Формування агробіологічних параметрів рослин сорго звичайного (двокольорового) (Sorghum bicolor L.) залежно від густоти агроценозу культури в Правобережному Лісостепу України
Анотація
Мета – дослідити процес формування агробіологічних параметрів рослин сорго звичайного двокольорового (Sorghum bicolor L.) іноземними гібридами та вітчизняними сортами залежно від густоти агрофітоценозу та застосування біостимулятора росту. Методи. Лабораторний, вимірювальний, розрахунково-порівняльний, аналізування, статистичний. Результати. Тривалість вегетаційного періоду, залежала від густоти агроценозу. За зростання густоти стеблестою від 160 до 200 тис. шт./га відзначається незначне (на 1-2 доби) подовження вегетаційного періоду. За застосування у фазу кущення (4-5 листка) регулятора росту «Аппетайзер» (0,5 л/га) за густоти 160 -180 тис. шт./га тривалість вегетаційного періоду в порівнянні з контролем у всіх генотипів не змінювалась, так як рослини мають достатню площу живлення та невисоку конкуренцію за світло і вологу. За густоти 200 тис. шт./га дія препарату «Аппетайзер» пом’якшувала стрес, пов’язаний з підвищеною конкуренцією рослин за фактори життєдіяльності, що зменшує негативний вплив густоти на тривалість вегетації. Встановлено, що формування листкового апарату істотно залежить як від густоти стояння рослин, так і від застосування регулятора росту «Аппетайзер», який частково компенсує потенційний стрес від підвищеної конкуренції за ресурси в щільніших агроценозах культури. Ефективність дії стимулятора проявлявся виразно у фазах викидання волоті – цвітіння. Площа листків сорго у фазу вихід у трубку збільшувалась майже у 2 рази за щільності рослин від 160 до 200 тис. шт/га, а за внесення регулятора росту за всіх досліджуваних густот показник площі листової поверхні виріс в середньому на 2%. У фазу вихід у трубку – викидання волоті найвище значення (226,1-350,3 см2) площі спостерігали за густоти 200 тис. шт./га. У фазу цвітіння за густоти рослин 160–200 тис. шт./га був максимальний (358,5-368,2 см2) розвиток листкового апарату. У фазу органогенезу повна стиглість зерна різниця між досліджуваними густотами нівелювалась, оскільки листки вже частково відмирають. Застосування стимулятора росту «Аппетайзера» стабільно збільшує площу листкової поверхні за всіма фазами розвитку. Приріст стано-вить у середньому 2–5% у ранніх фазах і 3–8% у фазі цвітіння. Найсильніший ефект дії регулятора – у фазі викидання волоті–цвітіння. Висновки. Поєднання оптимальної густоти стояння рослин (180 тис. шт./га) та застосування стимулятора росту є ефективним агротехнологічним прийомом підвищення фотосинтетичної активності гібридів сорго, що створює передумови для формування вищої продуктивності та кращої реалізації генетичного потенціалу сорго звичайного.
Посилання
2. Любич В. В., Сторожик Л. І., Войтовська В. І., Терещенко І. С., Лосєва А. І. Агробіологічні параметри різних сортів і гібридів сорго цукрового. Plant Varieties Studying and Protection. 2021. Т. 17, № 3. С. 193–198. https://doi.org/10.21498/2518-1017.17.3.2021.242966
3. Сторожик Л.І. Музика О.В. Формування структурних показників урожаю сорго цукрового залежно від елементів технології вирощування. Новітні агротехнології, ІБКіЦБ.2017, № 5. ISSN 2410-1303
4. Сторожик Л.І., Музика О.В. Особливості формування продуктивності гібридів сорго цукрового залежно від впливу агротехнічних факторів: ширини міжрядь, густоти посівів та обробки регулятором росту. Plant Varieties Studying and Protection. 2019. Vol. 15, № 2. С. 171-181. https://doi.org/10.21498/2518-1017.15.1.2019.173567
5. Лапа О.М., Свиридов А.М., Щербаков В.Я. та ін. Вирощування зернового сорго в умовах України (практичні рекомендації) / Під ред. В.Я. Щербакова. Київ: ТОВ «Глобус-Принт», 2008. 36 с.
6. Бойко М. О. Формування асиміляційного апарату гібридів сорго зернового в залежності від строків сівби та густоти посівів. Таврійський науковий вісник. Херсон : Грінь Д.С., 2017. Вип. 97. С. 18-22.
7. Макаров Л. Х. Соргові культури: монографія. Інститут землеробства південного регіону УААН. Херсон: Айлант, 2006. 264 с.
8. Присяжнюк О.І., Сторожик Л.І., Завгородня С.В. Екологічна пластичність сорго зернового. Новітні агротехнології, 2019. № 7. URL http://jna.bio.gov.ua/article/view/204818)
9. Alderfasi A. A., Selim M. M., Alhammad B. A. Evaluation of plant densities and various irrigation regimes of sorghum (Sorghum bicolor L.) under low water supply. Journal-of-Water-Resource-and-Protection. 2016. Vol. 8. Р. 1-11. https://doi.org/10.4236/jwarp.2016.81001
10. Al-Taweel, S.K., Najm, E.S., Cheyed, S.H., & Snaa, Q. (2020). Response of sorghum varieties to the ratoon cultivation 1-Growth characteristics. IOP Conference Series: Materials Science and Engineering, 870. https://doi.org/10.1088/1757-899X%2F870%2F1%2F012030
11. Правдива Л.А., Атаманюк О.М., Яланський О.В. Формування біометричних показників сорго звичайного двокольорового (Sorghum bicolor L.) в умовах Правобережного Лісостепу України. Збірник наукових праць «Агробіологія», 2022. № 2. С. 87–94. doi: 10.33245/2310-9270-2022-174-2-87-94
12. Ганженко О.М. Продуктивність сорго цукрового залежно від елементів технології його вирощування у зоні недостатнього зволоження Східного Лісостепу України. Наукові праці Інституту біоенергетичних культур і цукрових буряків. 2020. Вип. 28. С. 64–76.
13. Пащенко Ю. М., Андрієнко А. Л. Густота стояння рослин гібридів сорго в умовах Північного Степу України. Бюлетень Ін-ту зернового господарства. 2003. № 20–25. С. 17–25.
14. Рихлівський І. П., Бурдига В. М. Вплив строків сівби на якісні показники сорго зернового і рисозернового. Збірник наукових праць Подільського державного аграрно – технічного університету. 2011. № 19. С. 14-17.
15. Грицаєнко З. М., Грицаєнко А. О., Карпенко В. П. Методи біологічних та агрохімічних досліджень рослин і ґрунтів. Київ : Нічлава, 2003. 320 с.
16. Основи наукових досліджень в агрономії / за ред. В. О. Єщенка. Вінниця : ПП «ТД «Едельвейс і К», 2014. 332 с.
17. Ермантраут Е. Р., Присяжнюк О. І., Шевченко І. Л. Статистичний аналіз агрономічних дослідних даних в пакеті Statistica-6. Київ : Поліграф Консалтинг, 2007. 56 с.

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.


