Накопичення Zn і Cu у цибулі ріпчастій (Allium cepa L.) за різного мінерального удобрення на сірих лісових ґрунтах
Анотація
Мета. Оцінити вплив мінеральних добрив (аміачної селітри, калію хлористого, суперфосфату простого та комплексного удобрення N60P60K90) на накопичення цинку і міді у цибулі ріпчастій (Allium cepa L.) сорту Радар за вирощування на сірих лісових ґрунтах. Методи. Польовий дослід проведено у 2024-2025 рр. в овочевій сівозміні Правобережного Лісостепу на сірих лісових ґрунтах за рандомізованою схемою в чотириразовій повторності (5 варіантів: контроль без удобрення, N60 (аміачна селітра), K90 (калій хлористий), P60 (суперфосфат простий) та N60P60K90). Посадку виконували восени за схемою 45×6 см, підживлення проводилось у фазі трьох справжніх листків та на початку формування цибулини. Ґрунтові проби відбирали методом конверту з глибини 22–24 см, рослинні – методом точкових проб. Вміст Zn і Cu у цибулі визначали методом атомно-абсорбційної спектрофотометрії, розраховували коефіцієнт накопичення і коефіцієнт небезпеки відповідно до ДСТУ 3234-95.
Результати. За результатом дослідження встановлено, що всіх удобрених варіантах вміст Zn у цибулі був дещо вищим порівняно з контролем: за N60 на 1,1%, K90 на 7,0%, P60 на 3,5%, за N60P60K90 на 7,0%. Фактичні концентрації Zn становили 1,70-1,82 мг/кг за ГДК 10 мг/кг, Cu – 0,25–0,49 мг/кг за ГДК 5 мг/кг. За внесення аміачної селітри вміст Cu знижувався на 26,5%, тоді як K90, P60 та N60P60K90 зумовлювали підвищення вмісту Cu на 10,0%, 12,5% і 17,5% відповідно порівняно з контролем. Коефіцієнти накопичення для Zn коливалися в межах 1,41–1,52, для Cu 0,9–1,17. Коефіцієнти небезпеки були істотно нижчими за 1,0: для Zn він становив 0,162–0,182, для Cu 0,05–0,098, найменший Кнеб. міді отримано за удобрення комплексним добривом N60P60K90 – 0,05.
Висновки. Мінеральне удобрення змінює інтенсивність акумуляції Zn і Cu цибулею, однак за умов досліду концентрації обох елементів у продукції залишалися значно нижчими за ГДК, а ризики за індикаторами Кнеб. не досягали порогового рівня. Комплексне удобрення N60P60K90 характеризувалося найнижчим показником небезпеки для Cu, що підтверджує можливість керувати елементним складом цибулі шляхом оптимізації системи живлення.
Посилання
2. Піддубна А.М. Вплив мінерального удобрення ґрунтів на накопичення важких металів та мікроелементів озимим часником. Таврійський науковий вісник. Серія: Сільськогосподарські науки, 2024. № 136. Ч. 2. С. 98–104. DOI: https://doi.org/10.32782/22260099.2024.136.2.13
3. Malynovska I.M., Kaminskyi V.F., & Tkachenko M.A. Influence of heavy metals pollution on the formation of microbial community in gray forest soil. Ukrainian Journal of Ecology, 2020. № 10(6), 94–97. DOI: https://doi.org/10.15421/2020_264
4. Razanov S., Vdovenko S., Hetman N., Didur I., & Ogorodnichuk G. Assessment of heavy metal pollution of gray forest soils of agricultural lands and their phytoremediation in the cultivation of milk thistle. Ukrainian Journal of Ecology, 2021. № 11(6), 41–45.
5. Разанов С.Ф., Вдовенко С.А., Підддубна А.М. Особливості накопичення важких металів овочами за різного періоду їх вирощування. Агробіологія, 2022. № 1 (171). С. 108–114.
6. Razanov S., Piddubna A., Gucol G., Symochko L., Kovalova S., Bakhmat M., Bakhmat O. Estimation of heavy metals accumulation by vegetables in agroecosystems as one of the main aspects in food security. International journal of ecosystems and ecology science (IJEES), 2022. Vol. 12 (3). P. 159–164. DOI: https://doi.org/10.31407/ijees12.320.
7. Дідур І.М. Економічна оцінка технології вирощування цибулі у розрізі виробничих витрат. Сільське господарство та лісівництво, 2025. № 39. С. 5–14. DOI: 10.37128/2707-5826-2025-4-1
8. Sytar O., & Taran N. Effect of heavy metals on soil and crop pollution in Ukraine – a review. Journal of Central European Agriculture, 2022. № 23(4). P. 881–887. DOI: 10.5513/JCEA01/23.4.3603
9. Kleiber, T. Nutritive Components, Sodium and Heavy Metals in Soils from Onion Production (Allium cepa L.) in Środa Wielkopolska District. Polish Journal of Environmental Studies, 2009. № 18(5). P. 837–843.
10. Geisseler D., Soto Ortiz R., Diaz J. Nitrogen nutrition and fertilization of onions (Allium cepa L.) – A literature review. Scientia Horticulturae, 2022. Vol. 291. Art. 110591. DOI: 10.1016/j.scienta.2021.110591.
11. Мазур В.А., Паламарчук В.Д., Поліщук І.С., Паламарчук О.Д. Новітні агротехнології у рослинництві. Підручник. Вінниця, 2017. 588 с.
12. Hahn L., Kurtz C., de Paula B. V., Feltrim A. L., Higashikawa F. S., Moreira C., Rozane D. E., Brunetto G., Parent L.-É. Feature-specific nutrient management of onion (Allium cepa) using machine learning and compositional methods. Scientific Reports, 2024. Vol. 14. Art. 6034. DOI: 10.1038/s41598-024-55647-9.
13. Díaz-Pérez J.C., Bautista J., Bateman A., Gunawati G., Riner C. Sweet Onion (Allium cepa) Plant Growth and Bulb Yield and Quality as Affected by Potassium and Sulfur Fertilization Rates. HortScience, 2016. Vol. 51. № 12. P. 1592–1595. DOI: 10.21273/HORTSCI11172-16.
14. Amare, G. Review on Mineral Nutrition of Onion (Allium cepa L). The Open Biotechnology Journal, 2020. Vol. 14(1). P. 134–144. DOI: 10.2174/1874070702014010134.
15. Opriș O., et al. Responses of the Allium cepa L. to Heavy Metals from Contaminated Soil. Plants, 2024. № 13(20), 2913. DOI: 10.3390/plants13202913
16. Abdou H., et al. Assessment of Heavy Metal Contamination Levels in Market Gardening Soils Used to Grow Onions (Allium cepa) in the City of Abéché (Eastern Chad). International Journal of Applied Sciences and Biotechnology, 2023. № 11(1), Р. 42–53.
17. ДСТУ 3234-95 Цибуля ріпчаста свіжа. Технічні умови [Чинний від 1996.07.01]. Київ: Держстандарт України. 1996.
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
