Мулові маси стічних вод як альтернатива органо-мінеральним добривам при вирощуванні гречки
Анотація
Дослідження спрямоване на обґрунтування доцільності та ефективності застосування мулових мас стічних вод як альтернативного органо-мінерального добрива в умовах дефіциту традиційних органічних добрив при вирощуванні гречки. Дослідження виконували впродовж 2023–2025 рр. у польових умовах шляхом вивчення впливу різних норм внесення мулових мас стічних вод на ріст, розвиток і продуктивність рослин гречки. Дослід закладали за схемою двохфакторного польового експерименту з триразовою повторністю. Упродовж вегетаційного періоду проводили фенологічні спостереження, облік забур’яненості та контроль зволоження ґрунту. Після достигання визначали біометричні показники рослин, здійснювали поділяночний збір урожаю та статистичну обробку результатів із використанням дисперсійного аналізу. Встановлено, що мулові маси стічних вод характеризуються високим агрохімічним потенціалом і суттєво перевищують ґрунт за вмістом доступних форм азоту, рухомого фосфору та обмінного калію, при цьому концентрація важких металів не перевищувала гранично допустимих рівнів. Метеорологічні умови 2023–2025 рр. відзначалися значною мінливістю температурного режиму та зволоження, що забезпечило об’єктивну оцінку впливу досліджуваного добрива на рослини гречки. Застосування мулових мас сприяло інтенсифікації ростових процесів, збільшенню висоти рослин і накопиченню сухої надземної маси у сортів Воля та Володар. Максимальну та стабільну врожайність зерна на рівні 1,8–1,9 т/га отримано за внесення 30 т/га мулових мас стічних вод. Підвищення норми до 60 т/га призводило до надмірного розвитку вегетативної маси, вилягання посівів і зниження зернової продуктивності, незважаючи на збільшення загальної біомаси. Мулові маси стічних вод є ефективним джерелом органо-мінерального живлення рослин гречки. Внесення їх у нормі 30 т/га забезпечує оптимальні умови росту і розвитку культури, сприяє підвищенню висоти рослин, накопиченню сухої маси та збільшенню врожайності зерна на 0,6–0,8 т/га порівняно з контролем. Застосування підвищених норм (60 т/га) є недоцільним через ризик надмірного вегетативного росту та зниження продуктивності. Оптимальною й агроекологічно обґрунтованою нормою внесення мулових мас стічних вод при вирощуванні гречки є 30 т/га.
Посилання
2. Заришняк А. С., Цвей Я. П., Іваніна В. В. Оптимізація удобрення та родючості грунту в сівозмінах: наук. вид. Київ: Аграрна наука, 2015. 207 с.
3. Савенко І. М., Шевченко Л. П. Вплив мулових добрив на фізико-хімічні показники чорноземів. Агроекологічний журнал. 2020. № 3. С. 45–50
4. Грищенко Р. Є. Фотосинтетична продуктивність посівів гречки в північному Лісостепу. Збірник наукових праць ННЦ «Інститут землеробства НААН». 2015. Вип. 1. С. 57–62.
5. Дикий О. М. Теоретичні основи мінерального живлення гречки, Передгірне та гірське землеробство і тваринництво. 2021. Вип. 70 (2). С. 95-107.
6. Пархуць Б. І. Вплив рівня мінерального удобрення на продуктивність гречки в умовах Західного Лісостепу України. Вісник ЛНАУ: Агрономія. 2018. № 22 (2). С. 137–140.
7. Ткаліч І. Д., Ткаліч Ю. В. Особливості вирощування гречки в післяукісних посівах. Зернові культури. 2019. Т. 3, № 1. С. 68–76. DOI: 10.31867/2523-4544/0062
8. Xiaomei F. Effects of nitrogen fertilizer and planting density on the leaf photosynthetic characteristics, agronomic traits and grain yield in common buckwheat (Fagopyrum esculentum M.) Field Crops Research. 2018. Vol. 219, P. 160 – 168. URL: https://www.sciencedirect.com/science/article/abs/pii/S0378429017318476 (last aссessed: 03.08.2021).
9. Wang Y. Influence of foliar feeding of boric fertilizers on nutrients of rhizosphere soil, plant growth and yield of wine buckwheat. Journal of Southern Agriculture. 2018. Vol. 49. P. 253–257.
10. Podolska G. Wpływ nawożenia azotem na plonowanie i cechy struktury plonu gryki odmiany Kora. Polish Journal of Agronomy. 2011. No 6. Р. 38–43. URL: https://www.iung.pl/PJA/wydane/6/PJA6_6 (last aссessed: 04.08.2021)
11. Оліфір Ю. М., Багай Т. І., Борисюк В. С., Іванюк В. Я. Вплив рівня мінерального удобрення та позакореневого підживлення на урожайність бобів кормових в умовах Західного Лісостепу України. Передгірне та гірське землеробство і тваринництво. 2018. Вип. 63. С. 117–127.
12. Пиляк Н. В., Крутякова В. І., Дишлюк В. Є. Еколого-мікробіологічна характеристика нових біодобрив на основі осадів стічних вод очисних споруд м. Одеса. Агроекологічний журнал. 2020. № 3. С. 86–95
13. Muter O., Dubova L., Kassien O., Cakane J., Alsina I. Application of the Sewage Sludge in Agriculture: Soil Fertility, Technoeconomic, and Life-Cycle Assessment. IntechOpen. 2022. DOI: 10.5772/intechopen.104264
14. Bedwal S., Kuldeep, Kumar S., Singh C. Impact of sewage sludge on crop growth, soil quality and nutrient dynamics in system-based approach. The Pharma Innovation Journal. 2022. SP-11(3). P. 1399–1406.
15. Мартинюк І. В., Цимбал Я. С., Савченко С. Д., Савченко Є.Д. Ефективність вирощування круп’яних культур у короткоротаційних органічних сівозмінах Лівобережного Лісостепу України. Вісник аграрної науки. 2024. № 11 (860). С. 5–10.
16. Мазур В. А., Липовий В. Г., Мордванюк М. О. Методика наукових досліджень в агрономії. Вінниця: ВЦ ТОВ «ТВОРИ». 2020. 204 с.
17. Дубовий В. І., Будак О. О., Холоденко І. В., Ляшинська О. В. Роль мулових мас стічних вод у розширенні асортименту органо-мінеральних добрив. Збалансоване природокористування. 2025 № 2. С. 113–119.

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.




