Вплив біологічних препаратів на фотосинтетичну та зернову продуктивність посівів пшениці ярої
Анотація
Мета. Статтю присвячено висвітленню результатів експериментальних досліджень щодо впливу передпосівної інокуляції насіння пшениці ярої біологічними препаратами на динаміку формування чистої продуктивності фотосинтезу (ЧПФ) та загальний рівень зернової продуктивності. Доведено, що застосування таких біоагентів, як Гетероауксин, Фітоцид та Біомаг має істотний позитивний вплив на інтенсифікацію вказаних фізіологічних та господарсько-цінних показників.
Методи. Досліджували вплив наступних біопрепаратів: Біомаг (живі клітини бактерії Azotobacter chroococcum), Фітоцид (біологічний фунгіцид широкого спектра дії на основі бактерії Bacillus subtilis) та Гетероауксин (β-індолилоцтова кислота).
Грунт дослідного поля чорнозем опідзолений (гумус – 3,5 %, pH – 6,2). Забезпеченість рухомим фосфором (88 мг/кг) та калієм (132 мг/кг) – за методом Чирикова; легкогідролізованим азотом (103 мг/кг) – за Корнфілдом. Розрахунок ЧПФ та оцінку врожайності проводили за стандартними методиками. Статистичний аналіз результатів здійснювали в пакеті MS Excel.
Результати. Дослідженнями підтверджено, що продуктивність фотосинтетичного апарату та вихід зернової продукції значною мірою детермінувалися як специфікою обраного біологічного препарату, так і гідро-термічними умовами періоду вегетації. Також ураження листкової поверхні хворобами негативно позначилося на інтенсивності фотосинтетичних процесів та підсумковій продуктивності агрофітоценозу.
Результати досліджень чітко відображають залежність продуктивності культури від застосування того чи іншого біоагенту. Так, зокрема, у контрольному варіанті досліду показник чистої продуктивності фотосинтезу (ЧПФ) у 2024 році становив становив 2,33 г/м² за добу, тоді як у 2025 році – 2,19 г/м². Рівень зернової продуктивності відповідно у 2024 році становив 3,51 т/га. Тоді як у 2025 р. величина даного показника складала 2,96 т/га.
За усередненими даними дворічних досліджень, передпосівна інокуляція насіння забезпечила позитивну динаміку наростання чистої продуктивності фотосинтезу стосовно контролю. Так, за використання Гетероауксину приріст даного показника щодо контролю склав 7%, а за дії Біомагу – 14%.
Відповідно до активізації фотосинтетичного потенціалу спостерігалося пропорційне зростання зернової продуктивності культури – на 12 % при застосуванні Гетероауксину, на 17 % – за дії Фітоциду та на 21 % – при використанні препарату Біомаг.
Покращення продукційних параметрів за дії біологічних препаратів (БП) пояснюється їх комплексним впливом на рослинний організм. Складові досліджуваних препаратів не лише підвищують коефіцієнт засвоєння поживних елементів із ґрунту, а й завдяки секреції біологічно активних сполук оптимізують ключові фізіолого-біохімічні реакції в рослинах тритикале озимого.
Висновки. Отже, найвищу агрономічну та фізіологічну ефективність у посівах тритикале озимого продемонстрував препарат Біомаг. Його застосування дозволило досягти максимального середнього рівня чистої продуктивності фотосинтезу (2,58 г/м²) та забезпечило отримання найвищого рівня врожайність зерна – 3,91 т/га, що на 14–21 % перевищує контрольні значення.
Посилання
2. Волощук О. П., Волощук І. С., Глива В. В., Герешко Г. С., Запісоцька М. С. Бактеріальні препарати в технології вирощування насіння пшениці озимої в Західному Лісостепу України. Передгірне та гірське землеробство і тваринництво. 2020. № 67 (I). С. 25–37.
3. Домарацький Є. О. Агробіологічне обґрунтування застосування біопрепаратів у технологіях вирощування сільськогосподарських культур: монографія. Херсон: Олді-Плюс, 2019. 216 с.
4. Терновий Ю. В., Болтіна І. В. Ефективність застосування мікробних препаратів у технологіях вирощування овочевих культур. Овочівництво і баштанництво. 2021. Вип. 69. С. 102–110.
5. Копилов Ю. П., Надкернична О. В., Крутило Д. В. Формування мікробного угруповання ризосфери за дії інтродукованих мікроорганізмів. Сільськогосподарська мікробіологія. 2019. Вип. 29. С. 12–21.
6. Патика В. П., Макаренко М. А., Моклячук Л. І. Агроекологічні аспекти сталого розвитку агроекосистем та роль мікробних біотехнологій. Агроекологічний журнал. 2022. № 1. С. 6–18.
7. Шерстобоєва О. В., Дем’янюк О. С., Бородай В. В. Ефективність систем біологізації у технологіях вирощування сої за різних рівнів антропогенного навантаження. Агроекологічний журнал. 2021. № 2. С. 45–53.
8. Хоменко С. О., Осєцька Ю. П. Фотосинтетична продуктивність рослин помідора залежно від застосування біостимуляторів. Вісник Уманського національного університету садівництва. 2021. № 2. С. 48–52.
9. Домарацький Є. О., Базалій В. В. Оптимізація фотосинтетичної діяльності посівів сої за використання фізіологічно активних речовин. Таврійський науковий вісник. 2020. Вип. 112. С. 48–55.
10. Даценко А. А., Карпенко В. П. Фотосинтетична продуктивність рослин гречки за дії гербіциду та регуляторів росту. Вісник Уманського національного університету садівництва. 2019. № 1. С. 18–22.
11. Коваленко О. А., Верховод І. П. Ефективність передпосівної обробки насіння гороху біопрепаратами в умовах Степу України. Вісник Полтавської державної аграрної академії. 2019. № 2. С. 58–64.
12. Власюк О. С., Дерев’янський В. П. Ефективність використання мікробних препаратів у технологіях вирощування зернових культур. Сільськогосподарська мікробіологія. 2019. Вип. 29. С. 45–52.
13. Коваленко О. А., Федорчук М. М., Нерянов В. В. Урожайність пшениці озимої залежно від удобрення та біопрепаратів в умовах Південного Степу України. Вісник Полтавської державної аграрної академії. 2021. № 1. С. 34–42.
14. Господаренко Г. М., Любич В. В., Полторецький С. П. Агрохімічна характеристика чорнозему опідзоленого дослідного поля Уманського НУС за тривалого застосування добрив. Вісник Уманського національного університету садівництва. 2020. № 1. С. 14–19.
15. Грицаєнко З. М., Грицаєнко А. О., Карпенко В. П. Методи біологічних та агрохімічних досліджень рослин і ґрунтів. К.: ЗАТ «Нічлава». 2003. 320 с.
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
