Ефективність застосування біопрепаратів в технології вирощування гречки за органічного виробництва

О.В. Дутчак

doi:10.32848/agrar.innov.2026.35.16

О.В. Дутчак Карпатський національний університет імені Василя Стефаника https://orcid.org/0009-0000-0872-6488

DOI: https://doi.org/10.32848/agrar.innov.2026.35.16

Ключові слова: органічне виробництво, гречка, біопрепарати, урожайність, економічна ефективність

Анотація

Мета. Мета роботи полягає у дослідженні комплексної дії бактеріального препарату Азогран для обробки насіння перед посівом та рідкого органічного добрива-біостимулятора для позакореневого підживлення на урожайність гречки та економічну ефективність за органічного виробництва.
Методи. Дослідження проводили впродовж 2024-2025 рр. на базі Прикарпатської ДСГДС ІСГ Карпатського регіону НААН. Ґрунт дослідної ділянки дерново-підзолистий поверхнево оглеєний середньо-суглинковий, осушений гончарним дренажем. В схему досліду входили наступні варіанти: без використання біопрепаратів (контроль); обробка насіння нанокомпозитивним комплексним бактеріальним препаратом Азогран в трьох різних концентраціях (к-1 (106 кл/мл), к-2 (107 кл/мл), к-3 (108 кл/мл)) з розрахунку 1 л на гектарну норму насіння; поєднання обробки насіння Азограном з одно та дворазовим позакореневим підживленням посівів рідким органічним добривом-біостимулятором Вермимаг – 6 л/га у фазу гілкування та бутонізації. Методи досліджень польовий, лабораторний, розрахунково-порівняльний, математично-статистичний.
Результати досліджень. За результатами досліджень встановлено вагомий вплив поєднання обробки насіння нанокомпозитивним комплексним бактеріальним препаратом Азогран та двох позакореневих підживлень рідким органічним добривом Вермимаг на урожайність гречки та економічну ефективність за органічного виробництва.
Максимальну урожайність насіння гречки отримано за бактеризації насіння Азограном (108 мл/кл) та дворазового позакореневого підживлення у фазу гілкування та бутонізації – 1,67 т/га. При цьому приріст урожайності склав 0,51 т/га або 44% відносно контролю.
Розрахунок економічної ефективності вирощування гречки за органічною технологією вказує на ефективність комплексного застосування бактеризації насіння Азогран (108 мл/кл) та двох позакореневих підживлень рослин Вермимагом, де отримано найвищий прибуток 25734 грн/га та найнижчу собівартість продукції – 6190 грн/т, де рівень рентабельності склав 249 %.
Результати проведених досліджень показують ефективність застосування біопрепаратів в технології органічного виробництва для підвищення урожайності гречки та отримання екологічно чистої продукції.
Висновки. Застосування біопрепаратів в системі удобрення гречки за органічного виробництва достовірно підвищувало урожайність гречки. В дослідженнях 2024-2025 рр. найбільший ефект отримано за поєднання нанокомпозитивного комплексного бактеріального препарату Азогран (108 кл/мл) для обробки насіння та двох позакореневих підживлень рідким органічним добривом-біостимулятором Вермимаг, що забезпечило приріст урожайності гречки 0,51 т/га, або 44 %. При цьому відмічено збільшення чистого прибутку на 9841 грн/га, зниження собівартості продукції на 1709 грн/га за рівня рентабельності 249 %.
Отже, бактеризація насіння та застосування органічного добрива-біостимулятора для позакореневого підживлення посівів сприяло збільшенню насіннєвої продуктивності гречки та підвищенню економічної ефективності органічного виробництва.

Посилання

1. Петриченко В. Ф., Корнійчук О. В. Стратегія розвитку кормовиробництва в Україні. Корми і кормовиробництво. 2012. Вип. 73. С. 3–10.
2. Гадзало Я. М., Камінський В. Ф. Наукові основи виробництва органічної продукції в Україні : монографія. Київ : Аграрна наука, 2016. С. 73–85.
3. Сидякіна О. В., Іванов М. О. Виробництво гречки: стан, виклики та перспективи. Аграрні інновації. 2025. № 29. С. 126–132.
4. Малинка Л. В. та ін. Вирощування гречки за застосування біопрепаратів. Агробіологія. 2020. № 2. С. 86–94.
5. Писаренко В. М. та ін. Екологізація землеробства як перший крок до органічного виробництва рослинницької продукції. Вісник ПДАА. 2020. № 3. С. 109–117.
6. Органічне виробництво в Україні: реалії та перспективи. Agronews. Головні аграрні питання. 05 квітня 2017. URL: https://agronews.ua/node/75635 (дата звернення: 15.02.2026).
7. Камінський В. Ф. Наукові засади біологічного землеробства в умовах зміни клімату. Збірник наукових праць ННЦ «Інститут землеробства НААН». 2016. № 1. С. 3–15. URL: https://zemlerobstvo.com/wp-content/up-loads/2021/04/znp-1-2016.pdf (дата звернення: 15.02.2026).
8. Мартинюк І. В., Цимбал Я. С., Задубинна Є. В. Історія розвитку та провадження органічного виробництва сільськогосподарської продукції. Землеробство та рослинництво: теорія і практика. 2021. Вип. 2. С. 40–46.
9. Мартинюк І. В., Цимбал Я. С., Савченко С. Д., Савченко Є. Д. Ефективність вирощування круп'яних культур у короткоротаційних органічних сівозмінах Лівобережного Лісостепу України. Вісник аграрної науки. 2024. № 11. С. 5–10.
10. Chettry U., Chrungoo N. K. Beyond the cereal box: breeding buckwheat as a strategic crop for human nutrition. Plant Foods for Human Nutrition. 2021. Vol. 76, № 4. P. 399–409. DOI: https://doi.org/10.1007/s11130-021-00930-7.
11. Мащенко Ю., Гайденко О., Мащенко С. Сівба гречки. Основні акценти. Агробізнес сьогодні. 2018. № 7 (374). С. 76–78.
12. Шевчук В. М. Гречка як стратегічна культура в умовах зміни клімату, агроекологічної сталості та продовольчої безпеки. Scientific Progress & Innovations. 2025. № 28 (2). С. 112–119.
13. The Distribution and Sustainable Utilization of Buckwheat Resources under Climate Change in China / W. Wen et al. Plants. 2021. Vol. 10, № 10. DOI: https://doi.org/10.3390/plants10102081.
14. Волкогон В. В., Токмакова М. Н., Чайковська В. О. Мікробні препарати на основі фосфатмобілізувальних мікроорганізмів. Мікробні препарати у землеробстві. Теорія і практика. Київ : Аграрна наука, 2006. С. 123–152.
15. Грищенко Р. Є., Любчич О. Г., Глієва О. В., Рой А. О., Kurdysh I. K. Вплив нанокомпозитного комплексного бактеріального препарату Азогран на ріст, розвиток і врожайність гречки. Сільськогосподарська мікробіологія. 2019. Вип. 30. С. 32–38. DOI: https://doi.org/10.35868/1997-3004.30.32-38.