Агробіологічні проблеми функціонування лісових захисних смуг в умовах інтенсивного землеробства та зміни клімату

Анотація

Значний життєвий вік полезахисних лісових смуг, зміна клімату, інтенсифікація землеробства значно погіршують умови функціонування та пригнічують їх ріст і розвиток. Мета дослідження: аналіз сучасного агробіологічного стану полезахисних лісосмуг Лісостепу Правобережного в умовах зміни клімату та інтенсифікації землеробства. Дослідження проводились у межах 28 полезахисних лісосмуг на обраних тест полігонах 100 м довжиною у чотирьох повтореннях. Для дослідження було визначено: кількість рядів дерев у кожній лісосмузі, відстань між рядами та рядах, ширину і висоту лісосмуги, обхват стовбура дерев на висоті 1,3 м, прояв ознак поширення хвороб та шкідників на листі дерев.

Кількість дерев у полезахисних лісосмугах змінювалась від трьох до восьми. Основні лісосмуги мали 5-8 рядів дерев, а допоміжні 3-4 ряди, продувні 4-5 ряді, а щільні – 8 рядів. Відстань дерев між рядами у різних полезахисних лісосмугах відповідно дорівнювала 1,0-3,5 м. Більша ширина міжрядь була визначена між допоміжними полезахисними лісосмугами, порівняно з основними, у 1,5-3 рази. У рядах полезахисних лісосмуг дерева висаджувались на відстані 1,0-2,0 м. Більш розріджено були висаджені продувні лісосмуги, більш густо – щільні. Різниці у відстані між деревами у рядах основних і додаткових плезахисних лісосмугах одних і тих же конструкцій не було визначено.

Найбільше зрідження дерев у рядах полезахисних лісосмуг, у порівнянні з проектним висаджуванням, визначено у щільній основній лісосмузі – 70% і продувній основній лісосмузі – 60%. У решти лісосмугах зрідження дерев у рядах також було значним і склало 50%. Ширина полезахисних лісосмуг варіювала від 7 до20м. Найширшими були щільні полезахисні лісосмуги, найвужчими – продувні. Найбільше хвороб та шкідників було виявлено на клені гостролистому у щільній полезахисній лісосмузі. Хвороба борошниста роса розвивалась на 30% листя, а грубе обгризання виявлене на 45 % листової поверхні. Найбільша кількість дерев із засихаючими верхівками та бічними гілками була у основній продувній лісосмузі: 20 % дерев ясена ланцетолистого та 37 % дерев клена гостролистого, а також у 15 % дерев ясену ланцетолистого у основній ажурній полезахисній лісосмузі.