Вміст білку у насінні сої залежно від розвитку симбіотичного апарату рослин за передпосівної обробки насіння метаболічно активними речовинами

Ключові слова: метаболічно активні сполуки, насіння сої, кількість бульбочок на бічних коренях, маса бульбочок, вміст сирого протеїну

Анотація

Соя є однією з провідних зернобобових культур сві­тового землеробства, що зумовлено високим умістом рослинного білка та олії в її насінні. Зростання попиту на соєву продукцію актуалізує необхідність покращення біохімічного складу насіння культури шляхом викори­стання ефективних регуляторів росту, застосування яких є невід’ємною складовою сучасних технологій рос­линництва. Мета. Дослідження вмісту білку у насінні сої залежно від розвитку симбіотичного апарату рослин за передпосівної обробки насіння метаболічно активними речовинами. Методи дослідження. Польові дослі­дження проводили згідно методики польових дослідів. Визначення білків у рослинному матеріалі проводили по методу Лоурі. Cтатистичну обробку результатів викону­вали методами математичної статистики із застосуван­ням пакета «Аналіз даних» MS Excel 2016 та критерію Стьюдента. Результати. Кількість і маса бульбочок на бічних коренях сої зростали до завершення фази цві­тіння, після чого у фазу наливання насіння спостеріга­лося їх зменшення, що пояснюється перерозподілом пластичних речовин на користь формування репродук­тивних органів. Передпосівна обробка насіння комбіна­цією вітамін Е + убіхінон-10 виявилася найбільш ефек­тивною протягом усього періоду досліджень. У фазу цвітіння у дослідних варіантах відзначалося накопи­чення маси бульбочок у межах 208,57–289,87 мг на одну рослину. Максимальні значення загальної маси бульбочок на бічних коренях зафіксовано у цій фазі за умов передпосівної обробки насіння комбінацією віта­мін Е + убіхінон-10. За використання цієї комбінації вміст сирого протеїну був вищим порівняно із варіантом, де застосовували регулятор росту Вимпел. Висновки. Кількість і маса бульбочок на бічних коренях зростали до завершення фази цвітіння сої, тоді як у фазу нали­вання насіння відзначалося зниження цих показників як у кількісному, так і у ваговому вираженні. Найвищу ефективність серед досліджених композицій протягом усього періоду досліджень забезпечила передпосівна обробка насіння поєднанням вітаміну Е з убіхіноном-10. Виявлено залежність вмісту білка в насінні сої від роз­витку симбіотичного апарату рослин: підвищені показ­ники сирого протеїну формувалися у рослин із більшою кількістю та масою бульбочок на бічних коренях сої. Найбільш характерними ці показники були для рослин, вирощених із насіння, обробленого комбінаціями вітамін Е + убіхінон-10 та вітамін Е + метіонін + ПОБК + MgSO4. За використання комбінації вітамін Е + убіхінон-10 для передпосівної обробки насіння сої кількість та маса бульбочок на бічних коренях сої, вміст сирого протеїну у насінні сої був вищим порівняно із показником варі­анту, де застосовували регулятор росту Вимпел.

Посилання

1. Казакова І. В., Кондратюк Н. В. Ефективність виробництва сої та розвиток ринку соєвих продуктів в Україні і світі. Ефективна економіка. 2015. № 5. URL: http://www.economy.nayka.com.ua/?op=1&z=4070 (дата звернення: 11.02.2026).
2. Силенко Г. Л., Шерстобитов В. В., Капрелянц Л. В. Продукти із сої – їжа третього тисячоліття. Агросвіт. 2001. № 6. С. 10–12.
3. Кириченко В. В., Рябуха С. С., Кобизєва Л. Н., Посилаєва О. О., Чернишенко П. В. Соя (Glycine max (L.) Merr.) : монографія / НААН, Ін-т рослинництва ім. В. Я. Юр’єва. Харків, 2016. 400 с.
4. Хорсун І. А., Січкар В. І. Вплив метеорологічних факторів і генотипу сорту на вміст білка в насінні сої. Вісник Центру наукового забезпечення АПВ Харківської області. 2011. Вип. 11. С. 197–204.
5. Бабич А. О., Бабич-Побережна А. А. Селекція, виробництво, торгівля і використання сої у світі. Київ: Аграрна наука, 2011. 548 с.
6. Фурман В. А., Фурман О. В., Свистунова І. В. Урожайність і якість насіння сої залежно від інокуляції та удобрення в умовах лісостепу правобережного. Наукові доповіді НУБіП України. 2022. № 2 (96). С. 1–11.
7. Флакей В. В. Залежність показників вмісту білка, олії та врожайності сої від біологічних препаратів та систем обробітку ґрунту. Таврійський науковий вісник. 2024. № 138. С. 208–214.
8. Ляшенко В. В., Лотиш І. І., Тараненко А. О., Крикунова В. Ю., Кундиус К. О. Вплив азотних добрив на урожайність та якість насіння сої. Вісник ПДАА. 2019. № 4. С. 58–65.
9. Сорт сої Аннушка. ІАС «Аграрії разом». 2019. URL: https://agrarii-razom.com.ua/culturevariety/annushka (дата звернення: 11.02.2026).
10. Основи наукових досліджень в агрономії : підручник / В. О. Єщенко, П. Г. Копитко, П. В. Костогриз, В. П. Опришко ; за ред. В. О. Єщенка. Вінниця : ТД «Едельвейс і К», 2014. 332 с.
11. Нагорний В. І., Романько Ю. О. Агротехнічне значення та роль сої в екологізації сільськогосподарського виробництва. Вісник Сумського НАУ. 2009. № 18. С. 79–83.
12. Rozhnova N. A., Gerashchenkov G. A. Effect of ubiquinone 50 and viral infection on phytohemagglutinin activity in development of induced resistance in tobacco plants. Izvestiya Akademii Nauk. Series Biologicheskaya. 2008. No. 35. P. 442–447.
13. Farouk S. Ascorbic acid and α-tocopherol minimize salt-induced wheat leaf senescence. Journal of Stress Physiology & Biochemistry. 2011. Vol. 7, No. 3. P. 58–79.
14. Cho J.-Y., Moon J.-H., Seong K.-Y., Park K.-H. Antimicrobial activity of 4-hydroxybenzoic acid and trans-4-hydroxycinnamic acid isolated and identified from rice hull. Bioscience, Biotechnology, and Biochemistry. 2008. Vol. 62, No. 11. P. 2273–2276.
15. Полянчиков С. П., Ковбель А. І. Роль амінокислот у захисті культур від стресів. НПК «Квадрат». URL: https://agromage.com/stat_id.php?id=1086 (дата звернення: 11.02.2026).
16. Сульфат магнію як додаткове джерело сірки та магнію для рослин. Agro One. URL: https://www. agroone.info/publication/sulfat-magniju-jak-dodatkove-dzherelo-sirki-ta-magniju-dlja-roslini/ (дата звернення: 12.02.2026).
Опубліковано
2026-05-06
Розділ
МЕЛІОРАЦІЯ, ЗЕМЛЕРОБСТВО, РОСЛИННИЦТВО