Комплексна оцінка партенокарпічних гібридів гладкоплідного огірка в зимових теплицях за біометричними показниками, урожайністю та економічною ефективністю
Анотація
У статті наведено комплексну оцінку партенокарпічних гібридів гладкоплідного огірка (Мелен F1, Яні F1, Мева F1 та Пакто F1) за біометричними показниками рослин, урожайністю та економічною ефективністю вирощування в зимових теплицях типу «Антрацит» у Степовій зоні України. У країнах ЄС переважають гладкоплідні партенокарпічні гібриди огірка, які займають лідируюче місце у промисловому тепличному виробництві. Їх популярність зумовлена високою врожайністю, стабільним плодоутворенням, однорідністю та привабливістю плодів, а також високими товарними якостями, що відповідають вимогам європейського ринку. В умовах високої енергоємності тепличного виробництва огірка головним резервом підвищення економічної ефективності є інтенсифікація виробництва за рахунок використання високопродуктивних гібридів. Дослідження проводили на високотехнологічному підприємстві ТОВ ТК «Дніпровський» у 2022–2024 рр. Для дослідження обрали гладкоплідні гібриди зарубіжної селекції (Нідерланди): Мелен F1 (Enza Zaden, контроль), Пакто F1 (Seminis), Яні F1 та Мева F1 (Rijk Zwaan). Фенологічні спостереження показали одночасну появу сходів усіх гібридів (14 грудня) та початок цвітіння на 40–45-ту добу від сходів. Найкоротший період від сходів до плодоношення мав Яні F1 (56 діб), у інших гібридів він складав 60 діб. Загальна тривалість плодоношення коливалася від 123 до 127 діб, найбільша – у Яні F1. Біометричні показники свідчать, що рослини Яні F1 та Мева F1 перевищували контроль (Мелен F1) за більшістю параметрів росту. Трирічні дослідження показали, що найбільший приріст урожайності відносно контролю забезпечив Яні F1 ( +16,7 %), Мева F1 мав помірний приріст (+7,5 %), а Пакто F1 поступався контролю (-1,0 %), що підкреслює значення генотипу у формуванні продуктивності. Економічна оцінка свідчить, що найбільш ефективним у зимових теплицях є Яні F1 завдяки високій врожайності та прибутковості. Мева F1 рекомендований як економічно доцільна альтернатива, тоді як використання Пакто F1 менш виправдане через нижчі показники рентабельності.
Посилання
2. Сергієнко О. В., Радченко Л. О., Солодовник Л. Д. Господарська цінність партенокарпічних гібридів огірка корнішонного типу в умовах захищеного ґрунту весняно-літньої культурозміни. Plant Varieties Studying and Protection. 2018. Т. 14. № 2. С. 203–208.
3. Сергієнко О. В., Шабетя О. М., Івченко Т. В. Оцінка нових партенокарпічних гібридних комбінацій F1 огірка за цінними селекційними ознаками та їх мінливістю в умовах захищеного ґрунту. Vegetable and Melon Growing. 2022. № 71. С. 25–32.
4. Das A., Singh S., Islam Z., Munshi A. D., et al. Current progress in genetic and genomics-aided breeding for stress resistance in cucumber (Cucumis sativus L.). Scientia Horticulturae. 2022. Vol. 300. URL: https://www.sciencedirect.com/science/article/abs/pii/S0304423822001844?via%3Dihub (дата звернення: 14.12.2025).
5. Deepa S. K., Singh J., Naidu K. A. Nutritional and health benefits of cucumber (Cucumis sativus L.). Journal of Horticultural Science. 2018. Vol. 13, No. 2. P. 123–129.
6. Ene C. O., Ogbonna P. E., Agbo C. U., Chukwudi U. P. Evaluation of sixteen cucumber (Cucumis sativus L.) genotypes in derived savannah environment using path coefficient analysis. Notulae Scientia Biologicae. 2016. Vol. 8 (1). P. 85–92.
7. Feng S., Zhang J., Mu Z., Wang Y. et al. Recent progress on the molecular breeding od Cucumis sativus L. Theoretical and Applied Genetics. 2020. Vol. 133(5). Р. 1777–1790.
8. Garg R., Manchanda P., Singathiya P., et al. Study on characters associations and path coefficient analysis for yield and quality traits of parthenocarpic cucumber genotypes in poly-net house conditions. Journal of Protected Cultivation. 2024. Vol. 6. No. 1. P. 14–22.
9. Greenhouse cucumber cultivation in Lesser Poland Voivodeship. Hortidaily. 2023. URL: h t t p s : / / w w w. h o r t i d a i l y. c o m / a r t i c l e / 9 11 2 0 4 1 /greenhouse-cucumber-cultivation-in-lesser-polandvoivodeship/ (дата звернення: 14.12.2025).
10. Greenhouse cucumber in season 2022–2023: results. Plantalux. 2023. URL: https://plantalux.pl/en/greenhouse-cucumber-in-season-2022-2023-results/(дата звернення: 14.12.2025).
11. Greenhouse vegetable cultivation. International Society for Horticultural Science (ISHS). 2023. URL: https://www.ishs.org/ishs-article/156_1 (дата звернення: 14.12.2025).
12. Gulidova V. A., Shchuchka R. V., Zakharov V. L., et al. Product quality of different cucumber hybrids (Cucumis sativus L.) depending on the fruiting period and sowing time in greenhouses. Siberian Journal of Life Sciences and Agriculture. 2025. Vol. 17. No. 2. P. 350–369. DOI: https://doi.org/10.12731/2658664920251721434
13 Manchanda P., Singathiya P., Kumari S., Lnu R., et al. Utilizing parthenocarpic gynoecious Beit Alpha cucumber inbreds for their heterotic potential under different environments. Scientific Reports. 2025. Vol. 15. URL: https://www.nature.com/articles/s41598-025-87507-5 (дата звернення: 14.12.2025).
14. Serhiienko O. V., Radchenko L. O., Harbovska T. M., Solodovnyk L. D., et al. Evalution of promising parthenocarpic hybrid combinations of F1 cucumber by breeding traits in protected ground conditions. Vegetable and Melon Growing. 2025. No. 77. P. 51–58.
15. Singh J. B. G., Behera T. K., Lata S., Kumar S. Classical Genetics and Traditional Breeding in Cucumber (Cucumis sativus L.). Cucumber Economic Values and Its Cultivation and Breeding. 2021. URL: https://www.intechopen.com/chapters/76880 (дата звернення: 14.12.2025).
16. Wang Y., Li T., Chen T., Zhang X., et al. Cucumber Downy Mildew Disease Prediction Using a CNNLSTM Approach. Agriculture. 2024. No. 14 (7). URL: https://www.mdpi.com/2077-0472/14/7/1155 (дата звернення: 14.12.2025).
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
