Формування фотосинтетичного потенціалу картоплі в ланках базового насінництва за використання сучасних рістрегуляторів

Анотація

Мета. Вивчення впливу регуляторів росту рослин на формування фотосинтетичного апарату рослин картоплі в насадженнях базового насіннєвого матеріалу в умовах Лісостепу України. Методи. Польовий (експериментальна частина реалізована шляхом закладання польового досліду та виконання регламентованих агротехнічних обробок), статистичний – аналіз результатів проведено за допомогою пакета аналізу даних MS Excel. Результати. Обгрунтовано результати досліджень щодо впливу регуляторів росту Райкат, Радіфарм та препарату з фунгіцидно-бактерицидними властивостями Фармайод на фотосинтетичну діяльність картоплі сорту Житниця. Роботу проводили в умовах Лісостепу України у ланках базового насінництва. Досліджено динаміку формування листової поверхні, лискового індексу та чистої продуктивності фотосинтезу (ЧПФ) впродовж вегетаційного періоду. Встановлено, що застосування досліджуваних препаратів позитивно впливає на розвиток листкового апарату та інтенсивність накопичення сухої речовини. У різні фази розвитку рослин відмічено різний приріст асиміляційної поверхні листків порівняно з контролем в межах: фаза повних сходів площа – 0,1–0,8 тис. м²/га (2,0–16,3 %); бутонізації – 0,5–3,3 (2,9–19,5 %); квітування – 0,5–5,0 (1,8–17,8 %); відмирання картоплиння – 1,0–3,3 тис. м²/га (4,5 –14,7 %). Виявлено, що ефективність регуляторів росту щодо формування листкового апарату була нижчою на старті вегетації порівняно з фазами бутонізації і квітування. Найвищу ефективність продемонструвало поєднання Радіфарм+Фармайод, яке забезпечило максимальні показники площі лисків за фазами розвитку: сходи (ВВСН 10–19) – 5,7 тис м²/га; бутонізація (ВВСН 50–59) –20,2; квітування (ВВСН 60–69) –32,8; початок відмирання картоплиння (ВВСН 80–89) –25,6 тис м²/га. Аналіз чистої продуктивності фотосинтезу виявив загальну тенденцію до її поступового зниження у міжфазні періоди, проте у всіх досліджуваних варіантах показник перевищував контроль. Зокрема, у фазу сходи–бутонізація добовий приріст сухої речовини в порівнянні до контролю був у межах 0,2–2,1 г/м2 за добу; у міжфазний період бутонізація–квітування ЧПФ варіювала від 0,3 до 2,8; квітування – відмирання картоплиння зростання ЧПФ від 0,8 до 3,7 г/м2 за добу. Найвищі показники ЧПФ отримано у варіанті Радіфарм+Фармайод де приріст до контролю становив 2,1; 2,8; 3,7 г/м2 (18,4 %, 24,3 %, 38,1 %) відповідно фаз вегетації. Математично доведено, що формування врожайності базової насіннєвої картоплі сорту Житниця на 86,1 % визначається розвитком асиміляційного апарату (R2=0,86). Рівняння регресії (у=0,2416х-1,0458) підтверджує, що інтенсифікація фотосинтетичної діяльності через застосування регуляторів росту є стратегічно вірним заходом, оскільки забезпечує прогнозований приріст врожаю за рахунок оптимізації листкової поверхні та подовження терміну її активного функціонування.
Висновок. Комплексне застосування препаратів Радіфарм та Фармайод у насадженнях базового насіннєвого матеріалу картоплі сорту Житниця забезпечує синергічний ефект, стимулюючи формування потужного листкового апарату та накопичення сухих речовин. Важливою перевагою такого обробітку є пролонгація фотосинтетичної активності внаслідок подовження міжфазних періодів, що дозволяє рослинам ефективніше реалізовувати свій генетичний потенціал.