Характеристика зразків амаранту за показниками якості зерна в умовах Східного Лісостепу України

В.В. Антоненко

doi:10.32848/agrar.innov.2026.35.55

В.В. Антоненко Державний біотехнологічний університет https://orcid.org/0009-0009-8421-683X

DOI: https://doi.org/10.32848/agrar.innov.2026.35.55

Ключові слова: амарант, вміст білка, вміст олії, жирнокислотний склад, селекція, Східний Лісостеп України, поживна цінність

Анотація

Мета. Дослідження спрямоване на комплексну оцінку якості зерна 10 сортозразків амаранту за вмістом білка, олії та жирнокислотним складом олії протягом 2024–2025 рр. з метою виділення перспективних джерел цінних біохімічних ознак для подальшої селекційної роботи.
Методи. Аналіз вмісту білка та олії в насінні амаранту проводили за стандартними лабораторними методами в лабораторії Інституту рослинництва ім. В. Я. Юр’єва НААН. Жирнокислотний склад олії аналізували методом газової хроматографії метилових ефірів жирних кислот у лабораторії фізіології та біохімії рослин того ж інституту.
Статистичну обробку результатів проводили за загальноприйнятими методиками селекційного експерименту: обчислювали середні значення, стандартне відхилення, коефіцієнт варіації, проводили дисперсійний аналіз для оцінки достовірності відмінностей між зразками (p < 0,05). Обробку даних виконували в програмах Microsoft Excel.
Результати. Середній вміст білка за два роки становив 17,46 % (діапазон 15,64–20,00 %, V = 3,35 %, НІР₀,₀₅ = 1,9 %), олії – 7,99 % (діапазон 7,34–9,01 %, V = 15,35 %, НІР₀,₀₅ = 2,2). Найвищі показники білка зафіксовано у зразків К-254 (18,48 %), Вр 645 (18,20 %), лінії h1-1 (18,60 %), та сорту Ультра (18,12 %); олії – у Вр 645 (9,01 %) та сорту Харківський 1 (8,50 %). За комплексною оцінкою вмісту білка та олії виділено найбільш перспективні зразки: Вр 645, К-254, сорт Харківський 1 та лінію h1-1. Олія характеризується високим вмістом ненасичених жирних кислот (>70 %), домінуванням лінолевої (34,50–49,56 %) та олеїнової (19,76–36,80 %) кислот. Найстабільніша ознака – пальмітинова кислота (V 3,9–4,3 %). Джерелами лінолевого типу є UJ5200189 (C18:2 >48 %), олеїнового типу – сорт Харківський 1, К-260 та К-22 (C18:1 >35 %).
Висновки. Підтверджено високу поживну цінність зерна амаранту як джерела якісного рослинного білка та олії з сприятливим ліпідним профілем. Отримані дані підтверджують високий потенціал виділених зразків, які можуть слугувати джерелами цінних ознак для створення нових високоякісних сортів, орієнтованих на виробництво функціональних харчових продуктів та посилення продовольчої безпеки.

Посилання

1. Food and Agriculture Organization of the United Nations (FAO). Mexico: Amaranth. Rome, 2024. URL: https://www.fao.org/americas/publications/mexico--amaranth/en (дата звернення: 16.02.2026)
2. Романчук Л.Д., Кравчук-Ободзінська Т.В. Амарант і традиційні культури: біохімічна характеристика та перспективи використання. Вісник Національного університету водного господарства та природокористування. Серія «Сільськогосподарські науки». 2024. Вип. 4(108). DOI: https://doi.org/10.31713/vs4202414
3. Caselato-Sousa V.M., Amaya-Farfán J. State of knowledge on amaranth grain: a comprehensive review. Journal of Food Science. 2012. Vol. 77, iss. 4. P. 93–104. DOI: https://doi.org/10.1111/j.1750-3841.2012.02645.x
4. Тирусь М.Л., Лихочвор В.В., Оліфір Ю. Вміст жирних кислот в олії сортів амаранту за вирощування в умовах Західного Лісостепу. Передгірне та гірське землеробство і тваринництво. 2024. Т. 76, № 2. DOI: https://doi.org/10.32636/01308521.2024-(76)-2-9
5. Toimbayeva D., Saduakhasova S., Kamanova S. et al. Prospects for the Use of Amaranth Grain in the Production of Functional and Specialized Food Products. Foods. 2025. Vol. 14, iss. 9. P. 1603. DOI: https://doi.org/10.3390/foods14091603
6. Osei E.D., Afedzi A.E.K., Amotoe-Bondzie A. et al. Nutritional and Bioactive Characterization of Amaranthaceae Seeds From Peru, Slovakia, and Poland: A Comparative Study. Food Science & Nutrition. 2025. Vol. 13, iss. 9. P. e70901. DOI: https://doi.org/10.1002/fsn3.70901
7. Амарант: селекція, генетика та перспективи вирощування : монографія / Гопцій Т.І., Воронков М.Ф., Бобро М.А. та ін. Харків, 2018. 362 с.
8. Гопцій Т.І. Амарант: біологія, вирощування, перспективи використання, селекція : монографія. Харків, 1999. 273 с.
9. Tyrus M., Lykhochvor V., Hnativ P., Szulc W., Gálik B. The effect of mineral fertilizer rates on amaranth grain quality in the wet climate of Western Ukraine. Journal of Elementology. 2024. Vol. 29, no. 3. P. 533–477. DOI: https://doi.org/10.5601/jelem.2024.29.3.533
10. ДСТУ 4138-2002. Насіння сільськогосподарських культур. Методи визначення якості [чинний від 2004-01-01]. Київ, 2003. 173 с.
11. ДСТУ ISO 5508:2001. Жири та олії тваринні і рослинні. Аналізування методом газової хроматографії метилових ефірів жирних кислот (ISO 5508:1990, IDT) [чинний від 2002-01-01]. Київ, 2001. 14 с.
12. Методика селекційного експерименту (в рослинництві): навчальний посібник / Ермантраут Е. Р., Гопцій Т. І., Криворученко Р. В., Турчинова Н. П., Чуйко Д. В., Лиманська С. В., Гудим О. В., Кравченко А. І. М-во освіти і науки України, Держ. біотехнол. ун-т. Харків: Біотехкнига, 2025. 348 с.