Деградація ґрунтів внаслідок військових конфліктів: світовий досвід і наслідки для України

Анотація

Мета. Метою даної роботи є аналіз наслідків зниження або втрати родючості ґрунтів, спричинених бойовими діями, та оцінка їх впливу на аграрне виробництво, продовольчу безпеку та соціально-економічну стабільність сільських територій. Окрему увагу приділено висвітленню взаємозв’язків між деградацією земель та супутніми ризиками посилення конфліктогенних факторів у повоєнний період.
Методи. У роботі використано міждисциплінарний підхід, що поєднує системний і структурний аналіз, узагальнення матеріалів аналітичних досліджень міжнародних організацій та порівняльне аналіз практик екологічного відновлення. Застосовано методи логічного узагальнення та аналітичного групування факторів, які впливають на стан агровиробництва та соціально-економічні процеси. Проведено оцінку можливостей застосування фізичних, хімічних та біологічних методів рекультивації забруднених, в наслідок воєнних дій, ґрунтів в умовах повоєнного відновлення.
Результати. Встановлено, що наслідками бойових дій є механічне руйнування структури родючого шару ґрунту та зниження його водо- й повітрепроникності, накопичення токсичних контамінантів та порушення мікробіологічної рівноваги. Наслідком такого впливу є зменшення площ, придатних для сільськогосподарського обробітку, та формування довгострокових ризиків продовольчої безпеки. В роботі обґрунтовано основні групи факторів, які можуть підсилювати соціальну нестабільність, дефіцит ресурсів, вимушену міграцію, зростання нерівності та ослаблення інституційного контролю на територіях, які зазнали впливу військових дій і наслідком яких стало забруднення ґрунтів. Проведений аналіз і узагальнення міжнародного досвіду підтверджують ефективність поєднання комплексного підходу у питаннях рекультивації земель за допомогою фізичних, хімічних, біологічних методів, а також застосування консервації забруднених територій в комбінації з плануванням використання ресурсів.
Висновки. Повоєнне відновлення родючості земель має розглядатися як складова довгострокової екологічної та економічної стретегії. Реалізація комплексного підходу, який поєднує науково обґрунтовані методи рекультивації та залучення громад до управління процесами відновлення земель, сприятиме не тільки основній цілівідновленню родючості ґрунтів, а й зміцненню продовольчої безпеки та формуванню стійкого соціального середовища в умовах повоєнного відновлення.