Статистична оцінка впливу елементів технології вирощування на динаміку фенологічного розвитку ріпаку озимого

В.І. Жовтун; Ю.В. Хмелянчишин

doi:10.32848/agrar.innov.2026.35.17

В.І. Жовтун Заклад вищої освіти «Подільський державний університет» https://orcid.org/0009-0004-0778-6496
Ю.В. Хмелянчишин Заклад вищої освіти «Подільський державний університет» https://orcid.org/0000-0003-2860-2065

DOI: https://doi.org/10.32848/agrar.innov.2026.35.17

Ключові слова: ріпак озимий, фенологія, шкала BBCH, дисперсійний аналіз, онтогенез, програмування врожаю

Анотація

Мета. Метою дослідження була комплексна оцінка реакції ріпаку озимого на дію агротехнічних чинників – внесення сірковмісних добрив, способів сівби та норм висіву насіння через аналіз динаміки проходження фенологічних фаз у сезоні 2024–2025 рр. Робота спрямована на встановлення закономірностей тривалості вегетаційного періоду та ідентифікацію адаптивних механізмів культури залежно від технологічних параметрів вирощування.
Методи. Наукові дослідження базувалися на трифакторному польовому досліді, де фактором А було мінеральне живлення (контроль без добрив та варіант із внесенням сірковмісних добрив), фактором В – спосіб сівби (міжряддя 25 та 60 см), фактором С – густота стояння (250, 320 і 500 тис. шт./га). Методологічна новизна полягає у впровадженні алгоритму трансформації календарних дат настання фаз за міжнародною шкалою BBCH у кількісні параметри. Це дозволило застосувати дисперсійний аналіз для математичної верифікації біологічної мінливості розвитку культури залежно від досліджуваних прийомів вирощування.
Результати. Аналіз польового моніторингу виявив чітку залежність темпів онтогенезу від умов живлення. На неудобрених варіантах спостерігалося прискорене проходження етапів розвитку, що призводило до раннього настання основних фенофаз порівняно з удобреними варіантами. Така тенденція інтерпретується як захисна реакція на дефіцит поживних речовин («вимушене» дозрівання). Внесення сірковмісних добрив забезпечило покращення умов живлення, що змістило настання фінальних стадій на пізніші терміни та збільшило тривалість вегетації до 205–210 діб (на 9–10 діб більше за контроль). Паралельно зафіксовано вплив архітектоніки посіву: при міжрядді 25 см стадія бутонізації наступала на 1–2 дні швидше, ніж при 60 см, а максимальна норма висіву (500 тис. шт./га) корелювала з найбільш раннім завершенням циклу розвитку. Статистична оцінка підтвердила достовірність індивідуального впливу кожного з факторів за відсутності їхньої значущої сумісної взаємодії.
Висновки. Доведено, що досліджувані агротехнічні фактори безпосередньо впливають на тривалість окремих фенологічних фаз та загальний вегетаційний період ріпаку озимого. Використаний алгоритм статистичної обробки даних із трансформацією календарних дат у кількісні показники дозволив за допомогою дисперсійного аналізу математично довести істотність цього впливу. Результати підтверджують, що виявлена мінливість у темпах морфогенезу не є випадковою, а є статистично достовірним відгуком культури на зміни умов живлення та структури агрофітоценозу. Це обґрунтовує можливість точного прогнозування етапів розвитку рослин при впровадженні елементів інтенсифікації.

Посилання

1. Волощук О. П., Случак О. М., Распутенко А. О. Продуктивність ріпаку озимого залежно від строків, способів сівби та норм висіву насіння. Передгірне та гірське землеробство і тваринництво. 2018. Вип. 64. С. 43–55.
2. Юрчук С. С. Урожайність та якість насіння ріпаку озимого залежно від способу посіву та норми висіву в умовах Лісостепу Правобережного. Корми і кормовиробництво. 2020. Вип. 89. С. 78–85.
3. Böttcher U., Rampin E., Hartmann K. et al. A phenological model of winter oilseed rape according to the BBCH scale. Crop & Pasture Science. 2016. Vol. 67, no. 4. P. 345–358.
4. Forecasting Brassica napus production under climate change with a mechanistic species distribution model / C. E. Borges et al. Scientific Reports. 2023. Vol. 13. Art. 12656. DOI: https://doi.org/10.1038/s41598-023-38910-3
5. Effects of soil warming and altered precipitation patterns on photosynthesis, biomass production and yield of barley / I. Drebenstedt et al. Journal of Applied Botany and Food Quality. 2020. Vol. 93. P. 44–53.
6. Habekotté B. A model for phenological development of winter oilseed rape (Brassica napus L.). Field Crops Research. 1997. Vol. 54, no. 1. P. 29–36.
7. Evaluating the Present and Future Heat Stress Conditions in the Grand Duchy of Luxembourg / J. Junk et al. Atmosphere. 2024. Vol. 15, no. 1. Art. 112. DOI: https://doi.org/10.3390/atmos15010112
8. Impact of Climate Change on the Phenology of Winter Oilseed Rape (Brassica napus L.) Cultivation in Luxembourg / J. Junk et al. Agriculture. 2024. Vol. 14, no. 7. Art. 1049. DOI: https://doi.org/10.3390/agriculture14071049
9. Global scale analysis of rapeseed phenology responses to climate change / X. Li et al. Agriculture. 2024. Vol. 14, no. 7. Art. 1049.
10. Meier U. Growth Stages of Mono- and Dicotyledonous Plants. BBCH Monograph. Julius Kühn-Institut, 2018. 204 p.
11. Risk factors for European winter oilseed rape production under climate change / J. W. M. Pullens et al. Agricultural and Forest Meteorology. 2019. Vol. 272–273. P. 30–39.
12. R Core Team. R: A Language and Environment for Statistical Computing. R Foundation for Statistical Computing, 2023. URL: https://www.R-project.org/ (дата звернення: 18.02.2026).