Порівняльна оцінка новостворених зарубіжних сортів пшениці озимої за господарсько-цінними ознаками
Анотація
Мета. Метою досліджень було провести порівняльну оцінку новостворених зарубіжних сортів озимої пшениці зарубіжної селекції за господарсько-цінними ознаками в Правобережному Лісостепу. Методи. Польові i лабораторні для вивчення мінливості господарсько-цінних ознак пшениці озимої, математичні методи для достовірності отриманих даних.
Результати. Для проведення досліджень використані нові сорти озимої пшениці зарубіжної селекції, які відрізнялися за походженням і були одержані у різних селекційних установах Європи. В умовах Уманського району Черкаської області досліджувані сорти озимої пшениці вивчалися вперше. Це означає, що для кожного сорту озимої пшениці повинен бути свій ареал. Тобто, такі ґрунтово-кліматичні умови, які найбільш придатні для реалізації потенційних можливостей, закладених у генотипі сорту. Особливо це важливо для зарубіжних сортів озимої пшениці іноземної селекції, які переносяться в цілком інші екологічні умови і потрібно вивчити їх адаптаційні можливості. Новостворені сорти озимої пшениці зарубіжних селекційних установ та встановлення можливості їх використання як дієвого методу інтенсифікації зерновиробництва шляхом підвищення врожайності і потенційні можливості якої закладений у генотипі конкретного сорту. Підібрані новостворені сорти озимої пшениці зарубіжного походження, які мають високу врожайність, вдало поєднують з якістю зерна та стійкістю проти біотичних та абіотичних факторів, і вирощування яких дозволяє підвищити ефективність зернового господарства.
Висновки. У середньому за 2024–2025 р.р. врожайність нового сорту озимої пшениці французької селекції Лінус досягла 9,78 т/га, або на 23,6% була вищою від показників сорту-контролю Самурай (8,16 т/га). Високі значення показників урожайності – відповідно 8,79 і 9,04 т/га відмічено для нових зарубіжних сортів озимої пшениці з Німеччини Мулан і Акратос, або на 0,63 і 0,88 т/га більше врожайності на контролі. Маса 1000 зерен складала, відповідно, 46,4 і 44,2 г проти 42,3 г у німецького сорту-контролю Самурай (42,3 г), тобто перевага щодо крупності 1000 зерен досягала відповідно 4,1 і 1,9 г. найвищий вміст білка нами відмічений у зерні сортів Акратос – 14,2 % і Лінус – 14,4 % проти 11,9 % у сорту-стандарту Самурай. За даною ознакою жоден із досліджуваних сортів озимої пшениці зарубіжної селекції не поступився стандарту Самурай.
Отже, за даними проведених в умовах виробництва дослідів, можна прийти до висновку про важливість сорту в отриманні високоякісного зерна, яке відзначається хорошими борошномельними і хлібопекарськими якостями. Серед зарубіжних сортів високу врожайність з якісними показниками зерна вдало поєднує новий сорт озимої пшениці французької селекції Лінус.
Посилання
2. Самойлик М. О., Устинова Г. Л., Лозінський М. В., Корхова М. М., Уліч О. Л. Оцінка врожайних та адаптивних властивостей нових сортів пшениці м’якої озимої. Вісник аграрної науки. 2023. № 2(101). С. 34–42.
3. Корхова М. М., Нікончук Н. В., Панфілова А. В. Адаптивний потенціал нових сортів пшениці озимої в умовах Південного Степу України. Таврійський науковий вісник. 2021. Вип. 122. С. 48–55.
4. Кириленко В. В. Традиційні та сучасні методи селекції Triticum aestivum L. у Миронівському інституті пшениці імені В. М. Ремесла. Сортовивчення та охорона прав на сорти рослин. 2014. № 4(25). С. 41–46.
5. Самойлик М. О., Лозінський М. В. Особливості успадкування в F1 і трансгресивна мінливість в популяцій F2 маси зерна з головного колоса за схрещування пшениці м’якої озимої різних екотипів. Аграрні інновації. 2023. № 22. С. 154–161.
6. Lozinskyi M. V. Inheritance and grain weight transgressive variability per plant in hybrid winter wheat (T. aestivum L.), obtained from the hybridization of various ecotypes. Агробіологія. 2016. № 1. С. 22–28.
7. Чернобай Ю. О., Рябчун В. К., Ярош А. В., Моргунов О. І. Елементи продуктивності та врожайності зразків пшениці м’якої озимої в залежності від походження. Генетичні ресурси рослин. 2019. № 24. С. 47–54.
8. Рисін Г. Б., Демидов О. А., Вологдіна Г. Б., Гуменюк О. В., Пикало С. В. Трансгресивна мінливість у популяціях F2, F3 пшениці м’якої озимої за ознаками продуктивності в умовах Лісостепу України. Аграрні інновації. 2024. № 24. С. 206–213.
9. Мурашко Л. А., Гуменюк О. В., Кириленко В. В., Замліла Н. П., Судденко Ю. М., Новицька Н. В. Адаптивні властивості та селекційна цінність гібридних комбінацій F3 пшениці м’якої озимої за ознаками продуктивності колоса. Наукові доповіді НУБіП. 2024. № 2/108.
10. Бурденюк-Тарасевич Л. А. Використання генетичної нестабільності чорнобильських мутантів в селекції Triticum aestivum L. на адаптивність. Фактори експериментальної еволюції організмів. 2017. Вип. 21. С. 112–116.
11. Васильківський С. П., Кочмарський В. С. Селекція і насінництво польових культур: підручник. Біла Церква: ПрАТ «Миронівська друкарня», 2016. 376 с.
12. Мазур О. В., Мазур О. В., Лозінський М. В. Селекція та насінництво польових культур: начальний посібник. Вінниця: Твори, 2020. 348 с.
13. Бурденюк-Тарасевич Л. А. Результати використання чорнобильських радіомутацій в озимій пшениці як джерел цінних властивостей при гібридизації. Збірник наукових праць ІЦБ УААН. 2004. Вип. 7. С. 27–38.
14. Бурденюк-Тарасевич Л. А. Віддалені наслідки дії хронічного опромінення рослин T. aestivum L. в зоні відчуження ЧАЕС в 1986–1987 рр. Фактори експериментальної еволюції організмів. 2011. Т. 10. С. 90–95.
15. Бурденюк-Тарасевич Л. А. Формотворчий процес у озимої пшениці Triticum aestivum L. впродовж 30 поколінь як результат післядії Чорнобильської катастрофи. Biodiversity after the Chernobyl Accident. Part II. The scientific proceedings of the International network AgroBio/N et. 2016. P. 29–33.
16. Amagai Y., Burdenyuk-Tarasevych L. A., Goncharov N. P., Watanabe N. Microsatellite mapping of the loci for false glume and semi-compact spike in Triticum L. Genetic Resources and Crop Evolution. 2017.
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
