartlett/sites/bartlett/files/iipp-pb-04-the-green-new-deal-17-12-2018_0.pdf (дата звернення: 02.03.2026).
2. Буряки цукрові – селекція, насінництво та технологія вирощування : монографія / О. І. Присяжнюк та ін. Вінниця : ТОВ «ТВОРИ», 2022. 310 c.
3. Сторожик Л. I., Грищенко О. М. Посівні якості одноросткового насіння цукрових буряків, обробленого захисно-стимулюючими речовинами. Зб. наук. праць ІЦБ УААН. Київ, 2010. Вип. 11. С. 338–342.
4. Ефективність використання для сівби стимульованого дражованого насіння буряків цукрових / Я. В. Бєлік та ін. Агробіологія. 2016. № 1. С. 53–57. URL: http://rep.btsau.edu.ua/handle/BNAU/2533 (дата звернення: 02.03.2026).
5. Seaweed Extracts as Biostimulants of Plant Growth and Development / W. Khan et al. J Plant Growth Regul. 2009. Vol. 28. P. 386–399. https://doi.org/10.1007/ s00344-009-9103-x.
6. Craigie J. S. Seaweed extract stimuli in plant science and agriculture. J. Appl. Phycol. 2011. Vol. 23. P. 371–393. https://doi.org/10.1007/s10811-010-9560-4.
7. du Jardin P. Plants Biostimulants: Definition, Concept, Main Categories and Regulations. Scientia Horticulturae. 2015. Vol. 196. P. 3–14. https://doi.org/10.1016/j.scienta.2015.09.021.
8. Agricultural uses of plant biostimulants / P. Calvo et al. Plant Soil. 2014. Vol. 383. P. 3–41. https://doi.org/10.1007/s11104-014-2131-8.
9. Sugar Beet / ed. by A. P. Draycott. Oxford : Blackwell Publishing, 2006. 474 p. https://doi.org/10.1017/S0014479706334539.
10. Syngenta. Epivio™ Energy: Innovation in Seedcare. Technical Report. 2021. URL: https://www.syngentabiologicals.com/media/filer_public/03/c5/03c56927-c1a0-4b0e-83e6-d761c743f041/epivio_energy_and_regenerative_agriculture.pdf (дата звернення: 02.03.2026).
11. IPCC. Climate Change 2022: Mitigation of Climate Change. Summary for Policymakers. 2022. URL: https://www.ipcc.ch/report/ar6/wg3/downloads/report/IPCC_AR6_WGIII_SummaryForPolicymakers.pdf (дата звернення: 02.03.2026).
12. Lal R. Carbon emission from farm operations. Environment International. 2004. Vol. 30 (7). P. 981–990. https://doi.org/10.1016/j.envint.2004.03.005.
13. Rouphael Y., Colla G. Biostimulants in Agriculture. Frontiers in Plant Science. 2020. Vol. 11. P. 1–7. https://doi.org/10.3389/fpls.2020.00040.
14. Екологоорієнтовані підходи відновлення техногенно забруднених територій і створення сталих екосистем : колективна монографія / за заг. ред. Т. О. Чайки. Полтава : Видавництво ПП «Астрая», 2022. 452 с. URL: https://www.researchgate.net/publication/360033466_Ekologoorientovani_pidhodi_vidnovlenna_tehnogenno_zabrudnenih_teritorij_i_stvorenna_stalih_ekosistem (дата звернення: 18.02.2026).
15. Khodakivska O., Martyniuk M., Lupenko Yu. Prospective analysis of the implementation of the “green” economy in the agricultural sector of Ukraine for the next 10 years. Scientific Horizons. 2023. Vol. 26 (10). P. 163–179. https://doi.org/10.48077/scihor10.2023.163.
16. Зелена угода Європи, або основи Green Deal: що принесе агросектору України курс на екологічність. URL: https://agropolit.com/spetsproekty/825-zelena-ugodayevropi-abo-osnovi-green-deal-scho-prinese-agrosektoruukrayini-kurs-na-ekologichnist (дата звернення: 18.02.2026).
17. Федорчук Н. Європейський «Зелений курс» та аграрний сектор України: очікування та виклики. Держава та регіони. Серія: Економіка та підприємництво. 2021. № 3 (120). С. 27–31. https://doi.org/10.32840/1814-1161/2021-3-4.
18. Бутрим О. В., Заруба Д. В. Еколого-економічні індикатори збалансованого використання агроугідь з урахуванням вимог зеленого зростання. Міжнародний науковий журнал "Інтернаука". Серія: "Економічні науки". 2024. № 2. https://doi.org/10.25313/2520-2294-2024-2-9655.
19. Бутрим О. В. Теоретико-методологічні основи формування внутрішнього вуглецевого ринку в контексті збалансованого розвитку агросфери : монографія / за ред. О. І. Дребот. Київ : ТОВ «ДІА», 2018. 360 с.
20. Кицюк І., Науменко Н., Присяжнюк В. Європейський зелений курс: можливості та наслідки для українського бізнесу. Економіка та суспільство. 2023. № 56. https://doi.org/10.32782/2524-0072/2023-56-87.
21. Перспективи розвитку аграрного сектора України в умовах кліматичних змін : аналіт. доп. / В. М. Русан та ін. ; за наук. ред. Я. А. Жаліла. Київ : НІСД, 2024. 47 с. https://doi.org/10.53679/NISS-analytrep.2024.09.
22. Методика проведення кваліфікаційної експертизи сортів рослин на придатність для поширення в Україні (загальна частина). URL: https://sops.gov.ua/uploads/page/metodiki/metodZagChapter.pdf (дата звернення: 18.02.2026).
23. Методика проведення експертизи сортів рослин групи технічних та кормових на придатність для поширення в Україні (ПСП) / за ред. С. О. Ткачик. 3-тє вид., випр. і доп. Вінниця : ФОП Корзун Д. Ю., 2016. 74 с. URL: https://sops.gov.ua/uploads/page/5b7e6970317ba.pdf (дата звернення: 18.02.2026)
Опубліковано
2026-05-06
Розділ
МЕЛІОРАЦІЯ, ЗЕМЛЕРОБСТВО, РОСЛИННИЦТВО