Cучасний інсектицидний захист гороху проти основних шкідників в умовах Cтепу України

Ключові слова: гороху (Pisum sativum L.), системнінеонікотиноїдні інсектициди, бульбочкові довгоносики(Sitona spp.), господарська ефективность, біологічна(технічна) ефективность

Анотація

Мета статті – визначення господарської та біологічної (технічної) ефективності сучасних інсектицидівдля обприскування сходів гороху з метою обмеженнячисельності бульбочкових довгоносиків у посівах культури. Методи дослідження. Застосовано сукупністьзагальнонаукових методів і підходів емпіричного та теоретичного пізнання: абстрактно-логічний, статистичний,моделювання, узагальнення. Результати досліджень.Захист посівів гороху від шкідників ґрунтується не лишена агротехнічних, біологічних, господарсько-економічних та інших заходах, а й на застосуванні хімічнихпрепаратів, які є невід’ємною складовою інтегрованихсистем захисту культури. З урахуванням біологічнихособливостей та сезонної динаміки чисельності бульбочкових довгоносиків (Sitona spp.), одним із найефективніших профілактичних заходів є передпосівнепротруювання насіння гороху з метою захисту сходіввід імаго даних фітофагів. Встановлено, що шкідникисходів ефективно контролювалися за передпосівноїобробки насіння сучасними системними інсектицидними протруйниками Номінал Ультра (тіаметоксам,350 г/л) у нормі 6,0 л/т та Greenfort Конфі (імідаклоприд,500 г/л) у нормі 2,0–2,5 л/т у поєднанні з фунгіциднимпротруйником Greenfort КТ 170 (карбоксин + тирам)у нормі 6,0 л/т. Коефіцієнт пошкодження рослин нацих варіантах на 7-й день після появи сходів становив0,34–0,41, тоді як на контролі він досягав 1,48–1,56.Дещо вищий рівень пошкодження сходів спостерігавсяу варіантах із застосуванням лише імідаклопридвмісних протруйників, однак відсоток пошкоджених рослинта інтегральний показник шкодочинності залишалисяу 2,5–3,0 рази нижчими, ніж у необробленому контролі,що свідчить про високу біологічну ефективність сучасних системних інсектицидів для передпосівного захистугороху від бульбочкових довгоносиків. Обробка насіннядосліджуваними інсектицидами забезпечила не лишебіологічний, а й чітко виражений господарський ефект.Урожайність зерна гороху у варіантах із протруюваннямзростала на 0,33–0,53 т/га порівняно з контролем, щовідповідало приросту 12,8–20,6 % залежно від препарату та року досліджень. Найвищі показники врожайності отримано у варіантах із застосуванням тіаметоксамвмісного протруйника, де збереженість рослин на ранніхетапах розвитку поєднувалася з підвищеною кількістюта функціональною активністю бульбочок, що сприялоінтенсифікації симбіотичної азотфіксації та покращеннюазотного живлення культури. Аналіз структури врожаюпоказав, що приріст урожайності формувався за рахунок збільшення густоти продуктивного стеблостою,кількості бобів на рослині та маси 1000 зерен, що свідчить про комплексний позитивний вплив інсектицидного протруювання на формування елементів продуктивностігороху. Висновки. У степовій зоні України бульбочковідовгоносики (Sitona spp.) є домінуючими та економічнонебезпечними шкідниками сходів гороху, чисельністьяких у роки досліджень стабільно перевищувала економічний поріг шкодочинності, що зумовлювало істотнезниження збереженості рослин і пошкодження азотфіксувальних бульбочок. Встановлено, що передпосівнепротруювання насіння гороху сучасними системнимиінсектицидними препаратами – Номінал Ультра (тіаметоксам, 350 г/л) у нормі 6,0 л/т та Greenfort Конфі(імідаклоприд, 500 г/л) у нормі 2,0–2,5 л/т у поєднанніз фунгіцидним протруйником Greenfort КТ 170 (6,0 л/т) –забезпечує високий рівень захисту сходів від імаго таличинок бульбочкових довгоносиків упродовж найбільшуразливих фаз розвитку культури. Біологічна ефективність протруювання проявлялася у зниженні пошкодженості сходів у 2,5–4,5 рази, порівняно з контролем тазменшенні частки пошкоджених бульбочок із 65,5 % до11,1–20,5 %, що сприяло збереженню функціональноактивного симбіотичного апарату та підвищенню рівняазотфіксації. Господарський ефект застосування інсектицидних протруйників, підтверджено достовірнимзростанням урожайності зерна гороху на 0,33–0,53 т/га(14,8–25,4 %) з формуванням найвищих показників –2,41–2,61 т/га, що зумовлювалося підвищенням густотипродуктивного стеблостою, кількості бобів на рослиніта маси 1000 зерен. Таким чином, передпосівне протруювання насіння гороху системними інсектициднимипрепаратами є агрономічно доцільним, економічноефективним та екологічно обґрунтованим елементомінтегрованої системи захисту культури від бульбочковихдовгоносиків у степових умовах України та рекомендоване до широкого впровадження у виробництво.

Посилання

1. Трибель С. О., Сігарьова Д. Д., Секун М. П., Іващенко О. О. Методологія і практика захисту рослин. Київ : Світ, 2001. 384 с.
2. Ramdani A., Ibriz H., Essahat A. Thiamethoxam seed treatment controls Pea Leaf Weevil (Sitona lineatus (L.)) on faba bean in Morocco. African and Mediterranean Agricultural Journal. 2022. № 135. С. 179–191.
3. Держпродспоживслужба України. Посіви гороху та сої заселяють бульбочкові довгоносики. AgroTimes. 03.06.2025.
4. Бондаренко В. М., Станкевич С. В. Сільськогосподарська ентомологія. Київ : Вища школа, 2003. 488 с.
5. Чайка В. М., Секун М. П. Бульбочкові довгоносики та заходи обмеження їх чисельності на зернобобових культурах. Захист і карантин рослин. 2004. Вип. 50. С. 112–118.
6. Трибель С. О., Гриценко О. Ю. Екологія шкідливих організмів агроценозів України. Київ : Колобіг, 2010. 320 с.
7. Лісовий М. П. Зерноїди бобових культур та їх шкодочинність. Вісник аграрної науки. 2006. № 7. С. 45–49.
8. Лісовий М. П., Чайка В. М. Система захисту зернобобових культур від шкідників. Київ : Аграрна наука. 2008. 156 с.
9. Пилипенко Л. А., Руденко Н. М. Фітофаги зернобобових культур та екологічні особливості їх розвитку. Захист рослин. 2007. № 5. С. 18–22.
10. Кравченко В. М. Економічні пороги шкодочинності бульбочкових довгоносиків на горосі. Наукові доповіді НУБіП України. 2009. № 3. С. 64–69.
11. Мельник П. О. Мухи-мінери на зернобобових культурах та їх шкодочинність. Карантин і захист рослин. 2011. № 6. С. 21–25.
Опубліковано
2025-12-31
Розділ
МЕЛІОРАЦІЯ, ЗЕМЛЕРОБСТВО, РОСЛИННИЦТВО