Продуктивність гібридів та якість врожаю моркви залежно від мікоризації бактеріальними препаратами

Ключові слова: морфологія, морква, гібрид, довжина та маса, коренеплоду, продуктивність, пігмент, вуглеводи, зольні елементи

Анотація

У статті представлено результати вивчення впливу передпосівної мікоризації насіння моркви на формування продуктивності та якісних параметрів урожаю в умовах Правобережного Лісостепу України. Метою дослідження була оцінка впливу мікоризації на продуктивність та якісні показники врожаю моркви в умовах Лісостепу правобережної України. Методи досліджень – спостереження, лабораторний, гіпотезу, експеримент, польовий, візуальний та порівняльно-розрахунковий методи. Експериментальні дослідження проводились у 2023–2024 роках у відкритому ґрунті з використанням гібридів моркви Болівар F1 та Олімпо F1. Сівбу проводили гребеневим способом за стрічковою схемою 20 + 50 см. Перед висіванням насіння обробляли мікоризним препаратом Мікофренд у нормі 20 г/кг насіннєвого матеріалу. Контрольним варіантом слугували рослини гібриду Болівар F1 без застосування мікоризного препарату. Спостереження та обліки виконували відповідно до загальноприйнятої методики польового досліду. Ефективність використання мікоризного інокулянта визначали за біометричними показниками коренеплодів, загальною врожайністю та якісними характеристиками отриманої продукції. Результати. Мікоризний препарат Мікофренд суттєво впливає на ріст і формування коренеплодів моркви, забезпечуючи збільшення висоти рослин (до 43,5–48,0 см), подовження коренеплоду на 0,7–1,4 см та розширення його діаметра на 0,2–0,4 см, що найбільш виражено у гібридів Болівар F1 і Олімпо F1. За дії мікроорганізмів, зокрема Rhodotorula mucilaginosa, довжина коренеплодів досягає 18,2–21,6 см, а маса у гібрида Олімпо F1 зростає до 198,0–215 г. Висновки. Поєднання мікоризації насіння з гребеневою технологією вирощування сприяє підвищенню врожайності до 59,3–71,2 т/га; приріст загальної врожайності становить 5,0–9,5 % для Олімпо F1 та Болівар F1, і 3,9–4,2 т/га для товарної продукції залежно від гібрида. Мікоризація покращує якість коренеплодів, підвищуючи вміст каротину до 9,2 мг/100 г сухої речовини та цукрів до 6,06 %, не змінюючи вміст клітковини, і водночас оптимізує мінеральне живлення, збільшуючи концентрацію азоту й фосфору на 0,02–0,03 % та 0,06–0,12 %.

Посилання

1. Колтунов В. А. Якість плодоовочевої продукції та технологія її зберігання. К.: Алефа, 2004. 568 с.
2. Лапа О. М., Дрозда В. Ф., Пшець Н. В. Екологічно безпечні інтенсивні технології вирощування та захисту овочевих культур. К. : Аграрна освіта, 2006. 100 с.
3. Гіль Л. С., Пашковський А. І., Сулима Л. Т. Сучасні технології овочівництва закритого і відкритого ґрунту. Вінниця: Нова книга, 2008. Ч. 2. 391 с.
4. Lohosha R., Palamarchuk V., Krychkovskyi V. Market circulation of digestate in Ukraine and other countries. Baltic journal of economic studies. 2025. Vol. 11. № 5. Р. 196–206. https://doi.org/10.30525/2256-0742/2025-11-5-196-206
5. Господаренко Г. М. Агрохімія: підручник. Київ : ТОВ «СІК ГРУП УКРАЇНА», 2018. 560 с.
6. Паламарчук В. Д., Кричковський В. Ю., Рудська Н. О., Колісник О. М. Новітні технології вирощування овочевих культур та кукурудзи за використання дигестату біогазових станцій: монографія. Вінниця: Друкарня «Друк», 2023. 296 с.
7. Балян А. В., Хареба О. В., Хареба В. В. та ін. Пастернак: сорти, технологія вирощування, переробка: монографія. Київ : Аграрна наука, 2021. 244 с.
8. Гадзало Я. М., Камінський В. Ф. Наукові основи виробництва органічної продукції в Україні: монографія. К. : Аграрна наука, 2016. 592 с.
9. Гуральчук Ж. З. Особливості використання арбускулярної мікоризи для фіторемедіації ґрунтів, забруднених важкими металами. Науковий вісник Чернівецького університету. Серія: Біологія. 2012. № 4. С. 236–239.
10. Даценко С. М. Вплив добрив на вміст поживних речовин у ґрунті під буряком столовим. Овочівництво і баштанництво. 2015. №. 61. С. 81.
11. Вдовенко C. A. Комплексна система вирощування овочів у відкритому ґрунті. Плантатор. 2019. № 2(44). С. 56–59.
12. Повх О. В. Формування показників біопродуктивності моркви столової під впливом органічного ферментованого добрива та мікробіологічного препарату. Вісник Полтавської державної аграрної академії. 2014. № 4. С. 111–114.
13. Волкогон В. В. Мікробні препарати в сучасних аграрних технологіях: науково-практичні рекомендації. Київ, 2015. 248 с.
14. Lohosha R., Palamarchuk V., Krychkovskyi V., Belkin I. An advanced European overview of the bioenergy efficiency of using digestate from biogas plants when growing agricultural crops. Polityka Energetyczna. 2024. Vol. 27, Issue 1. P. 5–24. https://doi.org/10.33223/epj/170758
15. Копилов Є. П. Ґрунтові гриби як біотичний чинник впливу на рослини. Сільськогосподарська мікробіологія. 2012. № 15–16. С. 7–28.
16. Smith S. E., Read D. J. Mycorrhizal Symbiosis. London : Academic Press, Elsevier, 2008. 804 p.
17. Чернишова Є. О., Минкіна Г. О., Камінська М. О. Продуктивність моркви столової залежно від фону мінерального живлення та гібридного складу в зрошуваних умовах півдня України. Таврійський науковий вісник. 2017. № 100. Т. 2. С. 130–137
18. Сич З. Д., Бобось І. М., Федосій І. О. Овочівництво: навчальний посібник. К.: ЦА «Компринт», 2018. 407 с.
19. Вдовенко С. А. Особливості застосування мікоризних препаратів за вирощування перцю солодкого в закритому ґрунті. Овочівництво і баштанництво. 2019. № 66. С. 39-46. https://doi.org/10.32717/0131-0062-2019-66-39-46
20. Лихацький В. І., Улянич О. І., Городній М. В. та ін. Овочівництво: практикум. Вінниця : ФОП Бондарець С. С., 2012. 450 с.
21. Паламарчук В. Д., Кричковський В. Ю. Ефективність використання дигестату при вирощуванні моркви та буряків столових. Корми і кормовиробництво. 2020. № 90. С. 68–82. https://doi.org/10.31073/kormovyrobnytstvo202090-06
22. Бондаренко Г. Л., Яковенко К. І. Методика дослідної справи в овочівництві і баштанництві. 3 вид. Харків : Основа, 2001. 369 с.
Опубліковано
2025-12-31
Розділ
МЕЛІОРАЦІЯ, ЗЕМЛЕРОБСТВО, РОСЛИННИЦТВО