Оптимізація технології вирощування щеплених томатів: роль ЕМ препаратів у забезпеченні високого відсотка приживлюваності на підщепі Beaufort

Ключові слова: щеплення томатів, підщепаBeaufort, ЕМ препарати, ефективні мікроорганізми, приживлюваність, калюсоутворення, мікробіом ризосфери,морфометричні показники, SPAD-індекс, економічнаефективність

Анотація

У статті досліджується потенціал інтеграції ЕМ технологій у промислове овочівництво гібридних томатів.Мета. Оцінити ефективність застосування ЕМ препаратів (ефективних мікроорганізмів) у технології вирощування щеплених рослин томата та визначити їхній впливна приживлюваність щепи на підщепі Beaufort Tm CnVF1Fr. Додатковими завданнями дослідження є встановлення оптимальних параметрів підготовки компонентівщеплення, з’ясування взаємозв’язку між концентрацієюта способом внесення ЕМ препаратів і показниками фізіологічного стану рослин після щеплення, а також визначення потенціалу інтеграції ЕМ технологій у промислове розсадництво гібридних томатів. Методи. Польовідосліди проводили протягом 2019–2021 років на базіЦентральноукраїнського національного технічного університету відповідно до «Методики польового дослідув овочівництві і баштанництві». В роботі використанощеплені рослини томата гібриду Пінк Делайт F1 напідщепі Beaufort Tm Cn VF1Fr. Дослідження передбачало три варіанти обробки: контроль без застосування ЕМ технології, ЕМ5 + ЕМ Агро у стандартнійконцентрації (1:100) та підвищеній концентрації (1:50).ЕМ препарати вносили шляхом замочування підщепита прищепи перед щепленням (10–15 хв) з наступнимобприскуванням рослин у камері укорінення та внесенням у субстрат. Щеплення виконували методомверхівкового зближення з використанням силіконових кліпс діаметром 1,5–2,0 мм. Рослини розміщувалив камері з контрольованим мікрокліматом (температура 24–26 °С, відносна вологість 85–95 %, затемнення60–70 % протягом перших трьох діб). Протягом 14 дібвизначали відсоток приживлюваності, швидкість утворення калюсу, морфометричні параметри, SPAD-індекста частоту прояву фізіологічних відхилень. Результати.Застосування ЕМ препаратів суттєво підвищило приживлюваність щеплених рослин томата: використанняЕМ5 + ЕМ Агро у концентрації 1:100 забезпечило приживлюваність 94,8 % на 14-ту добу після щепленняпроти 82,5 % у контролі, а підвищена концентрація (1:50)дозволила досягти 96,4 %. Процес утворення калюсуприскорився на 2,4-3,1 доби, скорочуючись з 9,2 дібу контролі до 6,1–6,8 діб у варіантах з ЕМ обробкою.Морфометричні показники рослин на 21-шу добу післящеплення суттєво покращилися: висота збільшиласяна 17,9–25,5 %, діаметр стебла на 16,7–22,9 %, площалисткової поверхні на 25,0–35,2% порівняно з контролем. SPAD-індекс у варіантах з ЕМ обробкою виявивсявищим на 15,9–20,4 %, що свідчить про кращу збереженість фотосинтетичного апарату. Частота проявув’янення знизилася з 24,6 % до 5,2–8,4 %, некрозу тканин з 12,3 % до 1,5–3,1 %, розриву у місці щепленняз 5,2 % до 1,5–2, 1%. Економічний аналіз показав високу ефективність технології: вихід стандартної розсади підвищився на 14,9–16,8 %, забезпечуючи додатковий прибуток 1845–2085 грн з розрахунку на 1000 щеплених ролин при рентабельності додаткових витрат 613–1025 %.Висновки. ЕМ препарати є ефективним інструментомпідвищення приживлюваності щеплених рослин томатана підщепі Beaufort Tm Cn VF1Fr. Оптимальною длявиробничих умов є концентрація ЕМ5 + ЕМ Агро 1:100,яка забезпечує приживлюваність понад 94 %, прискрює загоєння на 2–3 доби та характеризується найвищою рентабельністю (102 5 %). Комбінація генетичнихпереваг підщепи Beaufort із стимулюючим впливомЕМ препаратів на мікробіом забезпечує синергетичнийефект, що проявляється у високій приживлюваності,покращених морфометричних та фізіологічних показнках рослин. Технологія має значний потенціал для впровадження у промислове розсадництво томатів в умовахзахищеного ґрунту.

Посилання

1. Johnson S. J., Miles C. A. Effect of healing chamber design on the survival of grafted eggplant, tomato, and watermelon. HortScience. 2011. Vol. 46, no. 11. P. 1569–1573.
2. De Ruiter Seeds. Beaufort rootstock with control. Vegetables by Bayer. URL: https://www.vegetables.bayer.com (дата звернення: 01.12.2024).
3. Iriti M., Vitalini S., Scarafoni A., Pierce S., Castorina G. Soil application of effective microorganisms (EM) maintains leaf photosynthetic efficiency, increases seed yield and quality traits of bean (Phaseolus vulgaris L.) plants grown on different substrates. Plants. 2019. Vol. 8, no. 5. P. 1–14.
4. Morais M. C., Torres L. F., Kuramae E. E., de Andrade S. A. L. Plant grafting: Maximizing beneficial microbe-plant interactions. Trends in Microbiology. 2024. Vol. 32, no. 3. P. 252–263.
5. Li Y., Wang X., Chen J. et al. Effect of plant-derived microbial soil legacy in a grafting system – a turn for the better. Microbiome. 2024. Vol. 12. Article 228.
6. Lang K. M., Nair A., Litvin A. G. An alternative healing method for grafted tomato transplants: the effect of light exclusion and substrate temperature on plant survival and growth. HortTechnology. 2020. Vol. 30, no. 6. P. 677–687.
7. Ingram T. W. Vigorous rootstocks improve yields and increase fruit sizes of grafted tomatoes. Frontiers in Horticulture. 2022. DOI: 10.3389/fhort.2022.1091342
8. Turhan A., Ozmen N., Serbeci M. S., Seniz V. Effects of grafting on different rootstocks on tomato fruit yield and quality. Horticultural Science. 2011. Vol. 38, no. 4. P. 142–149. DOI: 10.17221/51/2011-HORTSCI
9. Rivard C. L., Louws F. J. et al. Grafting Tomato with Interspecific Rootstock to Manage Diseases Caused by Sclerotium rolfsii and Southern Root-Knot Nematode. Plant Disease. 2010. Vol. 94, no. 8. P. 1015–1021. DOI: 10.1094/PDIS-94-8-1015
10. Olle M. The Effect of Effective Microorganisms on the Performance of Tomato Transplants. Biology and Life Sciences Forum. 2022. Vol. 11, no. 1. Article 68. DOI: 10.3390/IECPS2021-12007
11. Saleh A. A., Elsheikh M. H. et al. New perspectives into the application of Effective Microorganism (EM) on phytopathogenic fungi: in-vitro antioxidant capacity, bioactive substances and fungicidal efficacy. Biotechnology & Biotechnological Equipment. 2024. Vol. 38, no. 1. DOI: 10.1080/13102818.2024.2387190
12. Msabila S. E., Nordey T., Ernest Z., Mlowe N., Manickam R., Ramasamy S., Huat J. Boosting Tomato Resilience in Tanzania: Grafting to Combat Bacterial Wilt and Abiotic Stress. Horticulturae. 2024. Vol. 10, no. 4. Article 338. DOI: 10.3390/horticulturae10040338
13. Black L. L. Grafting Tomatoes for Production in the Hot-Wet Season. AVRDC Publication no. 03-551. Taiwan : AVRDC – The World Vegetable Center, 2003. 3 p.
14. Guan W. Techniques for Tomato Grafting. HO-260-W. West Lafayette, IN : Purdue University Extension, 2019. 4 p.
15. Пігуль В. М., Дейнека В. І., Ващенко В. П. Методика польового досліду в овочівництві і баштанництві. Харків : Стиль-Іздат, 2018. 270 с.
16. Рожков А. О., Каленська С. М., Пузік Л. М. та ін. Дослідна справа в агрономії. Книга друга. Статистична обробка результатів агрономічних досліджень : навчальний посібник. Харків : Майдан, 2016. 298 с.
17. Ковальов М. М. Вплив параметрів кліматозабезпечення на вирощування мікрозелені в умовах плівкової теплиці. Таврійський науковий вісник. Серія: Сільськогосподарські науки. 2022. Вип. 126. С. 153–162. DOI: 10.32851/2226-0099.2022.126.21
18. Ковальов М. М. Вплив іонного складу поживного середовища на вирощування ремонтантних сортів полуниці в гідропонних колонах. Таврійський науковий вісник. Серія: Сільськогосподарські науки. 2020. Вип. 116. С. 104–111. DOI: 10.32851/2226-0099.2020.116.1.13
Опубліковано
2025-12-31
Розділ
МЕЛІОРАЦІЯ, ЗЕМЛЕРОБСТВО, РОСЛИННИЦТВО