Формування насіннєвої продуктивності амаранту (Аmaranthus hypochondriacus) залежно від способів сівби у східному Лісостепу України

Ключові слова: густота посіву, спосіб сівби, морфологічні ознаки, генетичні особливості, насіннєва продуктивність

Анотація

Мета. Встановити насіннєву продуктивність амаранту виду hypochondriacus залежно від способу сівби в умовах Східного Лісостепу України.
Методи. У якості досліджуваного матеріалу було використано три сорти амаранту виду hypochondriacus (Сем, Харківський-1, Студентський) чотири мутантні лінії (ЛМХ150, ЛМСт150ЧР, ЛМСт150ЧН, ЛМСТ15) та три способи сівби – рядкового (з шириною міжрядь 15 см) та широкорядного (45 і 70 см).
Попередником була пшениця озима. Посів здійснювали в першій декаді травня на глибину 3–5 см. Збір урожаю проводили у фазі повної стиглості насіння. Визначали основні показники продуктивності – масу насіння з рослини, масу 1000 насінин і густоту стояння рослин відповідно до вимог ДСТУ.
Результати. Найбільші показники довжини волоті та маси 1000 насінин відзначено у сорту Харківський 1(43 см, 0,85 г. відповідно), що забезпечило формування більшої маси волоті та найвищої врожайності насіння порівняно з іншими досліджуваними генотипами. Найменші значення довжини волоті та маси 1000 насінин встановлено у лінії ЛМСт15 (36 см, 0,72 г. відповідно). Рослини у широкорядних посівах (45 та 70 см) перевищували рослини у рядкових посівах за довжиною волоті – на 8–11 %, масою волоті – на 3–10 %, масою насіння з волоті – на 3–10 %. Відповідно, найвищі показники врожайності насіння отримано за широкорядного способу з міжряддям 70 см. У всіх варіантах досліду сорт Харківський 1 забезпечував максимальну врожайність (16,6–25,6 ц/га залежно від способу сівби), тоді як найнижчі показники зафіксовано у окремих мутантних ліній.
Висновки. За результатами досліджень встановлено, що сорти та мутантні лінії амаранту виду A. hypochondriacus характеризуються високим рівнем насіннєвої продуктивності за різних способів сівби. Перевагу за більшістю морфологічних і продуктивних показників забезпечували широкорядні посіви (45–70 см). Найвищі показники незалежно від способу сівби сформував сорт Харківський 1 (16,6–25,6 ц/га), а загалом урожайність насіння зростала зі збільшенням ширини міжрядь, досягаючи максимуму за міжряддя 70 см.

Посилання

1. Martirosyan D.M. Amaranth as a functional food. Functional Foods in Health and Disease. 2015. Vol. 5, № 6. P. 106–117.
2. Rastogi A., Shukla S. Amaranth: a new millennium crop of nutraceutical values. Critical Reviews in Food Science and Nutrition. 2013. Vol. 53, № 2. P. 109–125.
3. Shukla S., Singh S.P. Genetic improvement of grain amaranth (Amaranthus spp.): A review. Plant Breeding. 2020. Vol. 139, № 2. P. 217–233.
4. Becker R. Amaranth: Ancient grain to modern functional food. Journal of Cereal Science. 2021. Vol. 100.
5. Martínez-Cruz O., Paredes-López O. Phytochemical profile and nutraceutical potential of amaranth grain. Journal of Cereal Science. 2014. Vol. 59, № 3. P. 314–319.
6. Tyrus M. Amaranth yield depending on the sowing rate. Science Horizon. 2023. Vol. 26, № 8. P. 33–41. doi: 10.48077/scihor8.2023.33
7. Pospišil, A., Brkić, I., Pospišil, M. Grain yield and protein concentration of two amaranth species. European Journal of Agronomy. 2006. Vol. 25, № 3. P. 250–253.
8. Hricová, A., Weidner, S., Michalska, A. Comparative analysis reveals changes in some seed characteristics of amaranth mutants. Agronomy. 2021. Vol. 11, № 12. doi: 10.3390/agronomy11122565
9. Амарант: селекція, генетика та перспективи вирощування: монографія / Гопцій Т. І. та ін. Харків: ХНАУ, 2018. 362 с.
10. Mekonnen G., Woldesenbet M., Teshale T. Amaranthus сaudatus Production and Nutrition Contents for Food Security and Healthy Living in Menit Shasha, Menit Goldya and Maji Districts of Bench Maji Zone, South Western Ethiopia. Nutrition & Food Science International Journal. 2018. Vol. 7, No 3. doi.org/10.19080/NFSIJ.2018.07.555712.
11. Chaudhari J.H., Patel R., Rathod P.P. Effect of varying sowing date and row spacings on yield attributes and yields of Rabi grain amaranth (Amaranthus hypochondriacus L.). Agricultural Science Digest. 2009. Vol. 29, No 2. P. 120–124.
12. Menalled F.D., Wyse D.L., Gross H.J. Agronomic performance of grain amaranth across diverse environments. Experimental Agriculture. 2023. Vol. 59. Р. 310–328.
13. Tang Y., Tsao R. Phytochemicals in quinoa and amaranth grains and their antioxidant, anti‐inflammatory, and potential health beneficial effects: a review. Molecular Nutrition & Food Research. 2017. Vol. 61, No 7. P. 1–16. doi: 10.1002/mnfr.201600767
Опубліковано
2026-05-06
Розділ
СЕЛЕКЦІЯ, НАСІННИЦТВО