Вплив біологізації живлення на морфометричні показники гороху посівного в умовах лісостепу України

  • К.С. Небаба Заклад вищої освіти «Подільський державний університет» https://orcid.org/0000-0002-4529-3623
  • О.В. Фльонц Відокремлений підрозділ Національного університету біоресурсів і природокористування України «Бережанський агротехнічний інститут» https://orcid.org/0009-0004-5885-3708
  • О.М. Кирик Відокремлений підрозділ Національного університету біоресурсів і природокористування України «Бережанський агротехнічний інститут» https://orcid.org/0000-0003-4551-3187
Ключові слова: горох посівний, мікориза, інокуляція, мікродобрива, висота рослин, висота кріплення бобу, сорт, технологічність збирання

Анотація

Вступ. У сучасних системах землеробства особливого значення набуває біологізація вирощування зернобобових культур, що дозволяє оптимізувати архітектоніку посівів та підвищити їхню технологічність. Вивчення впливу мікробіологічних препаратів та мікроелементного живлення на морфометричні показники гороху є ключовим етапом у розробці сортової агротехніки, спрямованої на мінімізацію втрат під час збирання врожаю.
Мета. Обґрунтувати ефективність комплексного застосування мікоризних грибів, азотфіксувальних інокулянтів та систем позакореневого підживлення мікродобривами у формуванні морфометричних параметрів (висоти рослин та висоти кріплення нижнього бобу) гороху посівного сортів ЕСО та Гамбіт.
Методи. Польові дослідження проводилися впродовж 2020-2024 рр. за двофакторною схемою. Фактор А передбачав передпосівну обробку насіння мікоризним препаратом Мікофренд та інокулянтами Нітрофікс і Ризоактив Бобові. Фактор В включав позакореневі підживлення мікродобривами «Найс» та «Авангард». Висоту рослин вимірювали у фазі BBCH 75-77, висоту кріплення нижнього бобу – у фазі BBCH 73-75. Статистичну обробку результатів здійснювали методом дисперсійного аналізу.
Результати. Встановлено, що архітектоніка рослин гороху суттєво корегується під впливом досліджуваних чинників, проте ступінь відгуку залежить від генотипу сорту. У сорту ЕСО максимальні показники забезпечило поєднання Мікофренд + Ризоактив Бобові з підживленням Авангард, що дозволило досягти висоти рослин 81,9 см та кріплення бобу 33,2 см (проти 18,0 см на контролі). Для сорту Гамбіт, який відзначається вищою енергією росту, найвищі параметри зафіксовано за аналогічної схеми: висота рослин зросла до 110,5 см, а кріплення бобу – до 35,2 см. Виявлено, що сорт ЕСО є більш пластичним за показником висоти кріплення першого бобу, демонструючи приріст до контролю на рівні 84,4%, тоді як у сорту Гамбіт цей показник становив 79,6%. Препарат Авангард у всіх варіантах забезпечував стабільно вищі результати порівняно з мікродобривом Найс, що підтверджує його високу синергію з мікробними препаратами.
Висновки. Проведені дослідження засвідчили, що динаміка морфометричних параметрів гороху посівного визначається індивідуальною реакцією генотипу, що зумовлює специфіку формування архітектоніки рослин у кожного сорту. Впровадження комплексної системи, що включає мікоризацію, інокуляцію та позакореневе внесення хелатних мікродобрив, дозволяє гарантовано підняти зону кріплення нижнього бобу вище 33 см. Це забезпечує перехід посівів обох сортів у категорію високої технологічності, мінімізуючи втрати зерна під час механізованого збирання. Найбільш ефективною агротехнічною моделлю для обох досліджуваних сортів є поєднання препарату Мікофренд з інокулянтом Ризоактив Бобові на фоні підживлення Авангард.

Посилання

1. Бахмат М.І., Небаба К.С. Структурні елементи врожаю гороху посівного залежно від удобрення та регуляторів росту в умовах Лісостепу західного. Науковий вісник Національного університету біоресурсів і природокористування України. 2018. Вип. 294. С. 24-31. http://nbuv.gov.ua/UJRN/nvnau_agr_2018_294_5
2. Гамаюнова В.В., Єрмолаєв В.М. Урожайність зерна гороху залежно від передпосівної обробки насіння та оптимізації живлення в умовах Південного Степу України. Аграрні інновації. 2024. № 23. С. 228–233. https://doi.org/10.32848/agrar.innov.2024.23.33
3. Горох посівний: агротехнічний комплекс вирощування: монографія / Небаба К.С. Кам’янець – Подільський: ТОВ «Друкарня «Рута»». 2022. 232 с. https://lnk.ua/YN3292YVJ
4. Каленська С.М., Присяжнюк О.І., Король Л.В., Половинчук О.Ю. Comparative characteristics of growth and development scales of the pea (Pisum sativum L.). Plant Varieties Studying and Protection. 2019. Т. 15(2), 155–162. https://doi.org/10.21498/2518-1017.15.2.2019.173563
5. Лавриненко Ю.О., Вожегова Р.А., Клубук В.В., Марченко Т.Ю. Прояв і мінливість ознак «висота рослин» і «висота кріплення нижнього бобу» у сортів та гібридів сої різних груп стиглості при зрошенні. Таврійський науковий вісник. 2013. № 83. С. 65-72. https://www.tnv-agro.ksauniv.ks.ua/archives/83_2013/15.pdf
6. Рибальченко А.М., Косенко В.Ю. Вплив норм висіву гороху на формування елементів структури та урожайність зерна. Таврійський науковий вісник. 2023. № 132. С. 204-209. https://doi.org/10.32782/2226-0099.2023.132.25
7. Холод С.М. Характеристика різних сортозразків гороху посівного (Pisum sativum L.) у зоні Південного Лісостепу України. Plant Varieties Studying and Protection. 2019. Т. 15 (2), 109–117. https://doi.org/10.21498/2518-1017.15.2.2019.173552
8. Цилюрик О., Іжболдін О. Урожайність гороху залежно від застосування біопрепаратів у північному Степу України. Агробізнес сьогодні. 2022. https://surl.li/leiuvi (дата звернення 25.01.2026 р.)
9. Erneste Havugimana, Balkrishna Sopan Bhople, Emmanuel Byiringiro, Jean Pierre Mugabo. Role of Dual Inoculation of Rhizobium and Arbuscular Mycorrhizal (AM) Fungi on Pulse Crops Production. Walailak Journal of Science and Technology (WJST). 2016. Vol. 13 No. 1. P. 1-7. https://surl.lu/ctupjs
10. Ionescu N., Popescu D., Dinuță C. Morphological characters in progress for field peas (Pisum sativum L.). Annals of the university of craiova, Biology. Horticulture, Food products processing technology, Environmental doi.org/10.52846/bihpt.v29i65.147
11. Iqra Anwar, Safura Bibi, Athar Mahmood, Muhammad Zia. Impact of Foliar Spray of Salicylic Acid on Morpho-Physiological and Biochemical Responses of Pea (Pisum sativum L.) under Drought Stress. BMC Plant Biolog. 2025. Vol. 25 No. 1. https://doi.org/10.1186/s12870-025-06644-1
12. Kalapchieva S., Kosev V., Vasileva V. Genetic and Phenotypic Assessment of Garden Peas (Pisum sativum L.) Genotypes. Basrah Journal of Agricultural Sciences. 2020. Vol. 33 No. 1. P. 107–121. https://doi.org/10.37077/25200860.2020.33.1.09
13. Nebaba K., Hrushetsky, S., Pantsyreva, H., Stepanchenko, V., Zagnitko, V. Impact of modern precision seed drill parameters on field germination and plant preservation of peas in the forest-steppe zone of Ukraine. Ecological Engineering and Environmental Technology. 2025. Vol. 26 Iss. 12. P. 329–339. https://doi.org/10.12912/27197050/214421
14. S. Tasnim N.Y. Poly N. Jahan A.U. Khan. Relationship of Quantitative Traits in Different Morphological Characters of Pea (Pisum Sativum L.). J. Multidiscip. Appl. Nat. Sci. Vol. 2 No. 2. P. 103–114. https://doi.org/10.47352/jmans.2774-3047.119
Опубліковано
2026-05-06
Розділ
МЕЛІОРАЦІЯ, ЗЕМЛЕРОБСТВО, РОСЛИННИЦТВО