Селекційна цінність генотипів зернового сорго за контрастних умов вологозабезпечення

  • О.В. Яланський Державна установа Інститут зернових культур Національної академії аграрних наук України https://orcid.org/0000-0002-6686-4165
  • М.Г. Носов Державна установа Інститут зернових культур Національної академії аграрних наук України https://orcid.org/0000-0001-6649-905X
  • М.М. Таганцова Український Інститут експертизи сортів рослин https://orcid.org/0000-0003-3737-6477
  • В.І. Середа Інститут кліматично орієнтованого сільського господарства Національної академії аграрних наук України https://orcid.org/0000-0003-0393-2172
Ключові слова: посухостійкість; гідротермічний коефіцієнт; міжрічна мінливість; конкурсне сортовипробування; екологічна пластичність; вихідний матеріал; стабільність урожаю

Анотація

Мета. Провести комплексну селекційну оцінку генотипів зернового сорго за тривалістю періоду «сходи-цвітіння», вологістю зерна, врожайністю та характером її міжрічної мінливості залежно від гідротермічних умов; виділити продуктивний і відносно стабільний вихідний матеріал для подальшого використання в селекції в умовах Північного Степу України. Методи. Дослідження проводили у 2023-2025 рр. на Синельниківській селекційно-дослідній станції ДУ Інститут зернових культур НААН. У сортовипробуванні оцінювали 17 генотипів а для детального трирічного порівняння використали сім генотипів: Лан 59 (стандарт), Смотрич, Вишиванка, Дн 35, F₅ (Низькоросле 93с × Г 230 в. зп.), Д 104 та Каршах. Площа облікової ділянки становила 25 м², повторність – чотириразова, розміщення варіантів – рендомізоване. Визначали тривалість періоду «сходи–цвітіння», вологість зерна та врожайність із перерахунком до 14 % вологості. Дані обробляли методом дисперсійного аналізу з визначенням НІР₀,₀₅; міжрічну мінливість оцінювали за коефіцієнтом варіації. За квітень-вересень сума опадів становила 239, 139 і 191 мм, а ГТК – відповідно 0,76; 0,41 і 0,59. Результати. Урожайність зерна залежно від генотипу та року змінювалася від 1,37 до 6,58 т/га. Найвищий загальний рівень продуктивності одержано у 2023 р., а найбільше зниження – у 2025 р. У середньому за три роки найвищу врожайність сформував генотип Д 104 – 4,89 т/га, що на 37,0 % перевищувало стандарт Лан 59 (3,57 т/га). Дн 35 і Каршах забезпечили відповідно 4,66 та 4,53 т/га. Найменшу міжрічну мінливість установлено у генотипу F₅(Низькоросле 93с × Г 230 в. зп.) – 30,7 %; у Д 104 і Дн 35 цей показник становив 37,5 та 39,7 % відповідно. Смотрич і Каршах були більш варіабельними, коефіцієнт варіації – 61,4 та 59,4 %. Найнижчий ГТК зафіксовано у 2024 р., тоді як найменшу врожайність – у 2025 р., що вказує на важливість не лише загальної кількості опадів, а й їх розподілу та температурного режиму в критичні фази розвитку. Висновки. Д 104 доцільно використовувати як джерело високої продуктивності, Дн 35 – як генотип із високою середньою врожайністю та помірнішою її міжрічною мінливістю, а генотип F₅ (Низькоросле 93с × Г 230 в. зп.) – як форму з найнижчим коефіцієнтом варіації серед досліджених генотипів. Подальша перевірка має передбачати багатосередовищне випробування, контроль запасів продуктивної вологи та аналіз взаємодії «генотип × середовище».

Посилання

1. Методика проведення експертизи сортів рослин групи зернових, круп’яних та зернобобових на придатність до поширення в Україні / А. А. Лівандовський та ін. ; за ред. С. О. Ткачика. Вінниця : ФОП Корзун Д. Ю., 2016. 82 с.
2. Методичні рекомендації з технології вирощування сорго зернового як сировини для харчової промисловості та виробництва біопалива / М. В. Роїк та ін. Київ : Компринт, 2020. 21 с.
3. Присяжнюк О. І., Сторожик Л. І., Завгородня С. В. Екологічна пластичність сорго зернового. Новітні агротехнології. 2019. № 7. 9 с. DOI: 10.47414/na.7.2019.204818.
4. Каленська С. М., Найденко В. М. Урожайність сорго зернового залежно від ширини міжрядь та системи удобрення. Наукові праці Інституту біоенергетичних культур і цукрових буряків. 2018. Вип. 26. С. 67–75. DOI: 10.47414/np.26.2018.211203.
5. Правдива Л. А. Фотосинтетична продуктивність посівів сорго зернового (Sorghum bicolor (L.) Moench) залежно від строків сівби та глибини загортання насіння. Plant Varieties Studying and Protection. 2020. Т. 16, № 2. С. 199–206. DOI: 10.21498/2518-1017.16.2.2020.209254.
6. Правдива Л. А., Доронін В. А., Ганженко О. М. Формування продуктивності сорго зернового та соризу залежно від строків сівби в умовах східної частини Лісостепу України. Новітні агротехнології. 2021. № 9. 10 с. DOI: 10.47414/na.9.2021.253364.
7. Тітаренко О. С., Карпук Л. М. Ефективність вирощування сорго зернового за різних заходів догляду за посівами. Новітні агротехнології. 2021. № 9. 6 с. DOI: 10.47414/na.9.2021.259698.
8. Тітаренко О. С., Карпук Л. М. Урожайність та енергетична ефективність сорго зернового за різних заходів догляду за посівами. Агробіологія. 2022. № 1 (171). С. 145–151. DOI: 10.33245/2310-9270-2022-171-1-145-151.
9. Правдива Л. А., Яланський О. В. Продуктивність та елементи структури врожайності різних сортів сорго звичайного двокольорового (Sorghum bicolor L.). Новітні агротехнології. 2022. Т. 10, № 3. 7 с. DOI: 10.47414/na.10.3.2022.270497.
10. Давиденко С. Ю. Урожайність зерна гібридів сорго зернового різних груп стиглості за впливу норми висіву насіння та ширини міжрядь у Північному Степу України. Агробіологія. 2022. № 2 (174). С. 27–36. DOI: 10.33245/2310-9270-2022-174-2-27-36.
11. Правдива Л. А., Ганженко О. М., Гончарук Г. С. Продуктивність сорго [Sorghum bicolor (L.) Moench] та соризу залежно від способів контролювання забур’яненості. Plant Varieties Studying and Protection. 2023. Т. 19, № 3. С. 176–184. DOI: 10.21498/2518-1017.19.3.2023.287641.
12. Sorghum in dryland: morphological, physiological, and molecular responses of sorghum under drought stress / K. B. Abreha et al. Planta. 2022. Vol. 255, No. 1. Article 20. 23 p. DOI: 10.1007/s00425-021-03799-7.
13. Novel sources of drought tolerance in sorghum landraces revealed via the analyses of genotype-by-environment interactions / M. Enyew et al. Frontiers in Plant Science. 2022. Vol. 13. Article 1062984. 14 p. DOI: 10.3389/fpls.2022.1062984.
14. Water-deficit stress alters intra-panicle grain number in sorghum / R. E. Adotey et al. Crop Science. 2021. Vol. 61, No. 4. P. 2680–2695. DOI: 10.1002/csc2.20532.
15. Grain sorghum under pre- and post-flowering drought stress in a semiarid environment / A. A. de Souza et al. Australian Journal of Crop Science. 2021. Vol. 15, No. 8. P. 1139–1145. DOI: 10.21475/ajcs.21.15.08.p3162.
Опубліковано
2026-10-21
Розділ
СЕЛЕКЦІЯ, НАСІННИЦТВО