Оптимізація застосування фунгіцидних протруйників на фоні різних прийомів обробітку ґрунту при вирощуванні гороху посівного
Анотація
Мета. Встановити вплив різних прийомів основного обробітку ґрунту (оранка, чизельний, дисковий, No-till) у поєднанні з передпосівним протруюванням насіння на польову схожість, ріст рослин, розвиток асиміляційного апарату та врожайність гороху в умовах Північного Степу України. Методи. Упродовж 2023–2025 рр. у польовому стаціонарі ДУ Інститут зернових культур НААН України проведено двофакторний польовий дослід: фактор А – прийоми основного обробітку ґрунту (оранка, чизельний, дисковий, No-till), фактор B – фунгіцидне протруювання насіння (контроль без протруювання, Вітавакс 200 ФФ, Вайбранс РФС, Сферіко). Визначали польову схожість, висоту рослин, площу листкової поверхні у фазу цвітіння та врожайність зерна. Статистичну обробку виконували в Statistica 10.0; дані наведено як x ± SD; відмінності оцінювали за критерієм Тьюкі при P < 0,05 з поправкою Бонферроні. Результати. Польова схожість мала чіткий градієнт зниження від оранки до No-till, а саме у контролі 84,2 % за оранки та 79,4 % за No-till. Протруювання підвищувало схожість у всіх системах, максимальні значення забезпечував Вайбранс РФС (86,5–90,9 %). Аналогічна закономірність простежувалася за висотою рослин – у контролі 62,4 см (оранка) і 56,7 см (No-till), тоді як на Вайбранс РФС – 69,0 см та 63,1 см, відповідно. Площа листкової поверхні у фазу цвітіння була найнижчою в контролі (28,6–34,2 тис. м²/га) і зростала за протруювання, досягаючи максимуму на Вайбранс РФС (32,7–38,9 тис. м²/га). Урожайність зерна узгоджувалася з показниками формування посівів та розвитку рослин: у середньому за фактором обробітку найвищі значення отримано за оранки (2,73–3,15 т/га), найменші – за No-till (2,51–2,99 т/га). Максимальну врожайність сформовано за поєднання оранки з Вайбранс РФС – 3,15 т/га; приріст порівняно з контролем становив 0,42–0,48 т/га. Висновки. У посушливих умовах Північного Степу України поєднання системи основного обробітку ґрунту з протруюванням насіння є ефективним технологічним ресурсом підвищення стабільності формування посівів і врожайності гороху. Базово найкращі умови формувалися за оранки, тоді як мінімізація обробітку та No-till знижували продуктивність. Протруювання насіння, особливо Вайбранс РФС, істотно покращувало польову схожість, ріст, розвиток листкового апарату і забезпечувало максимальну врожайність на рівні 3,15 т/га, частково компенсуючи зниження продуктивності за менш інтенсивних систем обробітку.
Посилання
2. Камінський В. Ф., Дворецька С. П., Рябокінь Т. М. Формування урожаю сортів гороху залежно від рівня інтенсифікації технології вирощування у Північному Лісостепу. Збірник наукових праць ННЦ «Інститут землеробства НААН». 2015. Вип. 4. С. 59–65.
3. Shevchenko M. S., Tkalich Y. I., Shevchenko S. M., Derevenets-Shevchenko K. A. Global and local trends in weed management under conventional and conservation agriculture. Agrology. 2025. 8(1). P. 121–131. https://doi.org/10.32819/202516
4. Mytsyk O. O., Shevchenko S. M., Havriushenko O. O., Tkalich Y. I., Shevchenko O. M. Integrated bioremediation and reclamation strategies for militarily damaged agricultural soils. Agrology. 2025. 8(1). P. 153–167. https://doi.org/10.32819/202519
5. Derevenets-Shevchenko K. A., Shevchenko S. M., Shevchenko O. M., Tkalich Y. I., Hulenko O. I. Modern trends in maize cultivation in Ukraine: National practices and international experience. Agrology. 2025. 8(3). P. 168–181. https://doi.org/10.32819/202520
6. Yermolaiev V. M., Gamajunova V. V. Modern trends in pea cultivation in Ukraine and the world. Таврійський науковий вісник. 2024. Вип. 136. Ч. 1. С. 106–116. https://doi.org/10.32782/2226-0099.2024.136.1.15
7. Кілочок Т. П., Козечко В. І., Шевченко С. М., Якубенко Ю. Л., Козечко Вал. І., Пришедько Н. О. Ефективність застосування мікробного препарату Г3х при вирощуванні гібридів соняшнику. Таврійський науковий вісник. 2025. № 143. Ч. 1. С. 128–138. https://doi.org/10.32782/2226-0099.2025.143.1.16
8. Ткаліч Ю. І., Козечко В. І., Шевченко С. М., Бондаренко А. С. Інкрустація насіння як фактор регулювання схожості та урожайності кукурудзи і соняшника в умовах степової зони. Таврійський науковий вісник. 2025. № 143. Ч. 2. С. 105–113. https://doi.org/10.32782/2226-0099.2025.143.2.13
9. Бабич А. О., Бабич-Побережна А. А. Зернові бобові культури у вирішенні глобальної продовольчої проблеми. Збірник наукових праць Селекційно- генетичного інституту – національного центру насінництва і селекції. 2010. Вип. 15(55). С. 153–166.
10. Вожегова Р. А., Сорокунський С. С. Економічна та енергетична ефективність вирощування насіння гороху посівного залежно від сортового складу, інокулянтів та захисту рослин. Аграрні інновації. 2021. № 7. С. 99–104. https://doi.org/10.32848/agrar. innov.2021.7.17
11. Гамаюнова В. В., Єрмолаєв В. М. Поліпшення ґрунтової родючості шляхом вирощування бобових культур. Вісник Сумського національного аграрного університету. Серія: Агрономія і біологія. 2024. № 2(56). С. 17–23.
12. Гангур В. В. Урожайність і якість зерна гороху залежно від попередників та насиченості різноротаційних сівозмін в умовах Лівобережного Лісостепу України. Зернові культури. 2017. Т. 1. № 1. С. 129–133.
13. Гирка А. Д., Ткаліч І. Д., Сидоренко Ю. Я., Бочевар О. В., Ільєнко О. В. Особливості формування зернової продуктивності рослин різних сортів гороху в умовах Північного Степу України. Зернові культури. 2018. Т. 2. № 2. С. 267–273. https://doi.org/10.31867/2523-4544/0035
14. Гудзенко О. Г., Іжболдін О. О. Реакція врожайності зерна гороху на використання інокулянтів і протруйників за різних попередників у степовій зоні України. Подільський вісник: сільське господарство, техніка, економіка. 2025. № 49. С. 44–49. https://doi.org/10.37406/2706-9052-2025-4.6
15. Hadian S., Smith D. L., Supronienė S. Modulating the plant microbiome: effects of seed inoculation with endophytic bacteria on microbial diversity and growth enhancement in pea plants. Microorganisms. 2025. 13(3):570. https://doi.org/10.3390/microorganisms13030570
16. Reveglia P., Blanco M., Cobos M. J., Labuschagne M., Joy M., Rubiales D. Metabolic profiling of pea (Pisum sativum) cultivars in changing environments: implications for nutritional quality in animal feed. Food Chemistry. 2025. Vol. 462. Article 140972. https://doi.org/10.1016/j.foodchem.2024.140972
17. Zhang H., Sun H., Tang Z., Wang G. Integrated Agronomy of Pea (Pisum sativum L.): a review on cultivation, harvesting, and storage for sustainable agriculture. Frontiers in Plant Science. 2025. 16:1670445. https://doi.org/10.3389/fpls.2025.1670445
18. Lamichhane J. R., You M. P., Laudinot V., Barbetti M. J., Aubertot J. N. Revisiting sustainability of fungicide seed treatments for field crops. Plant Disease. 2020. 104(3). P. 610–623. https://doi.org/10.1094/PDIS-06-19-1157-FE
19. Методика проведення експертизи сортів рослин групи зернових, круп’яних та зернобобових на придатність до поширення в Україні / ред. Ткачик С. О.; укл. Лівандовський А. А., Хоменко Т. М. та ін. Вінниця: Український інститут експертизи сортів рослин, 2016. 82 с.
20. Рожков А. О., Пузік В. К., Каленська С. М. та ін. Дослідна справа в агрономії: навч. посіб.: у 2 кн. Кн. 1: Теоретичні аспекти дослідної справи. Харків: Майдан, 2016. 316 с.
21. Ушкаренко В. О., Нікішенко В. Л., Голобородько С. П., Коковіхін С. В. Дисперсійний і кореляційний аналіз у землеробстві та рослинництві: навч. посіб. Херсон: Айлант, 2008. 272 с.
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
