Вплив різних способів застосування біологічно активних препаратів на регенерацію щеп винограду
Анотація
У статті наведено результати дослідження щодо впливу біологічно активних препаратів на процеси калюсо- та ризогенезу щеп винограду за різних способів їх застосування у технології вирощування щеплених саджанців винограду. Мета роботи – встановити вплив біологічно активних препаратів, які використовували на технологічних етапах вимочування компонентів щеп винограду і передстратифікаційної обробки їх апікальних частин на інтенсивність калюсо- та ризогенезу, у тому числі і за використання різних сорто-підщепних комбінацій (підщепи РхР 4923, БхР Кобера 5ББ 9191 та БхР СО4). У роботі використовували біотехнологічні та лабораторні методи досліджень. Апробовано два способи застосування біологічно активних препаратів: вимочування компонентів щеп у водних розчинах (16 годин – прищепні компоненти, 72 годин – підщепні компоненти) та короткочасне (1-2 секунди) занурення апікальних частин щеп перед їх стратифікацією у водні розчини препаратів. Результати. Встановлено, що застосування біологічно активних препаратів підвищувало інтенсивність калюсоутворення та кількість сформованих коренів у щеп винограду, порівняно з контролем. Найвищі показники кількості щеп, що формували круговий калюс та мали добре розвинені корені було отримано після використання препаратів Різопон 2,0 %, Clon-M і Clonex Gel. Дія препарату Різопон чітко залежала від концентрації робочих розчинів. Препарат Grandis забезпечував менш виражений стимулюючий ефект, але різниця з контролем була достовірною. Прояв регенераційної здатності щеп значною мірою залежав і від біологічних особливостей підщеп. Найвищий рівень реалізації морфогенетичного потенціалу був характерний для щеп, виготовлених на підщепах РхР 4923 та БхР Кобера 5ББ 9191. Калюс утворювався інтенсивніше, по всьому периметру зрізів та характеризувався більш щільною структурою, корені – утворювалися рівномірно по колу «пятки». Щепи, виготовлені на підщепі БхР СО4 проявляли нижчу ризогенну здатність, але позитивно реагували на застосування ауксинвмісних препаратів. Порівняння способів застосування біологічно активних препаратів показало перевагу вимочування компонентів щеп порівняно з апікальною обробкою. За умов вимочування компонентів щеп винограду відзначено більш повну реалізацію природного ризогенного потенціалу підщеп та активне формування калюсної тканини.
Посилання
2. Скоропляс І. Живцювання троянд на різних субстратах в умовах Кременецького ботанічного саду. Науковий вісник Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки. 2016. № 7. С. 54–59.
3. Іващенко І. Є., Адаменко С. А., Масловата С. А., Жиляк І. Д. Вплив мікродобрива фульвогумін на укорінення троянд сорту Mildred scheel чайно-гібридної групи. Науковий вісник НЛТУ України. 2021. Т. 31. № 4. С. 22–26. https://doi.org/10.36930/40310403
4. Безвіконний П. В., Тарасюк В. А., Потапський Ю. В. Вплив біостимуляторів росту на укорінення зелених живців троянди зморшкуватої в умовах захищеного грунту. Таврійський науковий вісник. 2023. № 130. С. 11–16. https://doi.org/10.32851/2226-0099.2023.130.2
5. Кімейчук І. В., Києнко З. Б. Особливості вегетативного розмноження рослин роду Actinidia Lind. з використанням регуляторів росту. Вісник Уманського національного університету садівництва. 2023. № 1. С. 49–58. https://doi.org/10.32782/2310-0478-2023-1-49-58
6. Горбась С. М. Дія регуляторів росту рослин під час розмноження смородини чорної (Ribes Nigrum L.). Таврійський науковий вісник. 2019. № 109. С. 22–26. https://doi.org/10.32851/2226-0099.2019.109-1.4
7. Запольський Я. С. Медведєва Т. В., Натальчук Т. А., Китаєв О. І., Бублик М. О. Вплив обробки маточних рослин жимолості фізіологічно активними речовинами на функціональний стан листкової пластинки. Досягнення та концептуальні напрями вирощування малопоширених плодово-ягідних культур та переробки їх сировини : зб. матер. І всеукр. наук.-практ. конф. Київ. 2019. С. 69-72.
8. Андрієнко О. Д., Опалко А. І., Опалко О. А. Особливості розмноження стебловими живцями інтродукованих представників роду Amelanchier Medik. Біологія та екологія. 2019. Том 5. № 1. С. 9–12. https://doi.org/10.33989/2414-9810.2019.5.1.195109
9. Зеленянська Н. М., Мандич О. М. Удосконалення етапу вимочування компонентів щеп винограду на основі застосування суспензії живої хлорели. Таврійський науковий вісник. 2022. № 126. С. 51–60. DOI https://doi.org/10.32851/2226-0099.2022.126.8
10. Зеленянська Н. М., Кунділовська Т. А., Мавров В. Г. Застосування біологічно активних препаратів на етапі виробництва щеп винограду. Український журнал природничих наук. 2025. № 13. С. 261-272. DOI https://doi.org/10.32782/naturaljournal.13.2025.24
11. Panea T., Ungur I., Panea I., Varga N.V., Mihaiescu T. The stimulation of callus formation of graft vines cuttings with Romanian bioregulator Calovit. Acta Hortic. 1998. Vol. 463. P. 185–190. https://doi.org/10.17660/ActaHortic.1998.463.21
12. Shirani Bidabadi S., Afazel M., Sabbatini P. Iranian grapevine rootstocks and hormonal effects on graft union, growth and antioxidant responses of Asgari seedless grape. Horticultural Plant Journal. 2018. Vol. 4, No. 1. P. 16–23. https://doi.org/10.1016/j.hpj.2017.11.002
13. Zhou Q., Gao B., Li W.-F., Mao J., Yang S.-J., Li W., Ma Z.-H., Zhao X., Chen B.-H. Effects of exogenous growth regulators and bud picking on grafting of grapevine hard branches. Scientia Horticulturae. 2020. Vol. 264. Art. 109186. DOI: 10.1016/j.scienta.2020.109186.
14. Sabir A. Improvement of grafting efficiency in hard grafting grape Berlandieri hybrid rootstocks by plant growth-promoting rhizobacteria (PGPR). Scientia Horticulturae. 2013. Vol. 164. P. 24–29. DOI: 10.1016/j.scienta.2013.08.035.
15. Fayek M. A., Ali A. E. M., Rashedy A. A. Water soaking and benzyladenine as strategy for improving grapevine grafting success. Rev. Bras. Frutic., Jaboticabal. 2022. Vol. 44, No. 3. Art. e-946. DOI: 10.1590/0100-29452022946.
16. Шерер В. О., Кучер Г. М., Просянник А. В., Москаленко А. С. Екологічно безпечні регулятори росту. Виноградарство і виноробство. 1992. Вип. 35. С. 26–28.
17. Шерер В. О. Використання фізіологічних і біохімічних параметрів тканин підщепи і прищепи винограду для прогнозування калюсоутворення. Виноградарство і виноробство. 1994. Вип. 37. С. 11–14.
18. Кучер Г. М. Новицька-Боровська Н. А. Ефективний спосіб стимулювання коренеутворення і розвитку чубуків та щеп винограду. Аграрна наука–виробництву. 2006. № 4. С. 19.
19. Кучер Г. М. Мазура В. Ю. Вплив фізіологічно активних речовин на регенераційні процеси в тканинах щеп винограду. Виноградарство і виноробство. 2006. Вип. 46 (1). С. 53–58.
20. Кучер Г. М., Артюх М. М. Ефектівність застосування фізіологічно активних речовин у технології виробництва саджанців винограду. Виноград. Вино. 2013. № 4. С. 48–49.
21. Кучер Г. М. Артюх М. М., Нікульча Є. В. Ефективність застосування мікродобрива Сизам на технологічних етапах виробництва саджанців винограду. Виноградарство і виноробство. 2012. Вип. 49. С. 101–106.
22. Кучер Г. М., Артюх М. М., Нікульча Є. В. Роль біопрепарату Валміцин на технологічних етапах виробництва саджанців винограду. Виноградарство і виноробство. 2011. Вип. 48. С. 67–76.
23. Артюх М. М., Якуба І. П., Ружицька О. М., Назарчук Ю. С., Степаненко Н. І. Ефективність препаратів цитокінінів для покращення калюсогенезу та фізіологічного стану щеп винограду (Vitis vinifera L.). Вісник Одеського національного університету. Біологія. 2023. Т. 28. № 2 (53). С. 9–27. https://doi.org/10.18524/2077-1746.2023.2(53).292971
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
