МІКОФЛОРА НАСІННЯ ПШЕНИЦІ ОЗИМОЇ ТА ЇЇ ВПЛИВ НА ПОКАЗНИКИ ЯКОСТІ ЗЕРНА
Анотація
Мета. Метою дослідження було визначити видовий склад збудників ензимо-мікозного виснаження у матеріалі пшениці м’якої озимої та з’ясувати особливості їхнього прояву залежно від гідротермічних умов років досліджень, а також встановити зв’язок між рівнем грибного заселення та господарсько-цінними властивостями сформованого врожаю. Особливу увагу приділено виявленню найпоширеніших мікроміцетів, оцінюванню лабораторної схожості, порівнянню технологічних параметрів у контрастні за вологозабезпеченням років та з’ясуванню кореляційної залежності між фітопатологічним станом зібраного матеріалу і його технологічними характеристиками.
Методи. Дослідження проводили упродовж 2023-2024 та 2024-2025 вегетаційних років у південній частині Чернігівської області, в межах Прилуцького району. У досліді використано 8 сортів: Носівочка, МІП Вишиванка, Вежа Миронівська, МІП Валенсія, Емерік, Мескаль, Юлія та Тобак. Для характеристики умов проходження фаз розвитку залучали гідротермічні дані сервісу Meteoblue. Фітопатологічну оцінку проводили біологічним методом у лабораторних умовах відповідно до загальноприйнятих методик і вимог ДСТУ 3768-04 та ДСТУ 4138-2002 з подальшою мікроскопічною ідентифікацією ізольованих культур. Визначали лабораторну схожість, частоту трапляння мікроміцетів, а також вологість, масу 1000 зерен, вміст клейковини, скловидність і вміст білка. Статистичну обробку результатів здій- снювали у Microsoft Excel із розрахунком середнього арифметичного, стандартного відхилення, коефіцієнта варіації, коефіцієнтів кореляції та оцінюванням достовірності різниць за p < 0,05.
Результати. Встановлено, що у 2025 р. опади в період від колосіння до повної стиглості спостерігалися у кожній декаді травня-липня, тоді як у липні 2024 р. опадів не було. Саме вологіші умови 2025 р. сприяли розвитку чорноколосиці та активнішому грибному заселенню. Із досліджуваного матеріалу виділено та ідентифіковано: Alternaria alternata, Cladosporium herbarum, Fusarium avenaceum, Nigrospora oryzae, Penicillium expansum та Epicoccum nigrum. Найбільшу частоту трапляння зафіксовано для Alternaria alternata – 46,6-58,6 %, з максимумом у сортів Юлія та Носівочка. Найвищу частоту трапляння Fusarium avenaceum встановлено у сорту Емерік – 12,0 %. Показано, що у 2025 р. за кращого вологозабезпечення маса 1000 зерен була вищою, ніж у 2024 р. (48,0 проти 46,8 г), однак інші тех- нологічні властивості погіршилися: середній вміст клейковини зменшився з 20,6 до 16,7 %, скловидність – із 48,0 до 36,0 %, вміст білка – з 10,9 до 10,3 %. У результаті кореляційного аналізу встановлено, що насіннєва грибна інфекція суттєво впливає на формування показників якості зерна пшениці м’якої озимої, зокрема розвиток Alternaria alternata характеризується дуже сильним позитивним зв’язком із вологістю та сильними оберненими зв’язками з клейковиною і скловидністю, тоді як інші патогени проявляють переважно помірний або слабкий вплив.
Висновки. Гідротермічні умови років дослідження істотно впливали як на інтенсивність розвитку комплексу мікроміцетів, так і на формування технологічних властивостей врожаю. Вологіші умови 2025 р. сприяли розвитку чорноколосиці, подовженню періоду достигання та активнішому заселенню матеріалу грибами, що супроводжувалося зниженням показників вмісту клейковини, білка і скловидності. Сухіші умови 2024 р. були сприятливішими для формування кращих технологічних параметрів, хоча маса 1000 зерен була нижчою. Отримані результати підтверджують доцільність комплексного оцінювання сортового складу з урахуванням погодних факторів, фітопатологічного стану та сили кореляційних зв’язків між ураженням збудниками хвороб і господарсько-цінними ознаками.
Посилання
2. Bogach, M., Paliy, A., Bohach, D., Kovalenko, L., Selishcheva, N., & Ganova, L. (2024). Influence of weather conditions on contamination of grain fodder by micromycetes in the northwestern Black Sea region of Ukraine. Mikrobiolohichnyi Zhurnal, 86(5), 75–86. https://doi.org/10.15407/microbiolj86.05.075 [in English]
3. Covarelli, L., Giordano, L., Beccari, G., Onofri, A., Sulyok, M., Balducci, E. (2025). Mycobiota and fungal secondary metabolites associated with wheat grains harvested in different cultivation areas of Western Australia. Journal of Agriculture and Food Research, 24, 102419. https://doi.org/10.1016/j.jafr.2025.102419 [in English]
4. Daichi, M. B., Masiello, M., Haidukowski, M., De Girolamo, A., Moretti, A., Bencheikh, A. (2025). Assessing Alternaria species and related mycotoxin contamination in wheat in Algeria: A food safety risk. Toxins, 17(6), 309. https://doi.org/10.3390/toxins17060309 [in English]
5. Forsberg, G. (2004). Control of cereal seed-borne diseases by hot humid air seed treatment (Doctoral thesis). Swedish University of Agricultural Sciences, Uppsala, Sweden. https://pub.epsilon.slu.se/516/1/ Sammanfattning_slutkorrigerad.pdf [in English]
6. Gialluisi, K., Nicoletti, M. G., El Darra, N., Solfrizzo, M., & Gambacorta, L. (2025). Occurrence and levels of emerging Alternaria mycotoxins detected in spices and herbs marketed in Italy. Toxins, 17(11), 552. https://doi.org/10.3390/toxins17110552 [in English]
7. Golosna, L. (2021). Black point of winter wheat seeds. Quarantine and Plant Protection, (3), 13–17. https://doi.org/10.36495/2312-0614.2021.3.13-17 [in English]
8. Golosna, L., Chrpova, J., Palicova, J., Faltus, M., & Bobrova, O. (2026). Effects of black point on wheat seed mass and seedling growth. Crops, 6(1), 14. https://doi.org/10.3390/crops6010014 [in English]
9. Kochanova, M., Zounar, M., Prokinova, E., & Rysanek, K. (2004). Detection of Tilletia caries in wheat by PCR method. Plant, Soil and Environment, 50(2),
75–77. https://doi.org/10.17221/3684-PSE [in English] 10. Shoemaker, R. A. (2006). Nomenclature of Drechslera and Bipolaris, grass parasites segregated from «Helminthosporium». Canadian Journal of Plant Pathology, 28(1), 212–220. https://doi.org/10.1080/07060660609507377 [in English]
11. Voloshchuk, I., Voloshchuk, O., Stasiv, O., Panakhyd, H., Hlyva, V., & Bilovus, H. (2023). Specific manifestations of enzymomycotic depletion of grain on crop losses. Studia Biologica, 17(4), 103–116. https://doi.org/10.30970/sbi.1704.739 [in English]
12. Adamenko, T. I. (2007). Stykhiini hidrometeorolohichni yavyshcha ta yikh vplyv na silske hospodarstvo Ukrainy [Extreme hydrometeorological phenomena and their impact on agriculture of Ukraine]. Ahronom, (4), p. 17. [in Ukrainian]
13. Voloshchuk, O. P., Voloshchuk, I. S., Bilovus, H. Ya., Konyk, H. S., & Vorobiova, Yu. V. (2013). Enzymomikozne vysnazhennia zerna pshenytsi ozymoi v umovakh Zakhidnoho Lisostepu Ukrainy: monohrafiia [Enzymo-mycotic depletion of winter wheat grain in the Western Forest-Steppe of Ukraine: monograph]. Lviv, LIHA-Lviv, Ukraine. [in Ukrainian]
14. Voloshchuk, O. P., Gavrilyuk, M. M., Voloshchuk, I. S., & Hlyva, V. V. (2020). Sortovi osoblyvosti produktyvnosti y vtrat urozhainosti pshenytsi ozymoi zalezhno vid vplyvu pohodnykh chynnykiv u Zakhidnomu Lisostepu [Variety peculiarities of winter wheat productivity and yield loss under the influence of weather factors in the western forest steppe]. Plant Physiology and Genetics, 52(4), 320–330. https://doi.org/10.15407/frg2020.04.320 [in Ukrainian]
15. Vorobiova, Yu. V. (2016). Osoblyvosti vtraty vrozhaiu pshenytsi ozymoi vid enzymo-mikoznoho vysnazhennia
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
