Вплив дефіциту вологи на вміст мікроелементів та токсичних речовин у ґрунтах
Анотація
Мета. Встановити рухомість іонів мікроелементів, важких металів, радіонуклідів та залишків пестицидів в умовах нестачі ґрунтового зволоження.
Методи. Було виділено 6 тест-полігонів розміром 4 м2 кожен у такій послідовності: дерново-підзолистий піщаний ґрунт; дерново-підзолистий супіщаний ґрунт; сірий опідзолений піщаний ґрунт; сірий опідзолений супіщаний ґрунт; чорнозем опідзолений піщаний ґрунт; чорнозем опідзолений супіщаний ґрунт. В межах кожного тест-полігону в кінці квітня відібрали проби ґрунту для визначення вологості та вмісту іонів мікроелементів, важких металів, радіонуклідів та залишків пестицидів.
Результати. Нашими дослідженнями доведено, що в умовах зміни вологості ґрунтів, найбільше корисних для рослин іонів кальцію – 12,31 мг-екв./100 г, магнію – 1,07 мг-екв./100 г, рухомого цинку – 0,55 мг/кг накопичується у чорноземі опідзоленому супіщаному ливого кадмію – 0,08 мг/кг, свинцю – 1,45 мг/кг, радіоактивних цезію – 0,18 Кі/км2 та стронцію – 0,014 Кі/км2 виявлено у дерново-підзолистому піщаному ґрунті, що мав найнижчу вологість – 5,1 %. Найбільше сірки та заліза містилося у дерново-підзолистому супіщаному ґрунті – 10,7 мг/кг та 56,21 мг/кг відповідно, вологість якого становила 5,6 %, а міді (1,62 мг/кг) та марганцю (25,2 мг/кг) – у сірому опідзоленому супіщаному ґрунті, вологість якого склала 7,5 %.
Висновки. Встановлено, що зміна вологості ґрунту має прямий вплив на вміст у ньому кальцію обмінного, магнію рухомого, цинку рухомого та свинцю рухомого, а також радіоактивних цезію і стронцію. Не виявлено впливу вологості ґрунту на вміст у ньому рухомих форм сірки, міді, марганцю, заліза та важкого металу кадмію. При зменшенні вологості ґрунту у ньому зменшується вміст кальцію (коефіцієнт кореляції r = 0,9669), магнію (коефіцієнт кореляції r = 0,9819), цинку (коефіцієнт кореляції r = 0,7765), проте збільшується вміст рухомих форм важкого металу свинцю (коефіцієнт кореляції r = – 0,8209), радіоактивних цезію (коефіцієнт кореляції r = – 0,8628) і стронцію (коефіцієнт кореляції r = – 0,8305).
Посилання
2. Тараріко Ю. О., Величко В. А., Личук Г. І. Грунтозахисна ефективність міжгалузевої оптимізації агроекосистем. Вісник аграрної науки. 2017. № 11–17. С. 23–28.
3. Скок С. В. Оцінка якості ґрунтів зони Степу України в умовах глобальних змін клімату. Таврійський науковий вісник. 2022. № 124. С. 239–246.
4. Сайко В. Ф. Землеробство в контексті змін клімату. Наукові праці Національного наукового центру Інститут землеробства УААН. Київ. 2009. Спец. випуск. С. 4–12.
5. Польовий А. М. Вплив антропогенних змін клімату на сільське господарство. Одеса, 2013. 107 с.
6. Зміна клімату: наслідки та заходи адаптації: аналіт. Доповідь. [С. П. Іванюта, О. О. Коломієць, О. А. Малиновська, Л. М. Якушенко]; за ред. С. П. Іванюти. Київ: НІСД, 2020. 110 с.
7. Дєдов О. В., Пасічняк В. І., Нагрибецький М. І. Ґрунти в умовах кліматичних змін: адаптація, реадаптація, преадаптація? Вісник Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна. 2017. Вип. 47. С. 100–105.
8. Періодична доповідь про стан ґрунтів на землях сільськогосподарського призначення України, за результатами X туру (2011–2015 рр.) агрохімічного обстеження земель. За ред. Яцука І. П. Київ, 2020. 208 с.
9. Чорний С. Г. Оцінка якості ґрунтів: навчальний посібник. Миколаїв: МНАУ, 2018. 233.
10. Мірошниченко М. М., Коваленко С. С. Просторово-часова нерівномірність забезпечення ґрунтів рухомими мікроелементами. Вісник аграрної науки. 2023. № 4 (841) С. 5–14.
11. Мірошниченко М. М., Круподеря Ю. О., Куц О. А. Сезонна динаміка показників якості та родючості ґрунту. Теорія і практика ґрунтоохоронного моніторингу. Харків: ФОП Бровін О. В., 2016. С. 77–121.
12. Методика проведення агрохімічної паспортизації земель сільськогосподарського призначення: керівний нормативний документ; за ред. І. П. Яцука, С. А. Балюка. Київ, 2019. 108 с.

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.


