Фотосинтетична діяльність посівів ячменю ярого залежно від оптимізації живлення та сортових особливостей в умовах Південного Степу України

Ключові слова: ячмінь ярий, сорт, біопрепарати, площа листкової поверхні, фотосинтетичний потенціал, чиста продуктивність фотосинтезу

Анотація

Мета. Визначити вплив сортових особливостей, передпосівної інокуляції насіння та позакореневих підживленьрослин у період вегетації на фотосинтетичну діяльністьпосівів ячменю ярого в умовах Південного Степу України.Методи. Польові дослідження проводили у 2023 – 2025рр. в умовах Навчально-науково-практичного центруМиколаївського національного аграрного університету.Результати досліджень. Встановлено закономірностіформування площі листкової поверхні, фотосинтетичногопотенціалу та чистої продуктивності фотосинтезу в різніміжфазні періоди росту і розвитку рослин ячменю ярого. Визначено, що сорт Таманго характеризувався вищимипоказниками фотосинтетичної діяльності посівів порівняноіз сортом Надійний. Незалежно від варіанту застосуваннябіопрепаратів, у всі фази росту і розвитку дещо більшуплощу листкової поверхні формували рослини сортуТаманго – 12,6 тис. м²/га у фазі кущіння, 30,7 тис. м²/га –у фазі виходу рослин у трубку та 35,0 тис. м²/га у фазіколосіння, що перевищило показники сорту Надійний на0,8 – 1,4 тис. м²/га або на 2,6 – 11,1%. Найефективнішиму формуванні фотосинтетичної діяльності посівів ячменюярого визначено поєднання передпосівної обробки насінняпрепаратом МікоФренд із дворазовим позакореневим підживленням препаратом HELPROST® Універсальний. Зацього варіанту площа листкової поверхні у фазі колосіння становила 39,2–40,1 тис. м²/га, фотосинтетичнийпотенціал у міжфазний період кущіння – вихід у трубкудосягав 0,48–0,50 млн м²/га × діб, а чиста продуктивність фотосинтезу в період вихід у трубку – колосіннястановила 14,69–15,30 г/м² за добу. Отримані результатипідтверджують ефективність поєднання передпосівноїобробки насіння біопрепаратом МікоФренд та позакореневого підживлення HELPROST® Універсальний дляполіпшення фотосинтетичної діяльності посівів ячменюярого сорту Таманго. Висновки. Найефективнішим елементом технології вирощування ячменю ярого в умовахПівденного Степу України є комплексне застосування препарату МікоФренд для передпосівної інокуляції насіння таHELPROST®Універсальний для позакореневого підживлення посівів у період вегетації. Такий агротехнологічнийприйом забезпечує максимальну реалізацію фотосинтетичної діяльності посівів у період вегетації рослин ячменюярого.

Посилання

1. Господаренко Г. М., Любич В. В., Невлад В. І., Гавриленко В. С. Фотосинтезуюча система рослин ячменю ярого голозерного залежно від систем удобрення. Збірник наукових праць Уманського НУС. 2024. Вип. 105(1). С. 294-312. https://doi.org/ 10.32782/2415-8240-2024-105-1-294-312
2. Masliiov S., Korzhova N. Photosynthetic potential of spring barley plants in the steppe zone. Scientific Horizons. 2021. 24(2). P. 62–68. https://doi.org/ 10.48077/scihor.24(2).2021.62-68.
3. Horobets M., Chaika T., Korotkova I., Pysarenko P., Mishchenko O., Shevnikov M., Lotysh I. Influence of growth stimulants on photosynthetic activity of spring barley (Hordeum vulgare L.) crops. International Journal of Botany Studies. 2021. Vol. 6(2). P. 340 – 345.
4. Гамаюнова В. В., Кувшинова А. О. Фотосинтетична діяльність ячменю озимого залежно від особливостей сорту та біопрепаратів. Аграрні інновації. 2023. № 18. С. 156–162. https://doi.org/ 10.32848/agrar.innov.2023.18.21.
5. Березовський A. A. Чиста продуктивність фотосинтезу ячменю ярого голозерного за дії біологічних препаратів. Вісник Уманського національного університету. 2025. № 2. С. 5–9. https://doi.org/ 10.32782/2310-0478-2025-2-5-9.
6. Безноско І. В., Горган Т. М., Мосійчук І. І., Біленька О. М. Вплив препаратів на фотосинтетичну діяльність рослин ячменю ярого (Hordeum vulgare L.) пивоварного напряму та якісні показники зерна. Агроекологічний журнал. 2024. № 1. С. 133-142. https://doi.org/ 10.33730/2077-4893.1.2024.299948
7. Ferioun M., Zouitane I., Bouhraoua S., Elouattassi Y., Belahcen D., Errabbani A., Louahlia S., Sayyed R., El Ghachtouli N. Applying microbial biostimulants and drought-tolerant genotypes to enhance barley growth and yield under drought stress. Frontiers in Plant Science. 2025. Vol. 15. 1494987. https://doi.org/ 10.3389/fpls.2024.1494987.
8. Kindtler N. L., Sheikh S., Richardy J., Krogh E., Maccario L., Vestergård M., da Fonseca R. R., Ekelund F., Laursen K. H. Fertilizer regime and cultivar affect barley growth and rhizobiome composition. Applied Soil Ecology. 2024. Vol. 198. 105384. https://doi.org/ 10.1016/j.apsoil.2024.105384.
9. Nowak R., Szczepanek M., Kobus-Cisowska J., Stuper-Szablewska K., Graczyk R., Błaszczyk K. Relationships Between Photosynthetic Efficiency and Grain Antioxidant Content of Barley Genotypes Under Increasing Nitrogen Rates. Agriculture. 2024. Vol. 14(11). 1913. https://doi.org/ 10.3390/agriculture14111913.
10. Короткова І. В., Горобець М. В., Чайка Т. О. Вплив стимуляторів росту на продуктивність сортів ячменю ярого. Вісник Полтавської державної аграрної академії, 2021, № 2, С. 20-30. https://doi.org/ 10.31210/visnyk2021.02.02
11. Romaniuk V. Photosynthetic productivity of summer barley in conditions of Forest-steppe Right-bank. Journal of Agricultural Science. 2019. Т. 97, № 3. С. 76 – 81. https://doi.org/ 10.31073/agrovisnyk201903-12
Опубліковано
2026-10-21
Розділ
СЕЛЕКЦІЯ, НАСІННИЦТВО