Порівняльна характеристика сортів нуту звичайного за урожайністю та агроекологічною стійкістю
Анотація
Мета. Одним із ключових завдань ефективного виробництва зерна нуту є встановлення чинників, що визначають рівень урожайності культури. До таких чинників, насамперед, належить добір сортів, адаптованих до грунтово-кліматичних умов відповідної зони вирощування. Метою дослідження є здійснення порівняльної оцінки сортів нуту звичайного в Україні за рівнем урожайності, комплексом господарсько-цінних ознак та показниками агроекологічної стійкості.
Методи. Порівняльну оцінку сортів нуту звичайного за рівнем урожайності та показниками агроекологічної стійкості виконано на підставі аналізу даних Державного реєстру сортів рослин, придатних для поширення в Україні на 2026 рік, а також Офіційних описів сортів за критеріями господарської придатності для умов Лісостепу України, опублікованих у Бюлетенях «Охорона прав на сорти рослин» Інформаційно-довідкової системи «Сорт».
Результати. За показником урожайності сорти нуту звичайного, внесені до Державного реєстру, розміщуються в такій послідовності: Зехавіт – 3,9 т/га, Лара – 3,4 т/га, Кіра – 3,3 т/га, Єва – 3,2 т/га, Вента – 2,8 т/га, Зодіак – 2,8 т/га, Козерог – 2,7 т/га, Октавіус – 2,5 т/га, Овен – 2,0 т/га. За тривалістю вегетаційного періоду найбільш скоростиглим виявився сорт Лара (74 доби), тоді як найбільш тривалий період вегетації мали сорти нуту звичайного Вента та Октавіус по 95 діб. Найвищі значення маси 1000 зерен сформували сорти Овен, Козерог, а також Зехавіт з показниками маси 1000 зерен відповідно 475, 440, 430 г. Серед сортів нуту, внесених до Державного реєстру, найбільшу висоту рослин формував сорт Вента – 70 см, тоді як найменшу – Зехавіт – 53 см. Показник висоти прикріплення нижнього бобу був максимальним у сорту Зехавіт – 28,5 см. У сорту Вента він становив 25 см, у Єви – 22 см, у сортів Кіра, Козерог і Октавіус по 20 см, у сорту Овен – 19 см, а найнижчі значення мали сорти Лара та Зодіак по 18 см.
Важливою умовою добору сортів нуту звичайного для вирощування в конкретних грунтово-кліматичних умовах є їхня здатність протистояти несприятливим чинникам довкілля. За результатами аналізу стійкість до вилягання у сортів нуту становила 7–9 балів, при цьому найвищі значення мали Кіра та Зодіак – 9 балів. Показники стійкості до обсипання насіння варіювали в межах 6–9 балів; максимальними показниками відрізнялися сорти Кіра, Козерог і Овен по 9 балів. Стійкість до аскохітозу варіювала від 6 до 9 балів, Зодіак і Овен характеризувалися найвищим рівнем – 9 балів. Стійкість до кореневих гнилей знаходилася в діапазоні 5–8 балів; найкращі показники продемонстрували Зодіак, Козерог і Овен по 8 балів. Стійкість до зернівки у сортів нуту звичайного становила 5–9 балів, а максимальне значення зафіксовано у сорту Овен – 9 балів.
Висновки. На основі порівняльної характеристики сортових ресурсів нуту виділено сорти, що відрізнялися за урожайністю та агроекологічною стійкістю.
Посилання
2. Бушулян О. В., Січкар В. І. Сучасна технологія вирощування нуту. Одеса: СГІ-НЦНС, 2011.32 с.
3. Гончар М. В. Дослідження сортових ресурсів нуту (Cicer Arietinum L.) в Україні. Аграрні інновації. 2023. № 22. С. 31–35. DOI: https://doi.org/10.32848/agrar.innov.2023.22.5
4. Державний реєстр сортів рослин, придатних для поширення в Україні на 2026 рік. Київ, 2026. URL: https://minagro.gov.ua/file-storage/reyestr-sortiv-roslin (дата звернення 20.02.2026).
5. Колояніді Н. О., Зелінський Ю. А. Сучасні сорти нуту (Cicer Arietinum L.) для півдня України. Аграрні інновації. 2025. № 29. С. 319–324. DOI: https://doi.org/10.32848/agrar.innov.2025.29.49
6. Любич В. В., Красноштан В. І., Войтовська В. І., Климович Н. М. Формування якості насіння різних сортів нуту. Збірник наукових праць Уманського національного університету садівництва. 2023. Вип. 102. Ч. 1. С. 109–115. DOI: https://doi:10.32782/2415-8240-2023-102-1-109-115
7. Любченко І. О., Любченко А. І., Баландюк М. С., Дем’янок Д. Р. Сортові ресурси нуту в Україні. Селекційно-генетична наука і освіта (Парієві читання): матеріали ХІІ Міжнародної наукової конференції. (м. Умань, 20-22 березня 2023 р.). Умань: УНУС, 2023. С. 144–145.
8. Мазур В. А., Дідур І. М., Панцирева Г. В., Мордванюк М. О. Енергетична ефективність технологічних прийомів вирощування нуту в умовах зміни клімату. Сільське господарство та лісівництво. 2022. № 2 (25). С. 5–13. DOI: https://doi.org/10.37128/2707-5826-2022-2-1
9. Мазур В. А., Ткачук О. П., Панцирева Г. В., Алєксєєв О. О. Сортові ресурси зернобобових культур в Україні: сучасний стан і перспективи використання. Вінниця: ТВОРИ, 2022. 196 с.
10. Мазур В. А., Панцирева Г. В., Затолочний О.В. Порівняльна характеристика сортів нуту за комплексом господарсько-цінних ознак в умовах Правобережного Лісостепу України. Cільське господарство та лісівництво. 2021. № 20. С. 5–15. DOI: https://doi.org/10.37128/2707-5826-2021-1
11. Офіційні описи сортів рослин та показники господарської придатності. Бюлетені «Охорона прав на сорти рослин» в Інформаційно-довідковій системі «Сорт». URL: http://sort.sops.gov.ua/about
12. Петриченко В. Ф., Кобак С. Я., Чорна В. М. Сортова реакція нуту звичайного на кількісне та просторове розміщення рослин на площі в умовах Лісостепу Правобережного. Корми і кормовиробництво. 2023. Вип. 96. С. 10-18. DOI: https://doi.org/10.31073/kormovyrobnytstvo202396-01
13. Січкар В. І., Лаврова, Г. Д., Колояніді Н. О., Джус, Т. О. Нут – перспективне джерело харчового білка. Journal of Native and Alien Plant Studies. 2023. Вип. 19. С. 172–193. DOI: https://doi.org/10.37555/2707-3114.19.2023.295154
14. Січкар В. І., Лаврова, Г. Д., Джус, Т. О. Використання адаптивного потенціалу світового генофонду нуту (Cicer arietinum L.) для покращення врожайності нових сортів. Journal of Native and Alien Plant Studies. 2024. Вип. 20. С. 198–215. DOI: https://doi.org/10.37555/2707-3114.20.2024.318692
15. Bahan A. V., Shakalii S. М., Yurchenko S. O., Marenych M. M., Mykhailenko H. M. The effect of humic growth stimulants on the productivity of chickpea (Cicer arietinum L.) varieties. Scientific Horizons. 2024. Vol. 27. № 7. P. 53–61. DOI: https://doi.org/10.48077/scihor7.2024.53
16. Pantsyreva H., Stroyanovskiy V., Mazur K., Сhynchyk O., Myalkovsky R. The influence of bio-organic growing technology on the productivity of legumins. Ukrainian Journal of Ecology. 2021. Vol. 11. № 3. P. 35–39. DOI: https://doi.org/10.15421/2021_139
17. Yeremko L., Czopek K., Staniak M., Marenych M., Hanhur V. Role of еnvironmental factors in Legume-Rhizobium symbiosis: a review. Biomolecules. 2025. Vol. 15(1). Р. 118. DOI: https://doi.org/10.3390/biom15010118

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.


